3.2.5. Дослідження схожості зерна жита в процесі післязбирального дозрівання
Мета роботи - прослідкувати зміни, що відбуваються в схожості озимого жита в період післязбирального дозрівання; встановити відсоткову кількість насінин, здатних за оптимальних умов пророщування в лабораторії утворювати нормальні проростки, здібні розвинутись у повноцінні рослини.
Серед показників посівних якостей насіння важливе практичне значення має схожість.
У ХІХ столітті біологи виявили, що пророщені злаки різко змінюють свій хімічний склад: живильні речовини, які до цього «спали», переходять в активну фазу (білки перетворюються на амінокислоти, крохмаль — у цукри, жири — в жирні кислоти тощо). Вміст антиоксидантів та вітамінів також збільшується під час проростання в кілька разів.
Основним фактором зниження схожості зерна є активний розвиток у зерновій масі мікроорганізмів, кліщів та комах. Часто на перших стадіях активного розвитку плісеневих грибів лабораторна схожість зерна ще буває високою, а польова знижується досить різко. Партії зерна, заражені кліщами, переводять у третій клас, оскільки розвиток у зерновій масі цих шкідників завжди супроводжується зниженням як лабораторної, так і польової схожості зерна. Самозігрівання, навіть на початку його, також істотно знижує схожість зерна.
3.2.6. Дослідження енергії проростання зерна жита в процесі післязбирального дозрівання
Мета роботи - прослідкувати зміни, що відбуваються в енергії проростання озимого жита в період післязбирального дозрівання
Досить важливим показником, який супроводжує процес визначення лабораторної схожості, є енергія проростання насіння. Він характеризує здатність насіння швидко і дружно проростати. Це виражена у відсотках кількість пророслого насіння до загальної його кількості, зазвичай її підраховують на прийнятий день (час), який майже вдвічі коротший за загальний термін визначення лабораторної схожості. Енергія проростання має високий ступінь кореляції з польовою схожістю. Від насіння з вищою енергією проростання були отримані рослини більш розвинені і продуктивні[2].
На збереження зерно озимого жита поступало різною енергією проростання та схожістю, але для цього дослідження було відібране зерно, що мало найвищу енергію проростання 65% та схожість 83%. Перед закладанням на довготривале збереження, зерно жита проходило очистку. В результаті цих технологічних операцій енергія проростання та схожість жита підвищилися і стали: енергія проростання 67-69%; схожість – 94-96%. Таким чином, середнє значення для досліджень енергії проростання та схожості зерно жита озимого було перед закладанням: енергія проростання – 68%; схожість - 95%
4 Результати досліджень
Результати всіх досліджень об’єднані у відповідні таблиці та за визначеними даними побудовані графіки для найбільшої наочності.
4.1. Результати досліджень зміни температури в партіях жита
Досліджувалася залежність зміни температури зернової маси жита двох партій, що зберігалися в різних умовах в механізованих складах від температури в складі та терміну зберігання.
Залежність зміни температури зерна озимого жита від температури в складі і терміну зберігання продемонстровані в таблиці 4.1 та на графіках: у І партії – на рис. 4.1; в ІІ партії – на рис. 4.2.
Таблиця 4.1. Зміна температури в різних шарах зерна озимого жита в І партії та в складі.
Дата |
Температура, оС в І партії |
|||
Верхній шар |
Середній шар |
Нижній шар |
Температура в І складі |
|
15.08.15 |
25,4 |
25,4 |
25,4 |
33,4 |
22.08.15 |
26 |
23,6 |
20,3 |
32,5 |
29.08.15 |
24,8 |
23 |
20 |
27,2 |
05.09.15 |
24,5 |
21,7 |
18,8 |
25,2 |
12.09.15 |
25,9 |
23 |
20,3 |
28 |
19.09.15 |
24 |
21,4 |
18,3 |
25 |
26.09.15 |
22,6 |
19,3 |
16 |
21,1 |
03.10.15 |
23 |
19,4 |
17 |
15,2 |
Відомо, що зниження температури на кожних 5оС приблизно вдвічі збільшує термін безпечного зберігання. Тому зменшення температури зернової маси є для нього корисним. Із практики відома можливість тривалого зберігання (4-6 місяців і більше) зерна з вологістю 15-17% при температурі 5-100С.
Рис. 4.1. Результати досліджень зміни температури в різних шарах І партії зерна жита
Таблиця 4.2. Зміна температури в різних шарах зерна озимого жита в ІІ партії та в складі.
Дата |
Температура, оС в ІІ партії |
|||
Верхній шар |
Середній шар |
Нижній шар |
Температура в ІІ складі |
|
15.08.15 |
15 |
15 |
15 |
12 |
22.08.15 |
15,3 |
13,6 |
12,8 |
10,4 |
29.08.15 |
15,7 |
14 |
13,2 |
11 |
05.09.15 |
15,1 |
14 |
12,9 |
10 |
12.09.15 |
16 |
14,6 |
13,9 |
12 |
19.09.15 |
15,6 |
14,5 |
13,4 |
11 |
26.09.15 |
15 |
13,9 |
13,2 |
10 |
03.10.15 |
15,3 |
14,5 |
13,6 |
9,6 |
Р
ис.
4.2. Результати досліджень зміни температури
в різних шарах ІІ партії зерна жита
Аналізуючи графіки зміни температури в обох партіях, можна побачити, що зміни, які відбуваються в різних шарах залежать від змін температури в складі. Але в результаті не значної теплопровідності ці показники різняться між собою. Наявність цієї різниці можна пояснити повільним переносом тепла від одного шару до іншого в зерновій масі, що в свою чергу пов’язано з процесами життєдіяльності жита (дихання, післязбиральне дозрівання).
Було помічено, що зміни властивостей в зерновій масі жита в процесі збереження залежали від початкових значень температури і вологості, нерівномірності шарів зерна, а також кліматичних змін оточуючого повітря.
Спільного для обох партій можна побачити те, що на початку періоду зберігання температура в усіх шарах на першому етапі знижується, потім вирівнюється, і тільки на кінець зберігання в обох партіях почалося підвищення температури в усіх трьох шарах зернової маси жита.
Отже, можна зробити висновок, що метою контролю температури повинно бути своєчасне виявлення очагів самозігрівання на початковій стадії. Найбільш небезпечними зонами є шари, що знаходилися в тепловій взаємодії з оточуючим середовищем, тобто – верхній шар, або шари, що контактують зі стінами складу. Контроль температури необхідний в першу чергу у верхньому та нижньому шарі зерна жита, де небезпека виникнення самозігрівання найбільша.
Але необхідно відмітити, що в процесі зберігання даних партій не спостерігалося процесу самозігрівання, навіть в ІІ партії, яка мала підвищену вологість. Таким чином, можна зробити висновок про те, що підготовка обох партій до зберігання відповідала технологічним вимогам, а зберігання в контрольованих умовах дає значно кращі показники.