23. Структура та функція рухових уявлень???????

24. Характеристика процесу уяви

Уява відтворює образ предметів та явищ, що сприймалися раніше, чи створює нові образи та ситуації, які раніше не виникали. Тобто механізм уяви базується на основі тих образів, що має людина, але ці образи постають у нових неочікуваних зв'язках і сполученнях.

Синтез образів у процесах уяви здійснюється в різних формах. Найбільш уживаними із них є:

• Аглютинація (від лат. aggIutiпaгe - склеювати) - створення нового образу шляхом сполучення елементів, узятих з різних уявлень. Наприклад, образ русалки в казках, де голова і тулуб - жінки, а хвіст -риби. Цей прийом не набув великого поширення, оскільки образи його важко втілюються в предметні речі. А втім, приклади матеріалізації таких образів у реальному житті маємо - це танк, бойова машина піхоти, амфібія тощо.

• Гіперболізація - збільшення предмета (велетень Гуллівер, літа­ки "Мрія", Ан-74).

• Літота - на відміну від гіперболізації, зменшення предмета (хлопчик-мізинчик). Ці прийоми використовують у народних казках, фантастичних творах.

• Підкреслення - акцентування якоїсь частини образу чи певної властивості. За допомогою такого прийому створюють шаржі, карикатури.

• Схематизація - образ уяви, коли розбіжності зменшуються, а риси схожості виходять на перший план. Прикладом може бути орнамент, елементи якого художник узяв із рослинного світу.

• Типізація - виокремлення істотного в однорідних фактах і втілення їх у конкретних образах. Це найскладніший прийом. Його широко застосовують у літературі.

• Комбінування - сполучення даних у досвіді елементів у нові, більш-менш незвичні комбінації. Це найпростіша техніка уяви, саме її мали на увазі дослідники минулої доби, коли вважали механізмом уяви асоціацію.

• Алегоризація, створення алегорії - використання образу в переносному значенні. Образ є лише умовно обраним знаком якогось явища дійсності.

• Метафоризація, побудова метафор. Метафора є глибшим уявним відображенням явища, ніж алегорія, оскільки між метафоричним образом та його значенням існує певна подібність, аналогія.

• Символізація, використання символів, е найглибшою за значен­ням, сутнісним наповненням технікою уяви. Розуміння мови символів допомагає людині свідомо отримувати послання від власного несвідомого (сни тощо). Символ відрізняється від знака тим, що він є не умовно обраним для позначення, а глибинно, сутнісно єдиним із тим, що він позначує. На відміну від поняття, символ має необмежений обсяг значення. Вираженню через символи підлягає тільки загальнолюдське, приналежне до самого способу існування людини.

У техніці уяви завжди створюється складна динамічна єдність свідо­мого і несвідомого.

Уява - це вільне, своєрідне, творче відображення дійсності.

25. Уява. Прийоми створення образів

 Нові образи створюються із життєвих вражень, елементи образу існують реально, хоча в інших поєднаннях (русалка). 2. При створенні нових образів враховуються відомі закономі-рності (образи в творах Жюль Верна ). Завдяки цьому образи уяви можуть реально втілюватись. Уява – своєрідна форма відображення об’єктивної дійсності, психічний процес, що полягає у створенні нових образів шляхом пе-реробки матеріалу сприймань і уявлень утворених в попередньому досвіді. Тому образи уяви називають вторинними.  « 3 » Образи уяви класифікують: 1) Образи предметів і явищ, в даний момент не спостережуваних, але доступних для сприймання в принципі (були в минулому, відомі за описами). 2) Образи об’єктів, не спостережуваних через обмеженість органів чутів, але фіксовані приладами (радіація). 3) Образи об’єктів, які повинні бути створені людиною або виник-нути у процесі розвитку (план будинку, прогноз). 4) Образи об’єктів, що не існували, не існують і не можливих в майбутьньому (казкові герої). Щоб відрізнити образи уяви від уявлення, потрібно оцінити на-скільки творчим був процес творення цих образів; на скільки прин-циповим є розрив із реальністю. Для уяви характерне більше виявлення цих ознак. Образи уяви виникають, як новий синтез елементів, виділених у відомих елементах та явищах.  Засоби створення образів уяви: 1) Гіперболізація – це перебільшення або зменшення об’єктів (ки-лим-літак, велетень, ліліпут, гноми). 2) Акцентування – перебільшення окремих частин з метою викли-кати до них увагу (в карикатурах, в шаржах). 3) Доповнення: в основі – образ певного предмету плюс елементи інших (модернізація техніки). 4) Аглютинація – поєднання елементів різних вражень (русалка, кентавр). 5) Реконструкція: за частиною добудовується цілісна структура (робота реставраторів, археологів). 6) Типізація: вираження загальних ознак групи об’єктів у конкрет-ному образі (образи художньої літератури). 7) Символізація: зображення має приховане значення (байки).