- •3. Поняття про психіку основні функції психіки
- •4. Основні принципи наукової психології
- •9. Психологічна характеристика особистості соціальне і біологічне в особливості
- •10. Відмінні риси особистості?????????
- •11. Психологічна структура особистості
- •12. Характеристика підструктури спрямованості особистості
- •13.Загальна характеристика підструктури психічних процесів особливості
- •14. Загальна характеристика підструктури досвіду особистості
- •16. Поняття про відчуття та сенсорне відображення дійсності
- •19. Основні закономірності відчуттів
- •20. Поняття про сприймання та його властивості
- •21.(20) 22. Поняття про процес уявлення види уяви
- •23. Структура та функція рухових уявлень???????
- •24. Характеристика процесу уяви
- •25. Уява. Прийоми створення образів
- •26.Порівняльна характеристика процесів відуття і сприймання
- •28. Уявлення і уява
- •29 Память. Теорії пам'яті
- •30 Память основні процеси памяті
- •31. Види і типи памяті
- •33. Мислення і його особливості
- •34. Психологічна характеристика видів мислення
- •35. Розумові операції та їх характеристика
- •36. Логічні форми мислення їх характеристика
- •38. Мислення і мовлення
- •39. Функції та властивості мовлення
- •40. Характеристика уваги
- •41. Властивості уваги
- •42 Емоції і почуття
- •43 Види емоційних станів людини
- •44. Види вищих почуттів людини
- •45. Воля. Характеристика вольових якостей особистості
- •46. Вольові дії
- •47. Спрямованість особистості
- •48. Види потреб особистості
- •49. Поняття про мотиви особистості
- •50 Характеристика інтересів особистості
- •51. Психологічна характеристика категорії установки
- •52. Поняття про здібності
- •53. Здібності і задатки
- •54. 55. Поняття про темперамент
- •60 Поняття про характер
- •61. Групи рис характеру
- •62. Акцентуація характеру
- •65 Розвиток малих груп
- •66. Психологічний клімат групи та його складові
- •67. Групова діяльність ефект присутності
- •68. Поняття спілкування
- •69. Функції та засоби спілкування
- •70. Типологія міжособистісних відносин
65 Розвиток малих груп
Мала група, як і кожен соціальний організм, переживає у своєму розвитку зміни етапів, стадій, які різняться характером домінуючих тенденцій у внутрігрупових взаєминах. Кожен із представників різних соціально-психологічних шкіл по-своєму виокремлює ці етапи. Наприклад, американський психолог Б. Такмен, надаючи перевагу двовимірній моделі розвитку групи, розглядає дві основні сфери (виміри) групової життєдіяльності: інструментальну (ділову) сферу, пов'язану з розв'язанням групового завдання, та експресивну (емоційну) сферу, домінантою якої є міжособистісний контекст розвитку групової структури (рис. 13). Обидві сфери групового розвитку, хоч і впливають одна на одну, наділені своїми внутрішніми особливостями та закономірностями. У кожній сфері існує по чотири стадії, які послідовно змінюють одна одну.
66. Психологічний клімат групи та його складові
Сприятливий соціально-психологічний клімат є умовою підвищення продуктивності праці, задоволеності працівників працею та колективом. Соціально-психологічний клімат виникає спонтанно. Але хороший клімат не є простим наслідком проголошених девізів і зусиль окремих керівників. Він являє собою підсумок систематичної виховної роботи з членами колективу, здійснення спеціальних заходів, спрямованих на організацію стосунків між керівниками і підлеглими. Формування та вдосконалення соціально-психологічного клімату - це постійна практичне завдання керівників будь-якого рангу. Створення сприятливого клімату є справою не тільки відповідальним, але і творчим, які вимагають знань його природи і засобів регулювання, вміння передбачати ймовірні ситуації у взаєминах членів колективу. Формування хорошого соціально-психологічного клімату потребує, особливо від керівників та психологів,розуміння психології людей, їх емоційного стану, настрою, душевних переживань, хвилювань, відносин один з одним. У психологію поняття «клімат» прийшло з метеорології та географії. Зараз це усталене поняття, яке характеризує невидиму, тонку, делікатну, психологічнусторону взаємостосунків між людьми. У вітчизняній соціальній психології вперше термін «психологічний клімат» використовував Н.С. Мансуров, який вивчав виробничі колективи. Одним із перших розкрив зміст соціально-психологічного клімату В.М. Шепель. Психологічний клімат - це емоційне забарвлення психологічних зв'язків членів колективу, що виникає на основі їх близькості, симпатії, збіги характерів, інтересів, схильностей. Він вважав, що клімат стосунків між людьми складається із трьох кліматичних зон. Перша кліматична зона - соціальний клімат, який визначається тим, наскільки в даномуколективі усвідомлені цілі і завдання суспільства, наскільки тут гарантовано дотримання всіх конституційних прав і обов'язків працівників як громадян.Друга кліматична зона - моральний клімат, який визначається тим, які моральні цінності в даному колективі є прийнятими. Третя кліматична зона -психологічний клімат, ті неофіційні відносини, які складаються між працівниками, що перебувають у безпосередньому контакті один з одним.Психологічний клімат - це клімат, зона дії якого значно локальнее соціального та морального клімату. У цілому цей феномен прийнято називати соціально-психологічним кліматом колективу
