- •Курсова робота на тему: «методика проведення занять з баскетболу»
- •Розділ і. Поняття гри баскетболу на уроках
- •1.1. Характеристики баскетболу
- •1.2. Основні принципи фізичного виховання.
- •Розділ іі. Вправи для підготовки по баскетболу
- •2.1. Характерні риси, зміст і побудова уроку
- •2.2. Риси уроку
- •2.3. Характеристика баскетболу як засобу фізичного виховання
- •2.4. Основи планування
- •2.5. Види планування
- •2.5.1. Перспективне планування
- •2.5.2. Поточне планування
- •2.6. Вимоги, що до уроків з баскетболу
- •2.7. Методика навчання вправ з баскетболу
- •Розділ ііі. Педагогічні вимоги до вчителя баскетболу
- •3.1. Просвітницька діяльність у системі фізичного виховання школярів
- •3.2. Підготовка фізкультурного активу
- •3.3. Створення матеріальної бази та боротьба проти травматизму в школі
- •Розділ IV. Практична частина
- •4.1. Вправи на розвиток спритності
- •4.2. Методичні вказівки
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Розділ IV. Практична частина
4.1. Вправи на розвиток спритності
ВПРАВИ З БАСКЕТБОЛЬНИМ М’ЯЧЕМ
1. Гравець з м’ячем в руках стоїть на відстані 1-2 м від стіни, спиною до неї. Гравець виконує стрибок, зігнувши ноги вперед, посилає м’яч в підлогу під собою з таким розрахунком, щоб він відскочив в стіну. Після приземлення гравець швидко повертається та ловить м’яч.
Відстань від стіни та сила удару м’яча можуть змінюватися в залежності від підготовленості підлітків.
2. Те ж саме, але два гравця з м’ячем. Під час стрибка гравець виконує передачу партнеру, а сам після приземлення ловить м’яч, що відскочив від стіни.
3. Стрибки через партнера з м’ячем в руках та передачі м’яча в стіну. Гравець, через якого виконуються стрибки, знаходиться на відстані 2-2,5 м від стіни в глибокому групуванні. Другий гравець розташовується поряд з ним з м’ячем в руках, обличчям до стіни. Виконавши передачу в стіну так, щоб м’яч відскочив від неї, з іншого боку від партнера, що знаходиться в грунтуванні, гравець перестрибує через нього, відштовхуючись двома ногами, ловить м’яч і виконує передачу в польоті в момент знаходження над партнером
ВПРАВИ З ВИКОНАННЯМ ПЕРЕКИДУ
1. Гравці почерзі виконують перекиди на маті і, швидко піднявшись, одночасно виконують ловлення м’яча від партнера та зворотню передачу.
2. Те ж, але з послідовним виконанням кількох перекидів. що чергуються з передачами м’яча на рівні грудей під час бігу і у високому стрибку.
3. Неодноразові перекиди на одному місті в протилежних напрямках з позачерговим ловленням і передачею двох м’ячів партнерам. Останні розташовуються один проти одного з різних боків від мата.
“ДЕНЬ ТА НІЧ 3 М’ЯЧАМИ”.
Гравці шикуються двома шеренгами впоперек майданчика спиною один до одного, в руках у кожного баскетбольний м’яч. Команда “Ніч” утікає за смугу свого дому, виконуючи ведення м’яча . Команда “День” доганяє, також ведучи м’яч. Вільною рукою гравець намагається торкнутися гравця, який біжить попереду, до смуги. Потім всі повертаються до середньої лінії (встають в 2 м один перед одним), та підраховується число впійманих.
Правила: гравець, що загубив м’яч, вибуває із гри. Якщо гравець утік за смугу свого дому, переслідування припиняється.
4.2. Методичні вказівки
Перед вправами на розвиток спритності та швидкості особливу увагу слід приділяти розминці. Крім загального комплексу вправ для підготовки опорно-рухливого апарату, які виконуються в помірному темпі, необхідно, враховуючи специфіку прискорень у наступних вправах, використовувати і спеціальні вправи для колінних та п’ятково-гомілкових суглобів, суглобів пальців кисті .
У процесі розвитку швидкості використовуються різноманітні методи. Для рекомендованих вправ найбільше значення мають повторний та змагальний методи.
Організація учнів для виконання вправ здійснюється двома способами: виконання вправ всією групою поточно, розподіл учнів на підгрупи з серійним виконанням вправ.
Складати пари і трійки гравців доцільно у двох варіантах: поєднання однакових за швидкісною підготовкою гравців та поєднання гравців різної підготовленості, коли один з партнерів виступає в ролі “стимулятора” швидкості. При цьому для оптимального режиму роботи гравців треба враховувати схожість пристосування партнерів до швидкісної роботи.
Під час проведення естафет та ігор доцільно, щоб “загальна швидкість” команд була приблизно однакова , але добирати в команди треба гравців з різною швидкістю так, щоб у кожній команді був “швидкісний” лідер.
Під час проведення розроблених нами вправ рекомендуємо застосовувати диференційований підхід, враховуючи різні ознаки розвитку учнів.
