4. Хімічна будова білків.
Білки скл. з ланцюгів амінокислотних залишків, які чергуються із пептидною групою.
Атом Н групи СООН легко переходить в аміногрупу АКГ NH2 , в рез. чого АКГ стають поляризовані, реакційоздатними. АКЗ отр. відщепленням гр.. ОН і атома Н від NH2.
5. Хімічна будова нуклеїнових кислот.
Зберігання передачу генет. інф. ДНК, реалізація, процес синтезу білка РНК.
До вуглеводу ВВ приєдн. азотна основа. АЗО. Інф. закодована в АЗО, що скл. первинну стр. НК.
Вуглеводів 2 види: ДНК- дезоксирибоза, РНК – рибоза.
Всього існ. 5 АЗО, в кожн. НК по 4.Ці осн. є похідними від речовини пірамідин (Ц, Т, У), пурін (А, Г).
6. Хімічна будова вуглеводів, ліпідів.
Вуглеводи. осн. роль в том ,що вони запасають енергію та буд. матер. в організмі. Побуд. з моносахаридних ділянок. Найвідоміший моносахариди – глюкоза. Циліндрична форма глюкози:
Жири або ліпіди. запасають енергію, викон. специ. ф-ції (побудова та функт. біолог. мембрани). Скл. з «голови» (основа) та декількох «хвостів» .
Фосфоліпід – приймає участь в побудові клітинних мембран. скл з полярної голови та неполярних хвостів
7. Аденілати, кофактори, вітаміни, гормони.
Аденілади. відігр. важливу роль в якойсь енергії. похідна від аденіла, в орг.. їх меньже ніж білків та вуглеводів.
АТФ є головним акумулятором хімічної енергії в клітині. Ця енергія виділяється при гидролитическом от¬щепленіі ^ -фосфат в реакції АТФ АДФ + ФЯ (Фя- фос¬форная кислота Н3Р04). Енергія АТФ витрачається на всі потреби клітини: для біосинтезу білка, для активного транспорту речовин через мембрани, для виробництва механічної та електричної роботи і т. Д. Що виділяється АТФ при відщепленні фосфату вільна енергія Д (? ° = 30,7 кДж / моль. Рідше використовується сво¬бодная енергія інших нуклеозидтрифосфатів, перш за все ГТФ.
Велика частина ферментів функціонує в комплексах з низькомолекулярними кофакторами, коферментами. Такий фермент в цілому називається холоферменту, його білкова частина - апоферментом. Кофактори різноманітні. До аліфатичних ряду відносяться дифосфати вуглеводів і їх Амінопохідні, які беруть участь в реакціях переносу фосфатних груп. Серед аліфатичних кофакторов відзначимо містять сірку ліпоєвої кислоти і глутатіон.
Необхідною учасником ряду окислювально-віднов-ітель- них процесів є аскорбінова кислота, або вітамін С:
Вітаміни необхідні саме тому,
що вони служать кофакторами або
перетворюються в них. Так як роль
кофакторів каталітична, вони потрібні
організму в малих кількостях.
Тіамін є вітамін В,.
Довга лінійна сполучена система п-зв'язків міститься в барвному речовині моркви - в бета-каротин, що є провітаміном А. Його модифікація - ретінал' - безпосередньо бере участь в первинному акті зорового сприйняття (гл. 14).
Найважливіше значення для ряду життєвих процесів, починаючи з фотосинтезу, мають пі-електронні пов'язані системи порфіріноеих з'єднань - похідні порфина
У складних багатоклітинних організмах роль сигнальних, регуляторних речовин грають гормони. В організмах тварин є дві великі групи гормонів - білки, поліпептиди і їх похідні і стероїди. До першої групи належить тірео- глобулін - білок щитовидної залози, що містить иодированная тироксин, інсулін, який регулює рівень цукру в крові, окситоцин, що викликає скорочення матки, вазопресин, що регулює кров'яний тиск, і т. Д. Гормони синтезуються в залозах внутрішньої секреції і здійснюють регуляцію на рівні організму. Стероїди - сполуки, що містять вуглецевий скелет ціклопентанофенантрена.Важнейшіе стероїдні гормони - статеві гормони - естронг прогестерон, тестостерон, андростерон і гормон кори надниркових залоз - кортизон.
Крім цих двох груп, є і інші нізкомолекуляр¬ние гормони. Зазначимо на адреналін, гормон наднирників, підвищує артеріальний тиск і стимулює серцеву діяльність:
Гормональна активність визначається хімічної функціональністю нечисленних атомних груп. Хімічні відмінності тестостерону та кортизону малі, але їх фізіологічні функції абсолютно різні. Будова і властивості гормонів