8. Хіральність біомолекул.

Хіральність – неспівпадання певної стр. з її дзеркальним відображенням. є ліва и права L D. Визнач. відносно деякого центр. атому С+.

«Хіральність» (від давньогрецького Хейр - рука, пор. Хірургія, хіромантія) означає розбіжність деякої структури з її дзеркальним відображенням. Хіральні речовини можуть фігурувати в двох формах - правою і лівою. Ці дві конфігурації не можна поєднати один з одним ніяким поворотом системи як цілого в просторі, вони відносяться один до одного, як права і ліва руки.

Приклад з амінокислотами.

Всі інші амінокислоти хоральні існ. в L або D формах.

Праві і ліві форми однаково реагують з симетричними молекулами. Вони розрізняються своєю взаємодією з поляризованим світлом. Хіральні речовини на відміну від їх рацемічних сумішей обертають площину поляризації світла в різні боки і по-різному поглинають світло, поляризований але колу вправо і вліво. Біологічні -амінокислоти названі так не тому, що вони обертають площину полярізаціі світла вліво, а D-амінокислоти - вправо. Серед L-амінокислот є як ліво-, так і правообертальні. Вихідним для Х-ряду органічних сполук служить левовращающий гліцериновий альдегід ОСН-С * Н (ОН) - СН20Н. Все L-з'єднання можна в принципі отримати з нього шляхом заміщення відповідних атомів і груп, приєднаних до С *, без зміни загальної конфігурації молекули.

Хіральність властива і білків, і вуглеводів, і нуклеїнових кислот, і ряду низькомолекулярних сполук у клітині. Вуглеводи в ДНК і РНК завжди фігурують в .D-формі, Азотисті основи мають плоске будова і, отже, позбавлені хиральности. У процесах метаболізму, що відбуваються без рацемизации, т. Е. Без перетворень дзеркальних антиподів один в одного, клітина засвоює лише ті з них, яким відповідають структури її біологічних молекул. Організм засвоює L-, але не D-амінокислоти.

9. Конфігурація і конформація макромолекул.

Конфігурація – відємне розташування атомів, яка визн. довжинами ковалентних зв’язків та знач. валентних кутів.

Конформація – взаємне розташування мономерів та полімерів в просторі.

Різниція:

1) Конфігурацію не можна змінити без розриву ковалентних зв’язків або зміни кутів.

2) конфіг. визн. розташ. мономерів, які розташ. в здовж ланцюгу далеко 1 від одного.

3) взаємне розташ. мономерів залежить, від відстані і взаємної орієнтації між ними.

4) конформація змінюється без зміни конфігурації.

Типові конформації лінійної макромолекули:

10. Типи об’ємних взаємодій.

а) Сили Вандер-Вальса:

1) дискретна взаємодія. Полягає у швидкому зміщ.з положення рівноваги, в рез. чого молекули набувають зміщ. електор. диполів.

2) орієнтацій на взаємодія. електростат. притяг. або відштовх. між постійними електростат. відштовх. в полярній молекулі.

3) індукційна взаємодія – молекула з пост. диполем можна короткочасно наводить електор. диполь в інш. молекулі, яка від початку не є полярною.

б) елстат. взаємодії. взаємодія молекули, яка містить частково заряджені атоми.

в) водневий зв'язок – між атомами водню та сильно електронегативним атомом іншої молекули.. (O, N, F, Cl).

Вклад у водн. зв'язок власт. сукупності елстат. вз. та енергії деколонізації 2-х електронів від зв’язків типів ОН та неподільної пари електронів іншого атому.

г) специф. взаємодії: гідро –фобні та –фібні взаємодії