Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЯ 4 методи фізиного виховання.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
150.53 Кб
Скачать

3. Методи, направлені на оволодіння руховими уміннями і навиками

Залежно від способу освоєння структури рухової дії в процесі розучування методи підрозділяються на:

  • методи строго регламентованої вправи;

  • методи розчленованої вправи;

- методи цілісної вправи.

Методи строго регламентованої вправи. Основним методичним напрямом в процесі фізичного виховання є строга регламентація вправ. Зміст методів строго регламентованої вправи полягає в тому, що кожна вправа виконується в строго заданій формі і з точно обумовленим навантаженням.

Методи строго регламентованої вправи мають великі педагогічні можливості. Вони дозволяють:

1) здійснювати рухову діяльність тих, хто займається певним видом спорту, за твердо приписаною програмою (за підбором вправ, їх зв'язком, комбінаціями, черговістю виконання і т.ін.);

2) строго регламентувати навантаження за об'ємом і інтенсивністю, а також управляти її динамікою залежно від психофізичного стану тих, хто займається фізичними вправами, і вирішуваних завдань;

3) точно дозувати інтервали відпочинку між частинами навантаження;

4) вибірково виховувати фізичні якості;

5) використовувати фізичні вправи на заняттях з будь-яким віковим контингентом;

6) ефективно освоювати техніку фізичних вправ і т.д.

На практиці фізичного виховання всі методи строго регламентованої вправи підрозділяються на дві підгрупи:

1) методи навчання руховим діям;

2) методи виховання фізичних якостей.

До методів навчання руховим діям належать:

1) цілісний метод (метод цілісно-конструктивної вправи);

2) розчленовано-конструктивний;

3) зв'язаної дії.

Методи розчленованого навчання допускають розучування вправи (його звичайно називають "цільовим") частинами, з послідовним їх об'єднанням у цілісну дію по мірі освоєння. При цьому цільовий навик можна представити ніби у вигляді суми достатньо доступних приватних рухових навиків, які потім послідовно об'єднуються в основний. Цей метод застосовується в наступних випадках:

• при навчанні координаційно-складним руховим діям, коли немає можливості вивчити їх цілісно;

• якщо вправа складається з великої кількості елементів, органічно мало взаємопов'язаних між собою;

• якщо вправа проводиться так швидко, що при цілісному виконанні не можна вивчити і удосконалити його окремі частини;

• коли цілісне виконання дії може бути небезпечним, якщо заздалегідь не вивчити його елементи;

• коли необхідно забезпечити швидкий успіх у навчанні для того, щоб підтримати інтерес до навчальної діяльності, особливо в роботі з дітьми і підлітками, сформувати впевненість у своїх силах.

Завдання побудови навчання руховим діям методом розчленування зводиться до вирішення питань про число навчальних вправ і їх вибір. Вирішуючи ці питання, необхідно дотримуватися наступних правил:

а) при розчленовуванні слід ураховувати особливості структури дії, що вивчається, руховий досвід тих, хто навчається, і умови навчання;

б) розчленовування не повинно викликати принципової зміни структури даної дії;

в) при розчленовуванні навчальними вправами повинні бути охоплені всі фази цільової вправи;

г) для окремого розучування слід вибирати тільки ті фази вправи, які можуть ефективно контролюватися або самим учнем, або ззовні, за допомогою викладача або навчальних пристроїв; фази руху, які погано піддаються контролю, вилучати не слід;

д) навчальна вправа повинна містити можливо менше сторонньої рухової інформації, не пов'язаної з предметом навчання.

Основні різновиди методу розчленованої вправи:

1. Метод власне розчленованої вправи передбачає використання великих завдань, кожне з яких охоплює одну або кілька фаз цільової вправи.

2. Метод вирішення вузьких рухових задач вичленення ("розшарування") окремих характеристик рухів (просторових, тимчасових, динамічних, ритмічних і ін.) і дій усередині фаз цільової вправи. З його допомогою можна вирішувати різноманітні завдання. Зокрема, сформувати більш точні уявлення про рух у тих, хто навчається, удосконалювати окремі характеристики техніки рухів, виправляти помилки, які виникають у процесі навчання і багато іншого.

3. Метод поділу. Існує безліч прийомів, які використовуються в процесі розчленованого розучування рухових дій. До основних з них належать: освоєння ключових положень тіла і його частин, тимчасова фіксація положення тіла в тій чи іншій фазі вправи, "проводка" у фазі руху, що вивчається, імітація руху, зміна початкових і кінцевих умов руху і т.ін.

Розчленовано-конструктивний метод застосовується на початкових етапах навчання. Він передбачає розчленування цілісної рухової дії (переважно з складною структурою) на окремі фази або елементи з почерговим їх розучуванням і подальшим об'єднанням в єдине ціле.

При застосуванні розчленованого методу необхідно дотримуватись таких правил (В.В. Беліновіч, 1958):

1. Навчання доцільно починати з цілісного виконання рухової дії, а потім, у разі потреби, виділяти з нього елементи, які вимагають більш ретельного вивчення.

2. Необхідно розчленовувати вправи так, щоб виділені елементи були відносно самостійними або менш пов'язаними між собою.

3. Вивчати виділені елементи в стислі терміни і при першій же нагоді об'єднувати їх.

4. Виділені елементи треба по можливості вивчати в різних варіантах, що полегшить конструювання цілісного руху.

Недолік розчленованого методу полягає в тому, що ізольовано розучені елементи не завжди легко вдається об'єднати в цілісну рухову дію.

В практиці фізичного виховання цілісний і розчленовано-конструктивний методи часто комбінують. Спочатку приступають до розучування вправи цілісно, потім освоюють найважчі виділені елементи і в кінці повертаються до цілісного виконання.

Метод зв'язаної дії застосовується, в основному, в процесі вдосконалення розучених рухових дій для поліпшення їх якісної основи, тобто результативності. Суть його полягає в тому, що техніка рухової дії удосконалюється в умовах, які вимагають збільшення фізичних зусиль. Наприклад, спортсмен на тренуваннях метає обтяжений спис або диск, стрибає в довжину з поясом, що обтяжує і т.ін. У цьому випадку одночасно відбувається вдосконалення як техніки руху, так і фізичних здібностей.

При застосуванні сполученого методу необхідно звертати увагу на те, щоб техніка рухових дій не спотворювалася і не порушувалася їх цілісна структура.

Методи цілісної структури грунтуються на тому, що з самого початку руху освоюються тими, хто займається спортом у складі тієї цілісної структури, яка типова для даної дії (стрибки, метання і ін.). Вони переважно використовуються:

• при розучуванні найпростіших вправ;

• при вивченні деяких складних дій, які, з методичної точки зору, недоцільно вивчати частинами;

• при закріпленні і вдосконаленні рухових умінь і навиків. Сприятливі умови для застосування цілісних методів є також в тих випадках, коли той, хто навчається вправам і педагог мають у своєму розпорядженні ефективні засоби і прийоми допомоги і страховки. Наприклад, це характерно для таких видів спорту, як спортивна гімнастика, акробатика, стрибки у воду, стрибки з трампліну на лижах, фристайл і ін., в яких освоєння дій пов'язано з елементами ризику, страху, подоланням негативних емоцій.

Більш широке застосування у фізичному вихованні і спорті знаходять тренажерні пристрої, які беруть на себе функції навчання техніці рухів і контролю за діями тих, хто займається цими вправами. Природно, застосування тренажерів і інших технічних пристроїв робить можливим цілісне розучування навіть досить складних рухових дій.

Різновиди цілісних методів:

1. Власне цілісний метод має на увазі пряме застосування в якості вправи, яка вивчається, цільового руху, тобто такої дії, яка є об'єктом вивчення.

2. Метод цілісної вправи з постановкою приватних завдань.

3. Метод цілісної вправи з розгортанням навчання від провідної ланки. При штовханні ядра провідною ланкою буде фінальне зусилля, при метанні списа – поєднання розгону з фінальним зусиллям. Цей метод допускає використовування спеціальних і підготовчих вправ.

4. Метод підвідних вправ базується на застосуванні в якості вправ, які вивчаються дій структурно-родинних цільових вправ, але більш доступних у засвоєнні.

При розучуванні і вдосконаленні вправ цим методом можуть застосовуватися такі методичні прийоми, як самостійне виконання вправи за наявності гарантованої безпеки (застосовується безпосередня страховка викладачем, партнером, допоміжними засобами типу лонж і ін.); виконання вправ з направляючою допомогою; на тренажері; застосування проводки і т.ін.

Метод цілісно-конструктивної вправи. Застосовується на будь-якому етапі навчання. Суть його полягає в тому, що техніка рухової дії засвоюється із самого початку в цілісній своїй структурі без розчленування на окремі частини. Цілісний метод дозволяє розучувати структурно нескладні рухи (наприклад, біг, прості стрибки, загальнорозвиваючі вправи і т.ін.).

Цілісний метод дає можливість засвоювати окремі деталі, елементи або фази не ізольовано, а в загальній структурі руху, шляхом акцентування уваги учнів на необхідних частинах техніки.

Недолік цього методу полягає в тому, що в неконтрольованих фазах або деталях рухової дії (рухи) можливе закріплення помилок у техніці. Тому при освоєнні вправ з складною структурою його застосування небажане. Перевагу слід віддати розчленованому методу. Вищеперераховані методи навчання можна представити таким чином.

Практичні методи:

1. Варіювання фізичної вправи: виконання підвідних, імітаційних, спрощених, стандартних і ускладнених фізичних вправ, у поєднанні з іншими діями.

2. Варіювання зовнішніх умов виконання фізичної вправи: спрощення та ускладнення зовнішнього середовища, надання фізичної допомоги і страховки, застосування обмежувачів, направляючих пристроїв, обтяжень, опорів.

3. Варіювання стану тих, хто займається вправами, при виконанні фізичних вправ (виконання фізичних вправ в умовах перевірки, гри, змагання і на фоні стомлення).

У різних наукових джерелах є і інші класифікації методів фізичного виховання, так В.С. Кузнєцов і Ж.К. Холодов (2000) пропонують розглянути схему специфічних і загальнометодичних прийомів за наступною структурою .