Художнє проектування інтер`єрів житла

Житло є найбільш розповсюдженим та знайомим нам типом середовища, що забезпечує умови існування людини. Сукупність соціально-побутових вимог до типу житлового середовища формується способом життя людини чи групи людей. Саме спосіб життя визначає головні характеристики поведінки людини в житлі, кількість та якість функцій залежно від конкретики життєвих обставин. Гнучкість, багатоваріантність використання житлового простору – найважливіша риса, притаманна житлу.

Сьогоденне житло – явище, що постійно розвивається, змінюючи кожні 15-20 років усі свої параметри. Головні тенденції цих змін: збільшення загальної корисної площі на кожного мешканця; ускладнення структури житлових приміщень; житловий простір дуже активно насичується різним обладнанням, повсякденного та спеціального попиту. Стилістика рядового житла постійно трансформується за допомогою застосування новітніх технологій та просто модних речей, за допомогою яких формуються інтер’єри нового типу. Ґрунтовними позицiями у вирiшеннi завдань художнього моделювання житлових структур є функцiональна доцiльнiсть i композицiйна цiлiснiсть i виразнiсть.

Функціонально житло можна подiлити на зони денного i нiчного перебування, або активну i пасивну. Залежно вiд складу ciм`ї та її соцiального рiвня можуть бути бiльш або менш розвиненi складовi цих зон.

Вітальня є центром квартири (будинку), де збирається уся родина, здійснюється прийом гостей. Інколи відповідно до побажання замовника у вітальнях розміщується робоче місце, стаціонарне чи мобільне, або навіть спальне місце. Взагалі, в останні роки функції вітальні значно розширилися: часто дизайнери вітальню планують сумісно із столовою, передбачають у вітальні кухню-нішу, об’єднують вітальню із холом і таке інше. Варіантів поєднання функцій може бути безліч, але всі вони мають відповідати вимогам логіки, доцільності та комфорту, бо функціональна та естетична комфортність інтер’єрного середовища є найважливішою ознакою житла високого рівня.

Отже, вітальня є багатофункціональним приміщенням, тому в ній необхідно виділити функціональні зони, при цьому кожна група меблів та обладнання повинна мати вільний підхід. У загальній кімнаті чи вітальні розміщуються такі функціональні зони: відпочинку, прийому їжі, різноманітних занять у сімейному колі чи з гостями, зберігання побутових предметів тощо.

Зона відпочинку, як правило, займає головне планувальне місце у композиції інтер’єру вітальні. Вона, наприклад, може бути спланована як група м’яких меблів навколо каміна, що є композиційною домінантою інтер’єрного середовища, чи являти собою домашній кінотеатр – місце для сімейного перегляду улюблених фільмів. Розміщуватися зона відпочинку може у центрі або у глибині приміщення вітальні, але не має бути прохідною.

Зона прийому їжі повинна мати зручний зв’язок із кухнею та може обладнуватися барною стійкою.

У випадку розміщення у вітальні зони робочого місця чи бібліотеки, треба забезпечити відповідний спокій та візуальну ізоляцію від активних функціональних зон приміщення. Досягти цього можна за допомогою правильного розміщення меблів та обладнання. Не рекомендується розміщувати робоче місце на проході до інших зон вітальні.

Передпокої – вхiдна зона, що є багатофункціональною в помешканнi. Вхiдна зона iзолює квартиру вiд шумiв, холоду, вологи, пилу, вiдокремлює зовнiшнє середовище вiд внутрiшнього. Дозволяє залишати одяг, взуття, сумки. 3абезпечує мiсце для зберiгання сезонного одягу, валiз, спортiнвентарю (гiгiєнiчнi функцiї), орієнтує розмiщення iнших кімнат у квартирi (композицiйнi функцiї), забезпечує перший контакт з квартирою, залишає перше та останнє враження вiд неї (естетична функцiя).

3ручнiсть передпокою забезпечує логiчна послiдовнiсть розмiщення обладнання. У безпосереднiй близькостi вiд входу мають розташовуватися гачки чи площини для сумок, мiсця для розмiщення одягу та взуття. Дуже важливим для комфорту є врахування зросту та iнших анатомiчних властивостей людей, якi мешкають у квартирi. Для дорослих членiв ciм`ї piвень розмiщення штанг та гачкiв може бути постiйним, а для дiтей – змiнним. Анатомiчнi особливостi людини визначають три piвнi досяжностi до шафових ємностей та формують три групи меблiв для передпокою:

– горизонтальнi – елементи нижньої зони розмiщуються на висотi 40-45 см вiд пiдлоги, з них можуть висуватися ємності для зберiгання взуття;

– вертикальнi – елементи середньої зони мають висоту до 200 см, тобто ними може користуватися людина середнього зросту.

Висоти елементiв верхньої зони визначаються висотою примiщення, користуються ними за допомогою табуреток або стрем'янок.

Робота над композицiйною довершенiстю передпокоїв починається з аналiзу їхніх пропорцiй. Якщо розглядати стандартнi передпокої в квартирах, то через малу площу вони виглядають непропорцiйно високими. Тому вiзуально скорегувати це можна декiлькома засобами:

• членуванням стiн;

• обробкою поверхнi стелi;

• використанням освiтлення;

• розташуванням дзеркал;

• досяганням композицiйної цiлiсностi простору.

Кухня-їдальня. Жодне з примiщень квартири не змiнилось так сильно за ocтанні роки, як кухня. Побутовi i соцiальнi умови життя, враховуючи новий уклад життя ciм`ї, створили для цього основні передумови. Кухня була i залишається улюбленим мiсцем зiбрання людей навколо вогнища. Добра вентиляцiя, гаряча вода, природне освiтлення i провiтрювання, рiзноманiтнi електричнi та iншi прилади забезпечують чистоту i санiтарний стан цього приміщення. Кухня є загальною кiмнатою-їдальнею вciєї сім`ї i робочим мiсцем господарки дому. В останній час у будівництві житла намітилася тенденція до збільшення плоші кухні-їдальні.

Облаштування i устрiй кухнi-їдальнi, розмiщення в нiй двох (обладнання для приготування i прийому їжi) функцій, уci дрiбнi деталi окремих предметiв потребують особливого вiдношення.

Пропозицiй стосовно кухонних меблiв i їхнє розмiщення на площi типової квартири дуже багато. Масові стандартнi набори кухонних меблiв роблять на основі детального вивчення зручностi роботи i послiдовностi процесiв, якi вiдбуваються на кухні: приготування i варка їжi, подача на стiл i миття посуду, видалення вiдходiв, зберiгання продуктiв i посуду (кухонного i столового).

На основi багаторiчного досвiду відпрацьованi нормативи розмiщення, габаритнi розмiри i певнi типи виробiв. Визначальним при установцi обладнання є взаєморозмiщення трьох основних предметiв (мийки, робочого столу i плити) відповідно до послiдовності виконання роботи. Окремо розмiщений холодильник ставлять у загальному рядi кухонного обладнання.

Встановленi у ряд столи i навіснi шафи служать здебiльшого для зберiгання посуду: у нижньому рядi кухонного, у верхніх – столового i чайного. У верхньому рядi видiляється мiсце i для збереження сухих продуктiв, у ящиках – для столових приборiв. Розподiл мiсць збереження, як правило, вирiшується господинею на мiсцi.

Там, де кухнею-їдальнею користується сiм'я iз декiлькох чоловiк, слiд вiдводити максимум площi для зручного розмiщення сім’ї за обiднім столом, передбачити можливiсть посадити лишню людину, вибрати гарні меблi, ввести засклення у стандартнi вироби, замiнити навісну i стоячу шафу буфетом, повiсити бiля столу легку поличку з декоративним посудом, квiткою. Словом, внести деякi елементи декоративного оздоблення. Головне не плита i шафа з мийкою, а обiднiй стiл i оздоблення мiсця для їжі, пiдкреслене пiдвiсним свiтильником, гарним i ошатним, квiткою у вазi, тканиною завiси, яскравим окрасом стiльцiв чи пiдлоги i т.ін.

На основі практики були вироблені певні типи виробів для робочого обладнання кухні. Встановленi стандартні габарити виробiв, типiв i форм. Унiфiкацiя елементiв дозволяє доповнювати предмети i рiзним чином розмiщувати їх та переставляти, розширяти робочi фронти чи скорочувати за рахунок установлення спецiального обладнання.

Простi i невибагливi конструкції кухонних меблiв не заважають пiдбору бiльш виразних виробiв у групi обiднього столу i загального оздобленнi кухні-їдальнi. Поєднання цих груп меблiв i предметiв обладнання з кольорами i освiтленням дають широкi можливостi iндивiдуального рiшення iнтep'єpу.