1. Повний занепад одного з приголосних:

*[bs], *[ps], *[ds], *[ts], *[gs], *[ks] > *[s]: *teksati → *tesati – укр. тесати

*[bm], *[pm], *[dm], *[tm] > *[m]: *jědmь → *jěmь – ст.-сл. hмь

*[bn], *[pn], *[dn], *[tn], *[gn] > *[n]: *trognonti → *trononti – д.-р. тронути

*[skn] > *[sn]: *plesknonti → *plesnonti – д.-р. плеснути

*[bt], *[pt], *[kt] > *[t]: *penktĭ → *pentь → *pętь – укр. п’ять

*ob-, *ot- > *o-: *obgovoriti → *ogovoriti – д.-р. оговорити.

Перед фрикативним [v] проривний у префіксі *ob- зберігався, а занепадав [v], що стояв після префікса на початку кореня: *obvozъ → *obozъ.

Прийменники *vъn, *sъn, *kъn

Перед словом з початковим *[j] або голосним

*vъn stolě → *vъ_ stolě

*sъn synъmъ → *sъ_ synъmъ

*kъn synovi → *kъ_ synovi

*vъn jego → *vъ njego (в нього*

*sъn imъ → *sъ nimъ (съ нимъ*

*kъn jemu → *kъ njemu (къ н~му*

2. Вставлення між приголосними нового голосного (переважно у словах іншомовного походження*: ~хидьна – ~хидьнина.

3. Вставлення нового приголосного у звукосполученнях *[sr], *[zr]. Між цими звуками розвинувся вставний *[t]: *ŏsrŏs → *ŏstrŏs – д.-р. остръ; *ŏsrŏvŏs → *ŏstrŏvŏs – д.-р. островъ; *sĕsra → *sestra, *nŏzr- → nozdr-

10. Перша, друга, третя перехідні палаталізації.

Перша перехідна палаталізація.

У позиції перед голосними переднього ряду *[ī], *[ĭ], *[ē], *[ĕ]:

*[g] → [g'] → *[ž']: *gĭlt- → д.-р. жьлтъ, укр. жовтий

*[k] → [k'] → *[č']: *kīst → д.-р. чистъ, укр. чистий

*[x] → [x'] → *[š']: *souxītī → д.-р. сушити, укр. сушити

А також: *gēr- → *ž'ēr- → укр. жар, *krīkētī → *krīč'ētī → укр. кричати

Внаслідок І палаталізації в сучасній українській мові виникло чергування [г] // [ж]; [к] // [ч]; [х] // [ш]: друг – дружити, біг – біжиш. Не відбувається у словах іншомовного походження: геній, герой, кіно, кесар, кефір, хімія; у словах гіркий, кіт, тхір ([і] ← [о] у закритому складі*.

Друга перехідна палаталізація

*[g], *[k], *[x] → *[dz’], *[c’], *[s’] або *[š’] у позиції перед *[ě] та *[i] (← *[oi], *[ai]*: *kaina → *cěna – д.-р. цhна, *goilo → *dzělo – ст.-сл. зhло; *nogai → *nodzě – ст.-сл. нозh (Д. і М. в. одн.*. Пізніше африката *[dz’], втративши проривний компонент, спростилася в щілинний приголосний *[z’]: *nodzě → *nozě, *drudzі → *druzі. У східних діалектах [x] він змінився на *[s’], а в західних – на *[š’] (*kožušě)

Третя палаталізація задньоязикових приголосних

*[g] → *[dz'] (→*[z']* після голосного переднього ряду: *polьga → *polьdza → *polьza – укр. пільга;

*[k] → *[c'] у суфіксах *-ik-, *-ьk- після голосного переднього ряду перед голосним заднього ряду: *ovika → *ovьc'a – д.-р. овьца

*[х] → *[s'] або *[š'] у займенниках: *vьxe → *vьs'e; *vьxakъ → *vьs'akъ після *[ь] перед голосним переднього ряду *[e] і заднього *[a] – д.-р. вьсе, вьс"къ; блг. все, всяк; пол. wszystko, wszak; ч. však.

Третя перехідна зумовлювалася впливами не наступних, а попередніх голосних і відбувалася лише після голосних переднього ряду *[i], *[ь], *[ę] та після *[r]: *liko → *lice – д.-р. ликъ, лице; *drgati → *dьrzati – д.-р. дерзати. Непослідовність її реалізації: *zercalo – *zerkalo, *trojьca – *trojьka; *žьnьcь, *telьcь, *čьrnьсь // učenikъ, grěšnikъ; *sinic'a, čьrnic'a, ulic'a // čьrnika. Внаслідок третьої палаталізації задньоязикових у праслов’янській мові з’явилися м’які передньоязикові приголосні *[dz'] (*[z']*, *[c'], *[s'].