5. Переваги та недоліки акціонерної форми організації бізнесу

Організація фінансово-господарської діяльності у формі акці­онерних товариств є найприйнятнішою з погляду залучення капі­талу, зокрема власного. Це пояснюється такими чинниками:

– високий рівень мобільності корпоративних прав (акцій), особливо, якщо вони котируються на біржі;

– поділ статутного капіталу на визначену кількість акцій рів­ної номінальної вартості, яка може бути досить малою, що дає можливість залучення як дрібних, так і великих інвесторів;

– спрощений порядок реалізації права на правонаступництво;

– можливість розміщення емісії серед величезного числа інве­сторів, значна частина яких не претендує на контроль над під­приємством;

– досить детальне нормативне регулювання діяльності АТ;

– акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства лише в межах належних їм акцій;

– оплата вартості акцій може здійснюватися як у грошовій, так і в майновій формі;

– порівняно низький рівень інформаційної асиметрії.

Разом з тим існують і ряд недоліків, які можна охарактеризувати таким чином:

– організаційні труднощі, що виникають при оформленні та ре­єстрації даної форми підприємництва, подолання яких вимагає зна­чних зусиль і коштів;

– порядок формування корпоративних утворень досить жорстко регулюється і пов'язаний з певними обмеженнями;

– надмірний податковий тягар, що виникає у зв'язку з подвійним оподаткуванням;

– вимоги відкритості у вигляді обов'язкової публікації щорічних звітів про фінансове становище, що може орієнтувати керівників на досягнення короткостро­кових цілей, щоб задовольнити акціонерів та залучити інвесторів;

– складні взаємовідносини між акціонерами та керівниками.

Контрольні питання

1. В чому полягають особливості фінансової діяльності приватних підприємств, їх переваги та недоліки?

2. В чому полягають особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю?

3. Види акціонерних товариств та їх характеристика.

4. В чому полягають особливості фінансової діяльності акціонерних товариств?

5. В чому полягають особливості фінансової діяльності повних і командитних підприємств

6. Назвіть основні переваги та недоліки акціонерної форми організації бізнесу.

Тема 3. Формування власного капіталу підприємства

План

1. Власний капітал, його функції та складові

2. Корпоративні права підприємства

3. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства

4. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства

5. Санація балансу

Основні терміни

Власний капітал, статутний капітал, акції, номінальна вартість, ринкова вартість, емісійна вартість, санаційний прибуток, санація балансу.

1. Власний капітал, його функції та складові

Власний капітал – це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями.

Для більшості підприємств основним елементом власного капіталу є статутний (номінальний) капітал – сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами. Це та сума капіта­лу, в межах якої засновники підприємства (зокрема АТ, ТОВ) не­суть матеріальну відповідальність перед його кредиторами.

В окремих підприємств складовою власного капіталу є пайовий капітал. Ця стаття передбачена для кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, жит­лово-будівельних кооперативів, в яких статутний капітал форму­ється за рахунок пайових внесків. Пайовий капітал — це сукуп­ність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Важливими складовими власного капіталу є резерви, які мо­жуть бути сформовані у формі додаткового (капітальні резерви) та резервного капіталу (резерви, створені за рахунок чистого прибутку).

Резервний капітал — це сума резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку в розмірах, установлених засновницькими документами підприємства та нор­мативними актами.

Додатковий капітал — це сума приросту майна підприємства, яка виникла в результаті переоцінки (індек­сації), безоплатно одержаних необоротних активів та від емісій­ного доходу.

Розрізняють додатковий вкладений капітал та інший додатко­вий капітал.

Додатковий вкладений капітал характеризує суму емісійного доходу.

До складу іншого додаткового капіталу належать такі складові:

• інший вкладений капітал;

• дооцінка (уцінка) необоротних активів;

• вартість безкоштовно отриманих необоротних активів.

Ще одним елементом власного капіталу є нерозподілений прибуток (непокритий збиток). За цією позицією балансу ві­дображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємс­тво, або сума непокритого збитку.

Неоплачений капітал – сума статутного капіталу, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками. У балансі ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні величини власного капіталу.

Вилучений капітал ви­никає, якщо підприємство викуповує у власників акції власної емісії (або частки) з метою подальшого їх анулювання чи перепродажу.

Основні функції власного капіталу:

1. Довгострокового фінансування.

2. Функція заснування та введення в дію підприємства.

3. Функція відповідальності та гарантії.

4. Захисна функція.

5. Функція фінансування та забезпечення ліквідності.

6. Фінансування ризику.

7. База для нарахування дивідендів і розподілу майна.

8. Функція управління та контролю.

9. Рекламна (репрезентативна) функція.