Оздоблення підлоги

Облаштування підлоги – один із самих дорогих процесів в оздобленні інтер`єрів. Сьогодні в Україні представлено багато видів матеріалів для покриття підлог. Класифікувати їх можна за різними якостями:

1. штучні матеріали немінерального походження (паркетні; з ламінованих плит; з пластикових плит; з пробкових плит);

2. штучні матеріали мінерального походження (керамічна плитка; бетонна плитка; плитка з натурального каменю);

3. рулонні матеріали (линолеумні покриття; килимові покриття).

4. монолітні підлоги (наливні підлоги – на основі полімерних мастик; підлоги з вакуумованого бетону; терацові підлоги; ксилолітові підлоги).

Кожен із видів покриттів для підлоги має свої принади та недоліки. Тобто для кожного виду є оптимальна область використання, де даний матеріал проявляє себе з найкращого боку.

Немінеральні матеріали

Паркет з натурального дерева. Це традиційний спосіб оздоблення підлог у житлових та громадських будівлях. Матеріал з багатовіковою історією є популярним і сьогодні – якісний дерев`яний паркет є ознакою багатства та достатку хазяїна. Завдяки появі нових технологій обробки дерева, паркетні поли здобули нову якість. Залежно від вертикальної структури можна виявити три групи паркету:

• з дерев’яного масиву;

• з торцевого зрізу деревини; окремі пластини (торцеві шашки), в яких волокна деревини розміщуються перпендикулярно площині підлоги. Шашки збирають у щити за допомогою спеціального клею. Подібна структура дуже підвищує стійкість паркету до стиску. Виробник – Київська фірма ВАРТЕКС;

• багатошаровий паркет є складеним з трьох шарів. Лицьовий є шаром натуральної деревини невеликої товщини з твердих порід дерев. Нижня частина складається з двох шарів сосни з різним напрямком волокон. Така конструкція робить паркет найменш сприятливим до вологи, що поширює область використання. Наприклад, з появою нових водостійких лаків такий паркет можна настилати навіть на кухні. В Україні такий паркет не виробляють, постачання здійснюють фірми СКАНДІ, КОТІ, АЛАРТ.

Ламінатне покриття для підлог – це деревоволокниста плита із захисним шаром з паперу, що просочується полімерними смолами в режимі великого тиску та температури, утворюючи стійку плівку, так званий „ламінат”. Збирається на шпунтах та пазах. Зворотний бік та торці просочені смолами, що робить їх вологостійкими. Малюнок ламінату імітує різні породи деревини та каменю. До достоїнств ламінату можна віднести: нетоксичність; стійкість до побутової хімії; нечутливість до плям, вологи, сигарет та сірників; твердість; на поверхні не залишається подряпин; легкість в експлуатації.

Ламінатні дошки укладають плаваючим способом – без зчеплення з основою, що значно зменшує складність робіт та дозволяє влаштувати тепло- та гідроізоляцію під підлогою. Головний недолік – невисока стійкість до ударів та підмоканню знизу.

Покриття для підлог з пробки мають декілька якостей, що відрізняють цей матеріал від інших. У першу чергу, вони мають відмінні теплозахисні та звукоізоляційні характеристики, неповторний колорит, виразність та естетику покриття. В Україну цю продукцію постачають фірми КОРК-СТАЙЛ, ЕНРАН-АМОР, DI-CONCEPT. Пробкові покриття можна використовувати у житлових та громадських приміщеннях. Пробкова плитка, що має тонке вінілове покриття, може використовуватися у приміщеннях з достатньо великими навантаженнями.

Рулонні матеріали. Першим рулонним покриттям є натуральний лінолеум, патент на який було видано Натану Сміту ще 1763 році. З того часу технологія виробу лінолеуму та його складові компоненти не дуже змінилися: на тканину наноситься суміш смоли, воску, льняної олії, пробкового борошна, фарби в гарячому стані. Сьогодні у якості зв`язуючих речовин, окрім льняної олії, використовуються різні синтетичні та природні компоненти, залежно від яких лінолеум поділяється на натуральний, полівінілхлоридний (ПВХ), алкідний (на основі поліефірної смоли), колоксиліновий (на основі нітроцелюлози), резиновий.

Натуральний лінолеум, світовими лідерами у виробництві якого є Німеччина та Швеція, здобув найбільше розповсюдження як покриття для підлоги в дитячих, житлових та лікувальних приміщеннях. Основні позитивні якості цього матеріалу – нетоксичність, антибактерицидні якості, легкість догляду, малий індекс розповсюдження вогню по поверхні та димоутворення при горінні. Основні постачальники – ДІВА, ДЕКОР-СЕРВІС.

Полівінілхлоридний лінолеум може бути одношаровим та багатошаровим. Побутовий багатошаровий лінолеум має теплоізоляційну основу з пінного ПВХ чи войлоку. Гомогенний (одношаровий) ПВХ-лінолеум відрізняється виключною довготривалістю.

Резинові лінолеуми (профіплани) дуже добре витримують навантаження та не ковзаються. Використовуються для покриття приміщень на вокзалах та аеропортах, а також у виробничих цехах хімічного та фармацевтичного виробництва.

Килимові покриття відомі людині зі стародавніх часів, створюючи у житлі необхідне комфортне середовище. На виготовлення килимів витрачали місяці та роки кропіткої праці, тому килими завжди були невід`ємним атрибутом розкоші. З появою новітніх технологій виробництва у ХХ ст. килими вже не є привілеями багатих людей. Але для кожного випадку є свої види килимових покриттів, якість яких залежить від чотирьох компонентів: нитки, пряжа, ворс та основа.

Килимові покриття можна поділити на чотири види:

1) тканеві килими, в яких для закріплення ворсу не застосовуються полімерні смоли. Часто це покриття з вовни чи бавовни, тому вони рідко використовуються для комерційної укладки;

2) тафтінгові (петльовані) килими складають більшість з тих, що виробляють сьогодні у світі. Петлюванням називається технологія вставки ворсових волокон в основу килима і подальше закріплення їх за допомогою латексу. Після цього накладається вторинна основа, яка надає килиму форму та стабільність розміру;

3) голко-прошивні покриття мало розповсюджені в Україні, хоча такі килими не пропускають сміття крізь шар поверхні, вони дуже стійкі до навантаження, що робить їх незмінними у громадських приміщеннях;

4) модульні килимові покриття виробляють у вигляді килимових плиток. Укладання плиток здійснюють без клеїв та кріплення.

Монолітні підлоги широко застосовуються у всьому світі, а в останні роки – в Україні. Їхня гамма дуже різноманітна: від найпростіших полімерно-цементних та полімерно-гіпсових, які потребують подальшої обробки, до складних полімерних композицій, які працюють в умовах екстремальних навантажень. Найбільш розповсюдженими є епоксидні наливні підлоги. Вони водонепроникні, мають високу стійкість до навантажень та хімічної агресії. Є можливість використовувати у складі композицій пісок різних кольорів, що надає підлозі естетичного вигляду. Подібним методом можна виконувати різноманітні імітації, наносити „чіпси” (шматочки фарби шести різних кольорів), виконувати логотипи фірм і навіть створювати під ногами світлову рекламу. Оптимальна область застосування – підлоги виробничих приміщень, товарних складів, лікарень тощо.

Уретанові наливні підлоги мають велику стійкість до навантажень. Ними можна вкривати тріщини, не роблячи компенсаційних швів, завдяки здатності цих композицій до розтягування.

Акрилові наливні підлоги мають непогані характеристики щодо механічної та хімічної стійкості, та значно дешевші за епоксидні та уретанові. Це дозволяє широко використовувати їх у громадських та виробничих будівлях.

Підлоги з вакуумованого кольорового бетону можна порівняти з наливними підлогами за естетичними якостями, але вони мають набагато більшу тривалість.

„Теплі підлоги”. Створення теплих підлог заслуговує особливої уваги. Тепла підлога в житлових приміщеннях дозволяє відмовитися від запилених килимів та зробити покриття підлоги важливою частиною інтер`єру. Найбільш популярною в Україні системою електричного нагрівання підлоги є датська DE-VI. Серед систем водяного нагрівання підлоги треба відзначити польську KANTERM.