Лекція 14: «Фізичне виховання дітей раннього і дошкільного віку»

ПЛАН

1. Соціально-педагогічне значення фізичного виховання. Вікова періодизація дітей дошкільного віку.

2. Вікові особливості фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей раннього і дошкільного віку.

3. Особливості методики занять фізичними вправами.

4. Засоби фізичного виховання дітей раннього і дошкільного віку.

5. Форми занять фізичними вправами.

6. Методичні особливості фізичного виховання дітей раннього і дошкільного віку.

1. Соціально-педагогічне значення фізичного виховання. Вікова періодизація дітей дошкільного віку

Дошкільний вік охоплює період життя від народження до 6 років. Саме в цей період здійснюється найбільше зростання і розвиток найважливіших систем організму і їх функцій, закладається база для всебічного розвитку фізичних і духовних здібностей. Цей вік найбільш сприятливий для гартування організму, оволодіння елементарними життєво-необхідними руховими уміннями, гігієнічними навиками і т.ін.

Протягом перших семи років життя дитина проходить величезний шлях фізичного і духовного розвитку. Народжуючись абсолютно безпорадною істотою, яка не в змозі ні доцільно діяти, ні говорити, ні мислити, вона повинна всьому вчитися, щоб до кінця дошкільного віку перетворитися на особу з досить великим запасом знань та умінь, володіючою складним внутрішнім світом.

Основою всебічного розвитку дитини в перші роки життя є фізичне виховання. Організовані фізкультурні заняття (в яслах, дитячих садках і сім'ї), а також вільна рухова діяльність, коли дитина під час прогулянок грає, стрибає, бігає і т.ін., поліпшують діяльність серцево-судинної, дихальної і нервової систем, зміцнюють опорно-руховий апарат, поліпшують обмін речовин. Вони підвищують стійкість дитини до захворювань, мобілізують захисні сили організму. Через рухову діяльність дитина пізнає світ, розвиваються її психічні процеси, воля, самостійність. Чим більшою кількістю різноманітних рухів оволодіє дитина, тим ширше можливості для розвитку відчуття, сприйняття і інших психічних процесів, тим повноцінніше здійснюється його розвиток. Тому, якщо даний період буде упущений, то надалі надолужити програлини, усунути допущені помилки буде надзвичайно важко.

Цілеспрямоване використання фізичної культури протягом перших семи років життя, що здійснюється спеціальними дошкільними установами, є початковою і дуже важливою ланкою системи фізичного виховання. Проте не всі діти дошкільного віку охоплені мережею дошкільних установ.

Найсприятливіші умови для спрямованого використання фізичної культури створено в дитячих дошкільних установах – дитячих садках. Вони виявляються в такому:

1. Єдиною державною "Програмою виховання в дитячому садку" передбачено наявність занять з фізичного, розумового, етичного, естетичного і трудового виховання дітей. У ній визначено конкретні знання, уміння і навики, які повинні бути засвоєні дітьми на різних вікових етапах, а також якості, які необхідно виховувати.

2. Протягом всього дня, часто більше десяти годин, діти знаходяться під спостереженням кваліфікованих фахівців (педагогів і медичних працівників), які піклуються за максимальне розширення рухового режиму.

3. Повністю забезпечуються такі гігієнічні умови для фізичного розвитку, як правильний режим дня, повноцінне харчування, достатнє перебування на свіжому повітрі, гартуючі заходи.

4. Сприятливі можливості для ефективного поєднання всіх засобів і форм спрямованого використання фізичної культури.

5. Перебування дітей у товаристві однолітків сприяє вирішенню важливих виховних завдань з опорою на всі фактори формування особистості. Останнє має особливе значення для дітей з малодітних сімей.

Дошкільний вік є важливим періодом фізичного розвитку і формування особистості людини. Він відрізняється, з одного боку, інтенсивним ростом і розвитком дитячого організму (наприклад, за перший рік життя зріст дитини збільшується на 50%, а до семи років майже втричі), а з іншого – незрілістю, низьким опором несприятливому впливу зовнішнього середовища.

Дошкільне життя і розвиток дитини знаходяться у великій залежності від рухової активності, яка є джерелом не тільки пізнання навколишнього світу, але психічного і фізичного розвитку. Невчасність і низька ефективність використання фізичного виховання в дошкільному віці призводить до порушення розвитку дітей, негативно впливає на їх розумову сферу, знижує рівень підготовленості до школи.

Оздоровчі завдання.

1. Підвищення опору організму до впливу зовнішнього середовища шляхом

його загартовування. За допомогою розумно дозованих оздоровчих факторів (сонячні, водні, повітряні процедури) слабкі захисні сили дитячого організму суттєво зростають. При цьому підвищується опір до простудних захворювань (ГРЗ, нежить, кашель та ін.) і інфекційних хвороб (ангіна, кір, грип та ін.).

2. Зміцнення опорно-рухового апарату і формування правильної

постави (тобто утримання раціональної пози під час всіх видів діяльності). Важливо звертати увагу на зміцнення м'язів стопи і гомілки з метою попередження плоскостопості, оскільки воно може істотно обмежити рухову активність дитини. Для гармонійного розвитку всіх основних м'язових груп необхідно передбачати вправи на обидві сторони тіла вправляти ті групи м'язів, які в меншій мірі тренуються в повсякденному житті, вправляти слабкі групи м'язів.

Необхідно також з ранніх років створювати у дитини уявлення про правильну поставу. Дієвим засобом попередження зміни постави (сутулості, асиметрії плечей і лопаток), а також сколіозів (захворювань хребта, які викликаються слабістю м'язів спини і тривалим перебуванням тіла у фізіологічно незручних положеннях) – є фізичні вправи.

3. Сприяння підвищенню функціональних можливостей вегетативних

органів. Активна рухова діяльність дитини сприяє зміцненню серцево-судинної і дихальної систем, поліпшенню обмінних процесів в організмі, оптимізації травлення і теплорегуляції, попередженню застійних явищ і т.д. Фізична культура, додаючи природному процесу становлення форм і функцій організму, що росте, оптимальний характер, створюючи сприятливі умови, сприяє тим самим нормальному функціонуванню всіх систем дитячого організму.

4. Виховання фізичних здібностей (координаційних, швидкісних і

витривалості). У дошкільному віці процес виховання фізичних здібностей не повинен бути спеціально направленим по відношенню до кожного з них. Навпаки, на основі принципу гармонійного розвитку слід так добирати засоби, міняти діяльність за змістом і характером, регулювати спрямованість рухової активності, щоб забезпечувалося комплексне виховання всіх фізичних здібностей.

Освітні завдання.

1. Формування основних життєво важливих рухових умінь і навиків. В дошкільному віці внаслідок високої пластичності нервової системи досить легко і швидко засвоюють нові форми рухів. Формування рухових умінь здійснюється паралельно з фізичним розвитком: до трьох місяців необхідно сприяти формуванню умінь піднімати і утримувати голову; до шостого місяця формувати елементарні рухи рук, уміння повзати, перевертатися із спини на живіт, утримувати тулуб, лежачи на животі з опором руками; до одинадцятого місяця необхідно навчитися сідати, лягати, стояти і ходити, тримаючись за предмети; до першого року життя дитини необхідно навчити її ходити; до третього року життя дитина повинна освоїти ходьбу, біг, лазіння; до четвертого року формують навики метання різних предметів, зістрибування з висоти, ловлі предмету, катання на триколісному велосипеді; до п'ятого – шостого року дитина повинна вміти виконувати більшість рухових умінь і навиків, зустрічається в побуті і житті: бігати, плавати, ходити на лижах, стрибати, лазити по драбинці вгору, переповзати через перешкоди і тін.

2. Формування стійкого інтересу до занять фізичною культурою.

Дитячий вік є найсприятливішим для формування стійкого інтересу до занять фізичними вправами. Але при цьому необхідно дотримуватись ряду умов.

Перш за все необхідно забезпечити посильність завдань, успішне виконання яких стимулюватиме дітей на більш високу активність. Постійна оцінка виконаних завдань, увага і заохочення сприятимуть виробленню позитивної мотивації до систематичних занять фізичними вправами.

У процесі занять необхідно повідомляти дітям елементарні фізкультурні знання, розвиваючи їх інтелектуальні здібності. Це дозволить розширити їх пізнавальні можливості і розумовий кругозір.

Виховне завдання.

1. Виховання морально-вольових якостей (чесності, рішучості, сміливості, наполегливості та ін.).

2. Сприяння розумовому, етичному, естетичному і трудовому вихованню.

Оздоровчі, освітні і виховні завдання, хоча і є відносно самостійними, насправді найтісніше взаємопов'язані, а тому і вирішуватися повинні в обов'язковій єдності, в комплексі. Тільки так дитина здобуде необхідну базу для подальшого всебічного не тільки фізичного, але і духовного розвитку .