1.3. Обґрунтування вибору методики оцінювання ефективності управління

Досить важким завданням є конструювання узагальнюючого показника для оцінювання ефективності менеджменту, який би давав можливість охопити всі аспекти діяльності підприємства в цілому. Варто наголосити, що всю множину параметрів, які відображатимуть досягнення цілей, враховуючи співвідношення затрат і результатів, важко втілити в єдиному показникові ефективності.

В літературних джерелах наведено досить громіздку систему показників, яка становить швидше теоретичний, ніж практичний інтерес, а конструкція деяких із них не збігається із загальним розумінням поняття “показник ефективності”.

Хміль Ф. І. вказує на те, що, оцінюючи ефективність менеджменту, необхідно враховувати показники економічної ефективності організації загалом та показники, що характеризують ефективність процесів менеджменту (рис. 1.5)

Оцінка ефективності менеджменту може визначатися ефективністю бізнесу в цілому, економічним обґрунтуванням інноваційних та інвестиційних заходів. Оцінювання ефективності повинна враховувати різні аспекти діяльності підприємства, охоплювати показники як поточного, так і динамічного оцінювання.

Оцінювання ефективності підприємства може здійснюватися на основі як окремих (локальних), так і узагальнюючих показників (кінцевих показників діяльності). Оцінювання повинно здійснюватися за фінансовими і нефінансовими показниками, враховуючи всі аспекти діяльності підприємства.

Осовська Г. В., Осовський О. А. пропонують визначати економічну ефективність роботи підприємства за допомогою узагальнених і часткових показників (таблиця 1.3).

Для оцінювання ефективності роботи підприємства визначають економічну і соціальну ефективність. Економічна ефективність характеризується кількісними показниками, такими як: обсяг виробленої продукції, робіт, послуг; рівень поставок виробленої продукції на регіональний, внутрішній та зовнішній ринки; виручка від реалізації продукції в регіоні; фінансові результати діяльності підприємства (прибуток, рентабельність, ліквідність, платоспроможність) тощо. Соціальну ефективність характеризують: рівень доходів працівників, що забезпечує нормальні умови праці; рівень культурно-побутових умов робітників, рівень здоров’я робітників підприємства; рівень кваліфікації робітників; рівень розвитку інтелектуального потенціалу тощо. Оскільки соціальна ефективність виражається якісними показниками і її складно об’єктивно оцінити, а економічна кількісними, тому вона має більш практичне значення і найширше використання.

Р ис. 1.5. Показники ефективності менеджменту [51]

Таблиця 1.3

Система показників оцінювання економічної ефективності менеджменту [40; 41]

Загальні показники	Часткові показники
	Показники ефективності праці	Показники підвищення ефективності використання основних фондів, обігових коштів і капітальних вкла­день	Показники підви­щення ефективнос­ті використання матеріальних ресу­рсів
Зростання обся­гу виробництва продукції у варті­сному вираженні Виробництво продукції на 1 гри. витрат Відносна еко­номія основних виробничих фондів, норма­тивних коштів, матеріальних витрат, фонду оплати праці Собівартість Рентабельність Прибуток після оподатку­вання, сплати відсотків, дивіде­ндів Рівень прибут­ковості (для оці­нювання перспек­тив розвитку про­дукції, впливу; попит на товар чи послугу; вплив конкуренції)	Темпи зрос­тання продук­тивності праці Частка збі­льшення виробництва продукції за рахунок під­вищення продуктивності праці Економія чисельності працівників Зниження трудомісткості виробів Ротація пер­соналу (для оцінювання впливу плин­ності персона­лу на результат діяльності, прогнозування періодів пошу­ку персоналу)	Фондовіддача – виробни­цтво продукціїна 1 грн середньорічної вартості основних виробничих фон­дів Виробництво продукції на 1 грн. середньорічної величини нормованих обі­гових коштів Приріст обігових коштів відносно приросту товарної продукції Відношення приросту прибутку до капітальних вкладень Питомі капітальні вкладення на одиницю нової виробничої потужності на 1 грн. приросту’ продукції Термін відшкодування капітальних вкладень – від­ношення їх до суми приро­сту одержаного прибутку Співвідношення періодів обороту дебіторської та кредиторської заборгова­ності Питома вага фінансових вкладень у загальному об­сязі активів Оборотність кожного виду ресурсів (запасів, грошей, дебіторської забо­ргованості)	Матеріальні ви­трати на 1 грн. то­варної продукції Витрати важли­вих матеріальних ресурсів у натура­льному вираженні на 1 грн. товарної продукції Відношення те­мпів приросту ма­теріальних витрат до темпів приросту товарної продукції Середній обсяг реалізації продукції

Існують різні підходи до визначення ефективності управління:

− розраховують синтетичні показники ефективності управління (коефіцієнт оперативності, надійності тощо);

− фактичні дані порівнюють з нормативними, плановими або з показни­ками за попередні роки (нормативи чисельності апарату управління, продук­тивність, економічність управління тощо);

− застосовують якісне оцінювання ефективності за допомогою експертів;

− застосовують емпіричні формули для розрахунку показників, що характеризують ефективність управління [40].

Через досить велике різноманіття показників, на нашу думку, було б доречним виокремити основні групи показників, які у повній мірі дадуть можливість оцінити ефективність менеджменту підприємства. Тому пропонуємо їх систематизувати у таких 3 групи:

1. Узагальнюючі показники:

1. Економічна ефективність управлінської праці (Е_уп) – це соціально-економічна категорія, що характеризує рівень результативності управлінської діяльності щодо реалізації мети управління. Визначають її відношенням економічних результатів до затрат праці, тобто за такою формулою:

(1.2)

Даний показник дасть нам можливість у загальних рисах оцінити роботу управлінського персоналу та побачити реальні результати їхньої роботи.

2. Коефіцієнт ефективності управління показує ступінь використання потенційних можливостей і розраховується за формулою:

(1.3)

де Ф – фактичне валове виробництво продукції;

П – потенційні можливості виробництва валової продукції.

1.3 Показники рентабельності підприємства є одними із критеріїв якості управління суб’єктом господарювання. Адже на підставі прибутковості можна оцінити ефективність управління підприємством, оскільки отримання значного рівня прибутку і достатнього рівня прибутковості багато в чому залежить від правильності і оперативності управлінських рішень, які приймаються (табл. 1.4 та розширена інформація наведена у додатку А).

Таблиця 1.4

Система показників рентабельності підприємства

Показники	Формула розрахунку за новими стандартами	Обґрунтування вибору
Рентабельність операційної діяльності	_______Ф2 р.2190 або р.2195_______ Ф2 р.2050+2130+2150+2180	Показує скільки отримано прибутку від операційної діяльності з 1 грн. операційних витрат
Рентабельність звичайної діяльності	____________Ф2 р.2295 або р.2295_________ Ф2р.2050+2130+2150+2180+2250+2255+2270	Показує скільки отримано прибутку від звичайної діяльності з 1 грн. звичайних витрат
Рентабельність господарської діяльності	__________Ф2 р.2350 або р.2355__________ Ф2р.2050+2130+2150+2180+2250+2255+2270	Показує скільки отримано прибутку від господарської діяльності з 1 грн.  загальних витрат
Коефіцієнт загальної рентабельності	Ф2 р.2090 Ф2 р.2000	Показує розмір чистого прибутку з 1 грн. чистого доходу від реалізації продукції, товарів, послуг
Коефіцієнт рентабельності активів	Ф2 р.2350 або р.2355 Ф1 р.1300	Найбільш точно дає характеристику ефективності використання активів підприємства з точки зору отриманого прибутку
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	___Ф2 р.2350 або р.2355__ Ф1 р.1495	Характеризує величину отриманого прибутку або збитку, отриманого на 1 грн. власного капіталу підприємства
Рентабельність залученого капіталу	_____Ф2 р.2350 або р2355____ Ф1 р.1495+р.1595+1695	Показує величину прибутку, яка припадає на 1 грн. залученого капіталу
Рентабельність витрат	Ф2 р.2090 Ф2 р.2050	Показує скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції
Коефіцієнт рентабельності продажу	Ф2 р.2350 або р.2355 Ф2 р.2000	Показує величину чистого прибутку або ж збитку, що надходить на підприємство в кожній гривні від продажу продукції, товарів, робіт, послуг

2. Показники ефективності використання праці допомагають спочатку визначити скільки своєї праці витрачає кожний робітник до всієї роботи, а у кінцевому результаті порівняти плановий період із базовим. Основні з них:

   2. Темп росту продуктивності праці (І_в) показує, на скільки відсотків зросла (зменшилась) продуктивність праці в плановому періоді порівняно з базовим періодом, і визначається за формулою:

(1.4)

де В_пл - продуктивності праці планового періоду;

В_б – продуктивності праці базового періоду.

Продуктивність праці характеризує ефективність, результативність витрат праці й визначається кількістю продукції, виробленої в одиницю робочого часу, або витратами праці на одиницю виробленої продукції, або виконаних робіт. Зазвичай на підприємствах продуктивність праці визначається як ефективність витрат тільки живої праці і розраховується через показники виробітку і трудомісткості продукції, між якими є зворотно пропорційна залежність. Тому пропонуємо розраховувати саме виробіток (В).

2. Виробіток розраховується за формулою:

(1.5)

де ВП – річний обсяг виробленої продукції у вартісних одиницях;

Ч – середньооблікова чисельність працівників.

3. Показники ділової активності підприємства допомагають охарактеризувати абсолютні та відносні показники використання ресурсів, обсяги господарської діяльності, доходу, фінансових результатів та податків. Із усіх показників ділової активності пропонуємо використати саме ті, які дають нам оцінити кінцеві результати діяльності підприємства, тобто такі:

3.1 Фондовіддача (коефіцієнт оборотності основних засобів) (ФВ) показник ефективності використання основних виробничих засобів, який характеризує обсяг виробленої підприємством продукції (послуг) у вартісних вимірниках одиницею основних виробничих засобів. Її можна розрахувати за формулою:

( 1.6)

де ОЗ − середньорічна вартість основних засобів;

ЧД − чистий дохід (виручка) від реалізації продукції.

2. Коефіцієнт оборотності власного капіталу показує, скільки потрібно оборотів для оплати виставлених рахунків. Цей показник характеризує різні аспекти діяльності: з комерційної точки зору він відображає або надлишки продажів, або їх недостатність; з фінансової – швидкість обороту вкладеного капіталу; з економічної – активність коштів, якими ризикує вкладник. Даний показник розраховується за формулою:

(1.7)

де ВК − середньорічна величина власного капіталу.

Якщо цей показник значно перевищує рівень реалізації над вкладеним капіталом, то це тягне за собою збільшення кредитних ресурсів і можливість досягнення тієї межі, за яким кредитори починають активніше брати участь у справі, ніж власники компанії. У цьому випадку відношення зобов’язань до власного капіталу збільшується, зростає також ризик кредиторів, у зв’язку з чим компанія може мати серйозні труднощі, зумовлені зменшенням доходів або загальною тенденцією до зниження цін. Навпаки, низький показник означає бездіяльність частини власних коштів. У цьому випадку показник оборотності власного капіталу вказує на необхідність вкладення власних коштів до інших більш відповідний джерело доходів.

2. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (К_о) характеризує відношення виручки (валового доходу) від реалізації продукції, без урахування податку на додану вартість та акцизного збору до суми оборотних засобів підприємства і розраховується за формулою:

(1.8)

де Р – обсяг реалізованої продукції, грн.;

С – середні залишки нормованих оборотних засобів, грн.

Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних засобів за звітний період. Що більше оборотів здійснюють оборотні засоби, то ліпше вони використовуються.

3.4 Швидкість обороту оборотних засобів (О) обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підпри­ємства здійснюють один оборот і розраховується за формулою:

(1.9)

де Д — тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів;

Тривалість обертання коштів – це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результат процесу матеріального від­творення – обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період – і ефективність використаних у цьому процесі матеріальних засобів і коштів. За сучасних умов він може використову­ватись на рівні підприємств і на макрорівні для розробки комплекс­них економічних програм.

Відповідно до наведених показників у наступному розділі даної роботи буде оцінено ефективність системи менеджменту на підприємстві.

Внаслідок узагальнення теоретичної інформації, ми дійшли висновку, що для ефективного провадження господарської діяльності на підприємстві необхідно розробити цілісну систему менеджменту, яка б перебувала в постійному і неперервному розвитку відповідно до змін як самої організації, так і зовнішнього середовища. Ефективність є однією з головних характеристик результативності управління діяльністю підприємства, що зумовлює необхідність її детального вивчення. Результати такого оцінювання дозволяють встановити масштаб і зміну спрямованості в управлінні діяльністю підприємства, прогнозувати їх вплив на ключові функціональні підсистеми підприємства, ухвалювати відповідні управлінські рішення щодо підвищення та підтримки рівня ефективності управління діяльністю, вибирати методи, способи, інструменти управління діяльністю підприємства. Процедура оцінювання ефективності управління діяльністю підприємства висуває проблему вибору методу, на підставі якого вона має здійснюватись. Тому нами було обрано ряд показників, за допомогою яких у наступному розділі буде оцінено ефективність менеджменту.

Таким чином, можна зробити висновок, що в умовах сучасної ринкової економіки менеджмент є одним з основних елементів успішної діяльності підприємств, тому потребує детального вивчення та аналізу. Визначення тенденцій впровадження та розвитку ефективного менеджменту на підприємствах дасть змогу сформувати ряд рекомендацій щодо активізації діяльності організацій та виведення їх на новий рівень розвитку.