- •Парадигми програмування
- •8.080401: Інформаційні управляючі системи та технології
- •Тема 1. Парадигма імперативного програмування Лекція 1. Огляд парадигм програмування
- •1.1 Базові поняття і визначення
- •1.2 Класифікація парадигм програмування
- •Парадигми
- •Объектно-ориентированные возможности
- •Функциональные возможности
- •1.3 Огляд парадигми імперативного програмування
- •1.4 Програмування, кероване подіями
- •1.5 Узгоджене програмування і паралельні обчислення
- •1.6. Підтримка різних парадигм програмування в ms.Net
- •Тема 2. Парадигма об’єктно-орієнтованого програмування Лекція 2. Об'єктно-орієнтоване програмування та його реалізація в c# на платформі ms.Net
- •2.1 Основні принципи об’єктно-орієнтованого програмування
- •2.2 Чисто об'єктно-орієнтовані і гібридні мови програмування
- •2.3. Реалізація принципів ооп в мові c#
- •Тема 3. Програмування за прототипом і сценарне програмування Лекція 3. Програмування за прототипом і сценарне програмування
- •3.1 Програмування за прототипом
- •3.2 Сценарне програмування
- •Тема 4. Парадигма компонентного програмування Лекція 4. Компонентне програмування як розвиток об’єктного
- •4.1 Основні ідеї компонентної розробки
- •4.2 Компонентна об'єктна модель com (Component Object Model).
- •4.3. Технологія ActiveX – основні можливості
- •Лекція 5. Компонентне програмування в .Net
- •5.1 Основні концепції платформи ms.Net
- •5.1.1 Структура fcl
- •5.1.2 Загально мовне середовище виконання – clr – динамічна складова ms.Net Framework
- •5.1.3. Система типів даних в Microsoft .Net
- •Управління типами в cts
- •5.2. Розробка компонентів на платформі .Net
- •5.3. Поняття збірки і маніфесту в .Net
- •1. Створення dll-бібліотеки
- •2. Створення консольного проекту для тестування функції з бібліотеки.
- •3. Підключення проекту бібліотеки до консольного проекту.
- •4. Встановлення стартового проекту.
- •5. Створення Windows-проекту в тому самому рішенні.
- •6. Робимо проект стартовим і запускаємо на виконання. Результат:
- •7. Документування коду
- •Лекція 6. Візуальне програмування
- •6.1. Парадигма візуального програмування
- •1. Підключення до сервера бд
- •2. Створення власної бд і таблиць
- •3. Заповнення таблиці тестовими даними
- •4. Створення Windows-застосунку (форми)
- •5. Зв'язування елементів форми з джерелом даних
- •7. Створення запитів до даних і їх відображення на формі у вигляді таблиці (Grid)
- •Тема 5. Парадигма декларативного програмування Лекція 7. Основи парадигми декларативного програмування
- •7.1 Основи парадигми декларативного програмування
- •7.2 Основи функціонального програмування
- •Основи Лісп
- •7.3 Основи логічного програмування
- •7.4 Основи Пролог
- •Лекція 8. Основи xml
- •8.1. Визначення і структура xml-документа
- •8.2. Створення xml-документа
- •8.2.1. Структура xml-документа
- •8.3. Способи відображення xml-документа
- •8.4. Правила створення коректного xml-документа
- •8.4.1. Визначення коректного документа
- •8.4.2. Складові частини коректно сформованого хмl-документа
- •8.4.3. Додавання елементів в документ
- •8.4.4. Типи вмісту елементу
- •Лекція 9. Робота з xml в .Net
- •9.1. Класи для роботи з xml .Net
- •9.2. Читання і запис потоків даних Xml
- •9.2.1. Використання класу XmlReader
- •9.2.2. Методи читання даних
- •9.2.3. Контроль типів даних при читанні Xml-документа
- •9.3. Створення xml-документа в Visual Studio
- •Лекція 10. Створення xml-документів в .Net
- •10.1. Використання класу XmlWriter - запис потоків даних Xml
- •10.2. Використання dom в .Net
- •10.2.1. Читання xml-документа за допомогою XmlNodeList
- •10.2.2. Вставка елементів (вузлів) в xml- документ
- •10.3. Обробка атрибутів
- •10.3.1. Витягання атрибутів за допомогою XmlReader
- •10.3.2. Вставка атрибутів в документ за допомогою XmlWriter
- •Лекція 11. Елементи функціонального програмування в c#
- •11.1. Елементи функціонального програмування в c#
- •11.2. Делегати
- •11.3. Лямбда-вирази і лямбда-функції
- •Приклади
- •Лекція 12. Мова linq
- •2. Linq: узагальнення і інтерфейси
- •3. Основні операції запиту
- •4. Перетворення даних з linq
- •12.1. Основи мови linq
- •1.1 Джерело даних
- •1.2. Запит
- •1.3. Виконання запиту
- •12.2. Linq: узагальнення і інтерфейси
- •12.2.1. Змінні iEnumerable в запитах linq
- •12.3. Основні операції запиту
- •12.3.1. Визначення джерела даних
- •12.3.2. Фільтрація
- •12.3.3. Впорядкування
- •12.3.4. Угрупування
- •12.3.5. З'єднання
- •12.3.6. Вибір (Проектування)
- •12.4. Перетворення даних з linq
- •12.4.1. З'єднання декількох вхідних послідовностей в одну вихідну
- •12.4.2. Вибір підмножини кожного вихідного елементу
- •12.4.3. Перетворення об'єктів, що знаходяться в пам'яті, в xml
- •12.4.4. Виконання операцій над вихідними елементами
- •12.5. Зв'язки типів в операціях запиту
- •12.5.1. Запити, що не виконують перетворення вихідних даних
- •12.5.2. Запити, що виконують перетворення вихідних даних
- •12.5. 3. Дозвіл компілятору визначати відомості про типа
- •12.6. Синтаксис запиту або синтаксис методу
- •12.6.1. Методи розширення стандартних операторів запитів
- •12.6.2. Лямбда-вирази
- •Тема 7. Парадигма агентно-орієнтованого програмування Лекція 13. Агентно-орієнтоване програмування
- •13.1 Основні поняття агентно-орієнтованої парадигми програмування
- •1. За архітектурою побудови агентів і їх властивостями:
- •За функціональним призначенням:
- •3. За здатністю до мобільності:
- •3Адачні агенти
- •13.2 Мультиагентні інформаційні системи
- •1. Формальна мова опису системи моделей (ментальної, соціальної):
- •2. Інструменти перетворення звичайних програм у відповідні агентні програми.
- •13.3. Приклади практичного застосування агентної парадигми
- •3Асоби пошуку в Інтернет
- •Тема 8. Парадигма теоретичного програмування Лекція 14. Основні парадигми теоретичного програмування
- •Основна література
- •Додаткова література
Основи Лісп
Базис Ліспу досить лаконічний — атоми і структури з найпростіших бінарних вузлів, а також декілька базових функцій і функціоналів. Базис містить вбудовані (примітивні) функції, які аналізують та будують будь-які структурні значення (atom, eq, cons, car, cdr), і вбудовані спеціальні функції і функціонали, які управляють обробкою структур, що представляють обчислювані вирази (quote, cond, lambda, label, eval). Над базисом будуються прості формули у вигляді списків, де перший елемент — функція, інші — її аргументи, у тому числі змінні, реалізовані за допомогою різних варіантів стека або асоціативного списку. Вся решта механізмів обчислення і перетворення формул може бути зведена до цього базису, розглядатися як його варіант або розширення.
Програма на Ліспі – це функція, яка застосовується до вхідних даних (аргументів) та повертає результат:
output = program(input)
Не дивлячись на важливість, у нас Лісп не отримав поширення, а його застосування обмежено лише кількома науковими проектами.
Але останнім часом в інформаційних технологіях спостерігається зростання використання мов програмування, що інтерпретуються (наприклад, мови скриптів), а також включення в компілюючі мови механізмів символьної обробки і засобів динамічного аналізу, що підвищує інтерес до Ліспу та його варіантів. Моделююча сила Ліспу може послужити основою для чергового витка досліджень в компонентному програмуванні, формалізації поведінки інформаційних систем, розробки методів перетворення і захисту інформації, високопродуктивного програмування для суперкомп'ютерів, створення прототипів систем для нових застосувань.
Із сучасних мов елементи функціонального програмування є в Pyton, C#. Мова F# є мовою функціонального програмування на платформі DOT.NET.
Елементи функціонального програмування в С#:
-делегати (розширення показчика на функцію в C++);
- лямбда-вирази і дерева виразів.
7.3 Основи логічного програмування
Логічне програмування виникло як спрощення функціонального програмування для математиків і лінгвістів, які розв’язують задачі символьної обробки.
На відміну від функціонального, логічне програмування засновано на логіці предикатів – напряму формальної логіки, що отримав розвиток у XX столітті.
У логічному програмуванні програма є сукупність правил або логічних виразів. Крім того, в програмі допускаються логічні причинно-наслідкові зв'язки, зокрема, на основі операції імплікації.
Таким чином, мови логічного програмування застосовні для систем логічного виведення, зокрема, для експертних систем. На мовах логічного програмування природно формалізується логіка поведінки, і вони застосовні для описів правил прийняття рішень, наприклад, в системах, орієнтованих на підтримку бізнесу.
Програма на мові логічного програмування представляє собою деяку теорію і твердження, яке потрібно довести. Виконання програми полягає у доведенні цього твердження. Теорія задається за допомогою аксіом і правил виведення. Твердження, яке вимагається довести, вводиться в програму як цільова функція.
Робота програми здійснюється шляхом пошуку доведення запропонованого твердження в базі знань, що є сукупністю фактів і правил виведення.
Якщо у функціональному програмуванні функції однозначні - одержують аргументи і повертають результат, то в логічному програмуванні різниця між введенням і виведенням умовна. Можна вказати бажаний результат і отримати введення, яке його забезпечить. Інша важлива відмінність - недетермінізм логічних мов. Результат в них не обов'язково визначається однозначно. Таким чином, оскільки довільне цільове твердження може бути доведене не єдиним чином, система, що реалізує мову логічного програмування, послідовно пропонує відновити спробу довести твердження по-іншому. Для доказу тверджень використовується уніфікація (зіставлення двох довільних термів) і метод резолюцій.
В логічному програмуванні, також як і у функціональному програмуванні, програмісту невідомі методи обчислень, і послідовності елементарних дій. Основна частина відповідальності за їх ефективність покладається на транслятор логічної мови програмування.
Сфера застосування
Спочатку логічне програмування, подібно функціональному, застосовувалося в системах штучного інтелекту, але виявилося ефективним і для опису складних систем, наприклад, диспетчерських систем.
