2. Вікові особливості фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей раннього і дошкільного віку

Нині увага педагогів, психологів, фізіологів привернута до дошкільного віку, оскільки практичний досвід і численні наукові дослідження свідчать про існування в даному періоді онтогенезу людини великих, часто невикористаних психофізичних резервів розвитку дитини.

За біологічними ознаками дошкільний вік поділяється на такі періоди:

1. Новонароджений – перші 4 тижні життя;

2. Грудний (дитячий) – до 1 року;

3. Ранній дитячий – від 1 року до 3 років;

4. Дошкільний – від 3 до 6 (7) років.

Відображаючи ступені біологічного розвитку, вікова періодизація дітей

полегшує побудову системи фізичного виховання в цьому віці, допомагає правильній побудові фізкультурних занять (складанню програм, підбору і дозуванню вправ, вибору методики фізичної і рухової підготовки і т.ін.).

Від народження і до трирічного віку помітно зростають збудливість і лабільність нервово-м'язового апарату, але сила м'язів ще дуже невелика. Всі суглоби дитини внаслідок слабкого розвитку зв'язкового апарату і м'язів відрізняються великою рухливістю.

При організації фізичного виховання дітей раннього віку слід пам'ятати про фізіологічну слабкість їх кісткової системи і м'язово-зв'язкового апарату і чітко дозувати фізичні навантаження.

В цьому віці нервові процеси недостатньо сильні і жваві, проте умовно-рефлекторні зв'язки відрізняються великою міцністю і дуже важко піддаються переробці. Тому в процесі фізичного виховання необхідно вчити дітей правильному виконанню тієї або іншої вправи, оскільки виниклий навик міцно і надовго закріплюється. Завчені з помилками прості рухи зроблять неможливими в майбутньому правильне формування рухової обдарованості дитини.

В ранньому віці дитина не може розвиватися правильно без достатньої фізичної активності. Встановлено, що в дворічних дітей на активні рухи витрачається 70% часу, а у трирічних – не менше 60%. Поступово, по мірі розвитку, рухи в дітей набувають великої закінченості, певної доцільності і цілеспрямованості. Проте в корі головного мозку процеси іррадіації переважають над процесами концентрації, тому рухи дітей відрізняються неточністю, некоординованістю. Увага в цьому віці ще нестійка, діти не можуть довго зосередитися на чомусь одному і швидко стомлюються.

У період від 3 до 6 років (дошкільний вік) всі розміри тіла збільшуються рівномірно. Річний приріст довжини тіла складає 5-6 см, маси тіла – близько 2 кг. Але до кінця цього періоду починається прискорення росту: за рік дитина зростає на 8-10 см. Такий бурхливий ріст пов'язано з ендокринними зрушеннями, що відбуваються в організмі (другий період швидкого росту розпочинається у дітей в 13-14 років, при статевому дозріванні).

У дітей дошкільного віку помітно міняються пропорції тіла: руки і ноги стають значно довшими і ростуть швидше, ніж тулуб. Якщо до 6-7 років довжина тулуба збільшується в 2 рази, то довжина рук – більше ніж в 2,5 рази, а довжина ніг – більше ніж у 3 рази.

Ріст м'язової тканини відбувається в основному за рахунок потовщення м'язових волокон. У дитини спочатку розвиваються м'язи тазу і ніг, а потім (з 6-7 років) – м'язи рук. До 5 років збільшується м'язова сила. Проте через швидку стомлюваність м'язів і відносну слабкість кістково-м'язового апарату дошкільнята ще не здатні до тривалої м'язової напруги.

До 6-7 років закінчується дозрівання нервових клітин головного мозку. Однак нервова система дитини ще недостатньо стійка: процеси збудження переважають над процесами гальмування.

Нервова регуляція діяльності серця в дітей ще недосконала. Нерівномірність частоти і сили серцевих скорочень спостерігається навіть у спокої. При фізичному навантаженні серцевий м'яз швидко стомлюється, тому вправи під час занять треба урізноманітнювати. Ранній і дошкільний вік характеризується значними змінами не тільки у фізичному, але і в моторному розвитку .

З віком кількість рухів у дітей збільшується. Діти повинні рухатися не менше 50-60% всього періоду пильнування. Інтенсивність рухової активності – середня кількість рухів за хвилину – складає приблизно 38-41 у дітей 2 років, 43-50 – 2,5 років, 44-51 – 3 років. Це означає, що разова тривалість рухів дуже мала – в середньому від декількох секунд до 1,5 хв. Дітям властива часта зміна рухів і поз – до 550-1000 разів за день, завдяки чому відбувається почергова напруга і відпочинок різних груп м'язів, тому діти і не втомлюються (В.А. Шишкіна, 1992). Враховуючи цю особливість, слід забезпечити різноманітну рухову діяльність дітей, створюючи умови для різних рухів.