Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ембріологія_лекції.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
540.16 Кб
Скачать

3. Мікроспорогенез.

В залежності від того, в якій послідовності при мікроспорогенезі утворюються перетинки, розрізняють два типи утворення тетрад мікроспор:

1) сукцесивний

2) симультанний.

Сукцесивний (послідовний) тип характеризується тим, що кожен поділ мейозу супроводжується закладанням клітинної перетинки, тобто спочатку утворюються дві клітини – стадія діади, а після – чотири клітини тетради. Такий тип характерний, переважно, для однодольних.

Симультанний (одночасовий) тип характеризується тим, що після першого поділу клітинна перетинка не утворюється і всі чотири клітини виникають після другого поділу мейозу одночасно. Такий тип характерний, переважно, для дводольних.

У деяких квіткових рослин відомий і проміжний тип утворення тетрад. Після мейозу І мікроспороцит на дві дочірні клітини не поділяється, але між ядрами закладаються борозни, ріст яких, з початком мейозу ІІ, припиняється і поділ на чотири мікроспори проходить уже після мейозу ІІ (Magnoliaceae, Anonaceae). Мейоз здійснюється синхронно у всіх пиляках квітки або асинхронно, іноді, навіть, в різних мікроспорангіях (гніздах) одного й того ж пиляка. Тетради мікроспор вкриті товстою калозною оболонкою.

Розрізняють тетраедральні, ізобілатеральні, хрестоподібні, Т-подібні, лінійні і ромбічні типи тетрад. Найчастіше зустрічаються перші два типи.

В постмейотичний період тетради розпадаються на окремі мікроспори і відбувається їх подальший розвиток і достигання.

4. Розвиток чоловічого гаметофіта.

Після розчинення калозної оболонки і відокремлення із тетрад, мікроспори невеликі, з ядром в центрі клітини і щільною цитоплазмою. Далі вони збільшуються в розмірах, виникає вакуоля, ядро зміщується у постінний шар цитоплазми, де мітотично поділяється. Утворюються невелика лінзовидна генеративна клітина і вегетативна клітина.

Генеративна клітина зміщується у центр вегетативної і знаходиться поруч вегетативного ядра. Вакуоля зникає, цитоплазма заповнюється запасними речовинами (білки, крохмаль і ліпіди).

Стиглі пилкові зерна є двоклітинними і триклітинними. У першому випадку сперміогенез проходить в пилковій трубці - двоклітинний тип чоловічого гаметофіта; у другому – в пилковому зерні – три клітинний тип чоловічого гаметофіта.

Стиглі пилкові зерна бувають поодинокі, прості і складні, коли два або декілька пилкових зерен не розпадаються і залишаються об'єднаними в діади, тетради (Droseraceae, Orchidaceae), поліади по 8, 12, 16 і 32 пилкових зерен (Orchidaceae, Mimosaceae) і полінії, коли тетради з'єднані у великі маси (Orchidaceae).

Мікроспори і спермії містять гаплоїдний набір хромосом. Протопласт оточений тільки плазмалемою.

Пилкова трубка – спеціалізован структура, що забезпечує проходження чоловічих гамет - сперміїв від пилкового зерна до жіночих гамет яйцеклітини і центральної клітини зародкового мішка.

Пилкова трубка – виріст вегетативної клітини пилкового зерна. Характерною особливістю пилкової трубки є ритмічний ріст її апікальної частини в бік зав'язі і зародкового мішка. У більшості рослин старі частини пилкової трубки відокремлюються від кінчика пилкової грубки калозними пробками. Пилкова трубка росте по каналу стовпчика маточки.

У стовпчиках відкритого типу – по каналах вкритих спеціалізованою провідниковою тканиною, або у стовпчиках закритого типу, по міжклітинниках провідникової, а іноді - неспеціалізованої тканини. У клейстогамних квітках пилкові зерна проростають у пилковому гнізді (мікроспорангії), звідки пилкові трубки ростуть у напрямі до приймочки маточки, що щільно прилягає до пиляка, і далі прямують по стовпчику.