3. Особливості фінансової діяльності повних і командитних товариств

Повним визнається таке товариство, всі учасники якого ве­дуть спільну підприємницьку діяльність і несуть солідарну від­повідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном. Установчий договір про повне товариство повинен визначати розмір частки кожного з учасників, розмір, склад і порядок вне­сення вкладів, форму їх участі у справах товариства.

Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма уча­сниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства.

Командитним товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном (комплементаріями), є один або більше учасників, відповідальність яких обме­жується вкладом у майні товариства (вкладників).

Якщо у командитному товаристві беруть участь два або біль­ше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства. Управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з по­вною відповідальністю.

Звернення стягнення на частку учасника в товаристві за його власними зобов'язаннями не допускається. За недостатності май­на учасника для покриття боргів за зобов'язаннями кредитори можуть вимагати в установленому порядку ліквідації товариства або виділення частки учасника-боржника. Решта учасників впра­ві з метою збереження товариства виділити частку учасника-боржника в грошовій або натуральній формі відповідно до бала­нсу, складеного на день вибуття такого учасника з товариства.

Якщо при ліквідації товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники (комплементарії) усім своїм майном, на яке відповідно до законодав­ства України може бути звернено стягнення. Учасник (комплементарій) товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства.

Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти уча­сників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.

4. Сутність та особливості фінансової діяльності акціонерних товариств

Акціонерне товариство – господарське товариство, статутний капітал якого не може бути меншим ніж 1250 мінімальних заробітних плат і який поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Товариство несе відповідальність за зобов'язаннями тільки сво­їм майном, а власники акцій несуть ризик збитків, пов'язаних з дія­льністю товариства, в межах вартості належних їм акцій..

Основним актом законодавства, який регулює діяльність акціонерних товариства, є Закон "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 р. Акціонерні товариства створюються в формі публічних або приватних товариств.

Особливостями публічного акціонерного товариства є:

– акціонери можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства;

– товариство може здійснювати як публічне (розміщення акцій при якому пропозиція акцій адресована більш ніж 100 фізичним та/або юридичним особам, крім акціонерів товариства і при цьому існуючі акціонери не мають переважного права на придбання акцій додаткової емісії), так і приватне розміщення акцій (розміщення акцій, при якому акції розміщуються серед заздалегідь визначеного кола фізичних та/або юридичних осіб, кількість яких не перевищує 100 на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу, крім акціонерів товариства);

– при публічному розміщенні акцій акціонери не мають переважного права на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством;

– річна фінансова звітність товариства підлягає обов'язковій перевірці незалежним аудитором, а також оприлюдненню (разом із аудиторським висновком).

Особливостями приватного акціонерного товариства є:

– максимальна кількість акціонерів не може бути більшою 100 осіб;

– товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій;

– статутом товариства може бути передбачено переважне право акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі.

– акціонер товариства завжди має переважне право на придбання акцій додаткової емісії, в той же час акціонер публічного акціонерного товариства може бути позбавлений такого права умовами публічного розміщення акцій додаткової емісії;

– акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону;

– товариство не зобов'язане розкривати свою фінансову звітність на фондовому ринку, хоча зобов'язане оприлюднювати фінансову звітність у Державному реєстрі юридичних осіб, як і будь-яка інша юридична особа, зареєстрована в Україні.

Фінансування акціонерного товариства може здійснюватися за рахунок надходження коштів від емісії акцій (простих і приві­лейованих), випуску облігацій, цінних паперів, що конвертують ся в акції (конвертовані облігації), опціонів на придбання акцій. Окрім цього, джерелом поповнення капіталу може бути тезаврований прибуток, банківські та комерційні позички