Сучаснi тенденцiї художнього конструювання та дизайну інтер`єрів

Збереження традицiй в оздобленні інтер`єрів проявляється або у наслiдуваннi зовнiшнiх форм iз застосуванням нових матерiалiв i технологiй, або у цитуваннi художнiх прийомiв, якi були притаманнi тому чи iншому стилю минулого.

Естетичнi вимоги – це система сучасних естетичних норм, що забезпечують створення середовища, яке вiдповiдає функцiональному призначенню i позитивно впливає на людину.

Сучаснi тенденцiї в художньому моделюванні та оздобленні інтер`єра можна коротко означити такими тезами:

– прiоритет технологiй i матерiалiв в архiтектурi i дизайнi предметного середовища;

– звернення до перевiрених часом традицiй на новітньому рівні та осмислення дизайнерських завдань у сучасному контексті;

– наслiдування iсторично утворених стилiв у сучаснiй iнтерпретацiї (стилiзацiя, еклектика);

– зростання впливу схiдних мотивiв i культур.

Процес формоутворення інтер`єрів сьогодні визначає, як нiколи, яскраво виражений характер індивідуальностi. Новітнi стильовi течiї, такi як "хай-тек", "техно", екодизайн, мiнiмалiзм та iншi, часто тiсно пов’язані iсторично вiдомими стилями, а саме – з модерном, класицизмом, бароко тощо. Оcтанні проходять етап переосмислення у нових матерiалах, технологiях i навіть у пропорцiях, а також роблять правомiрним використання прийомів стилiзацiї i цитування минулого.

Окремо мають бути видiленi ролi та завдання матерiалу та конструкції обладнання, оскiльки саме вони є тим ґрунтовним матерiалом, що забезпечує тектонічнi властивостi виробу, роблять його логiчним та естетично виразним.

Аналогом творчих iдей формоутворення залишається невичерпна природна скарбниця i, так званi, бiонічнi форми. Органічна архітектура. Внаслiдок стилiзацiї, бiонічнi форми дають дуже цiкавi результати. Цi iдеї досить часто використовують при cтвopeннi природних образiв, що виявляють специфiку закладу. Час диктує критерiї краси, вони впливають на вибiр матерiалу i конструкцiй.

Сьогодні в Україні можна визначити три категорії облаштування інтер`єру. Середній рівень – це стандартний „євроремонт”. Високий рівень – це спроба створити стиль, який може вдатися, а може й ні. Ексклюзив – дорогий проект, що демонструє матеріальний стан замовника та інтелектуальний потенціал дизайнера, який із свого боку може в таких умовах відтворити навіть саму феноменальну ідею.

Сучасний світ, що пройшов еволюцію від індустріалізації до суспільства „надання послуг”, диктує мобільність внутрішнього простору та максимальну свободу від одноманітної праці. Серед видатних італійських дизайнерів три особи із світовим ім`ям - Етторе Сотсас, Андреа Бранці та Мікелє де Луккі - зробили спробу критично подивитися на сучасний офіс. Після довгої співпраці з соціологами, філософами та психологами, вони почали розробку концептуальної моделі офісного простору. Це є дизайном у нетрадиційному новому розумінні.

Було розроблено три концепції: вертикальний офіс, варіантний офіс та офіс „ що рухається”, офіс кочівників.

Роздуми про офіс майбутнього та спроба нового сценування офісного простору – не дитяча гра, як може здаватися на перший погляд. Експерименти з робочим інтер`єром є наслідком швидко змінних взаємовідносин соціального та технічного характеру і передбачають шляхи розвитку сучасного простору для людини третього тисячоліття.

Інтер`єр квартири, котеджу чи дачі створюється з особливою любов`ю, як близька та зрозуміла річ. Домашній інтер`єр є дзеркальним відображенням смаку та особистих якостей хазяїна. У цьому випадку до дизайнера звертаються як до перекладача, що перекладає мову почуттів та емоцій у матеріальний ряд, ансамбль з предметів та матеріалів.

Дизайнер може віддавати перевагу тій чи іншій стилістиці та показати замовникові правильність свого професійного рішення, але „замовник правий”. Дизайнер лише промальовує смаки клієнта, здогадуючись, що має бути в інтер’єрі.

Найбільш традиційним стилем на сьогодні є класичний. Він може трактуватися по-різному: створення антикварної квартири-музею чи колекція дешевих меблів, що імітують форми якоїсь епохи, чи витончений дизайн цілого будинку.

Модерн – це умовна назва стилю світового мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст., але у другій половині ХХ ст. він перейшов у постмодерн, який відрізняється більш лаконічними формами.

Найбільш розумні проектувальники інтер`єрів сьогодні користуються такими модними прийомами як хай-тек, деконструктивізм, трансаавангард, гренж та багато чого іншого, що є різновидами того ж постмодерну і по суті еклектикою.

Сучасний дизайнер може декларувати свою особисту манеру виконання, але вона так чи інакше буде віднесена до якогось напрямку сучасного дизайну. Обговоренню підлягатиме якість та чистота стилю чи жанру. Тому є сенс навести сучасні жанри і тенденції.

Асамблеяж – вільна композиція з різних елементів чи накопичення матеріалу у вільних комбінаціях. Протилежність – поняття простору як середовищної цілісності фрагментів.

Інсталяція – монтаж у просторі різних предметів, конструкцій, технічних пристроїв.

Деконструкція – впорядкований безлад. Стиль, що з`явився у 80-тих роках і через 10 років досягнув розквіту. Філософська тема саморуйнування виражає напруженість у суспільстві.

Гренж – підкреслена природність та рукотворність простору, де акцентується фактура, якість, ступінь обробки і текстура природних матеріалів. Необроблені цегляні стіни, кований метал, полотно повертають до епохи феодалізму та середньовіччя.

Кантрі – брутальна інтерпретація сільських мотивів.

Фолк – пряме цитування чи обробка засобів народної творчості.

Хай-тек – висока технологія. Демонстрація несучих конструкцій, часто разом з електронною технікою та склом, що виконує роль вертикального та горизонтального огородження.

Техніцизм – відверте копіювання машинної техніки, агрегатних вузлів, турбін, колес тощо. Клепані з`єднання деталей та перфорація металевих поверхонь.

Домотика чи електротек – електронні технології, продовження хай-теку. Феномен інформаційного суспільства, що опрацьовує простір із штучним інтелектом.

Трансавангард – гіпертрофовані форми авангарду. Орієнтований на цінності нового консерватизму, відрізняється гіпернатуралізмом та життєподібністю. Об`єднує ансамбляж та інсталяцію.