- •Лекція 1. Вступна.
- •1. Предмет, завдання, класифікація.
- •2. Методи цитоембріології рослин.
- •2.1. Світлова мікроскопія.
- •2.2. Електронна мікроскопія.
- •2.3. Цитохімія.
- •2.4. Люмінесцентна (флуоресцентна) мікроскопія.
- •2.5. Культура тканин.
- •3. Етапи розвитку ембріології.
- •Лекція 2. Розвиток чоловічих генеративних структур
- •1. Розвиток стінки мікроспорангія.
- •II. Тип дводольних (відцентровий).
- •III.Тип однодольних (доцентровий).
- •3. Мікроспорогенез.
- •4. Розвиток чоловічого гаметофіта.
- •4.1. Ультраструктура і цитохімія вегетативної і генеративної клітини.
- •4.2. Функції вегетативної і генеративної клітини. Сперміогенез.
- •4.3. Оболонка пилковою зерна
- •4.4. Порушення нормального ходу розвитку пилкових зерен.
- •1. Порушення в мейозі:
- •4.5. Еволюція чоловічого гаметофіта.
- •Лекція 3 Жіночі генеративні структури
- •1. Розвиток і будова насіннєвого зачатка.
- •2. Типи гінецею і плацентація.
- •3. Типи насіннєвих зачатків
- •4. Типи жіночого археспорія і мегаспорогенез.
- •4.1. Типи жіночого археспорія.
- •4.2. Мегаснорогенез.
- •5. Розвиток жіночого гаметофіта - зародкового мішка.
- •5.1. Морфологія зародкового мішка Polygonum-типу
- •5.2.Ультраструктура і цитохімія зародкового мішка
- •6. Типи зародкових мішків.
- •6.1. Типи зародкових мішків.
- •6.2. Утворення гаусторій ембріональними структурами та аномалії у розвитку і будові зародкового мішка.
- •6.3. Еволюція жіночого гаметофіта
- •Лекція 5. Запилення і запліднення
- •5.1. Запилення.
- •5.1.1. Проростания пилкових зерен і ріст пилкових трубок
- •5.1.2. Ультраструктура і цитохімія пилкових трубок. Рух генеративної клітини, сперміїв і вегетативного ядра в пилковій трубці
- •5.2. Запліднення
- •5.2.1. Злиття гамет
- •5.2.2. Електронно-мікроскопічне та цитохімічне дослідження процесу запліднення
- •5.2.3. Біологічне значення подвійного запліднення. Запліднення яйцеклітини. Потрійне злиття.
- •Лекція 6. Розвиток ендосперму - ендоспермогенез
- •1. Типи ендосперму.
- •1.1. Розвиток ендосперму.
- •6.1.2. Каріологія і ультраструктура ендосперму.
- •6.2. Роль ендосперму та взаємодія між зародком і ендоспермом.
- •Лекція 7 розвиток зародка - ембріогенез
- •7.1. Передзародок – проембріо.
- •7.1.1. Типи розвитку зародка дводольних. Будова зрілого зародка.
- •Розвиток зародка злаків - Роасеае.
- •Ультраструктура зародка та біохімія зародка
- •Порушення нормального розвитку зародків
- •Утворення і проростання насіння.
- •Утворення плодів. Партенокарпія
- •Поліембріонія
- •Апоміксис
- •Класифікація апоміксису
- •Причини виникнення апоміксису
- •Апоміксис і його використання в селекції
5.2.3. Біологічне значення подвійного запліднення. Запліднення яйцеклітини. Потрійне злиття.
Існує ряд припущень щодо ролі подвійного запліднення у квіткових рослин, а саме - злиття другого спермія із ядром центральної клітини. С.Г. Навашин (1898) розглядав це явище як звичайний статевий акт, а утворений ендосперм - як видозмінений зародок, який є джерелом живлення зародка, що розвивається із зиготи.
Н. Страсбургер (1879) розглядав потрійне злиття як вегетативне запліднення, на відміну від генеративного, що відбувасться при заплідненні яйцеклітини.
Р. Бринк і Д. Купер (1947) розглядали це явище як компенсацію за редукцію жіночого гаметофіта, а підвищення активності ендосперму вбачали у гібридному походженні цієї тканини.
Б. Козо-Полянський (1949) вважав, що участь спермія в утворенні ендосперму полягає у розвитку гібридної їжі для зародка. Пожива для зародка стала не виключно материнською, як у голонасінних, а гібридною.
Потужний розвиток квіткових рослин (покритонасінних) у сучасну епоху вказує нате, що біологічне розуміння запліднення і ролі другого спермія у квіткових рослин полягає в тому, що виникнення ендосперму із подвійною спадковістю значно підвищило життєздатність і пристосування покритонасінних - Magnoliophyta до умов існування/
Лекція 6. Розвиток ендосперму - ендоспермогенез
1. Типи ендосперму.
Розрізняють три типи ендосперму:
1)ядерний або нуклеарний;
2) клітинний або целюлярний;
3) базальний або Helobiae.
Не залежно від способу виникнення, ендосперм усіх типів, в своєму кінцевому розвитку, стає клітинним (рис. 18).
1.1. Розвиток ендосперму.
Після запліднення яйцеклітини і потрійного злиття, першим поділяється первинне ядро ендосперму. Первинне ядро ендосперму може утворюватись у такий спосіб:
1. Полярні ядра, що знаходяться в центральній клітині, зливаються утворюючи центральне ядро, яке зливається із спермієм за формулою (Р1+Р2)+Sр, де Р1 – верхнє полярне ядро; Р2 – нижнє полярне ядро; Sр – спермій;
2. Верхнє полярне ядро зливається із спермієм, після чого диплоїдне ядро зливається з нижнім полярним ядром -( Р1+Sр)+Р2;
3. Нижнє полярне ядро зливається із спермієм з послідуючим злиттям з верхнім полярним ядром - (Р2+Sр)+Р1;
4. Полярні ядра зливаються із спермієм одночасно - (Р1+Р2+Sр).
Внаслідок такого потрійного злиття виникає первинне ядро ендосперму, яке, за плоїдністю, в залежності від того, який тип зародкового мішка, може бути:
- диплоїдним Oenothera, Eristemones-типів;
- триплоїдним - у Polygonum-, Allium-типа, Balsamita-, Drusa, Adoxa, Tulipa tetraphylla – типів зародкового мішка;
- пентаплоїдним - у Fritillaria-, Plumbagella-, Plumbago-, Penaea-типів;
- девятиплоїдним – у Peperomia-типу.
Ядерний ендосперм
Характеризується тим, що поділ перинного ядра ендосперму, і виниклих із нього ядер, не супроводиться закдаданням клітинних перегородок, внаслідок чого може виникати велика кількість ядер, що вільно лежать у цитоплазмі зародкового мішка. Ядра різні за морфологією, структурою і плоїдністю.
Основною причиною структури і плоїдності може бути аглютинація хроматина, злиття ядер, об'єднання мітотичних веретен і хромосомні перебудови. Число вільних ядер може бути різне – від 4 до 2000 і більше. У формуванні клітинних перегородок відіграє роль апарат Гольджі. Утворення перегородок здійснюється від імкропілярного кінця зародкового мішка в напрямі до халази, або від боків – до центру.
Утворення клітин в зародковому мішку може бути неповним, внаслідок чого в центрі або в хала зальному кінці можуть залишатись вільні ядра.
Клітинний ендосперм
Характеризується тим, що після першого і кожного послідуючого поділу його ядер утворюються клітинні прегородки. В залежності від орієнтації першої і другої клітинної перегородок розрізняють чотири види клітинного ендосперму:
1. Перша перегородка закладається поперечно, а у дочірних клітин закладаються поздовжні перегородки;
2. Перша перегородка закладається у поздовжньому напрямі, а у дочірніх клітинах закладаються поперечні перегородки;
3. Перша і друга перегородки закладаються поперечно;
4. Перша перегородка проходить похило.
Базальний ендосперм або Helobiae-тип є проміжним між ядерним і клітинним. Після першого поділу ядра ендосперму виникає клітинна перегородка, яка поділяє центральну клітину на дві нерівні клітини: велику - мікропілярну і меншу - халазальну.
У мікропілярній клітині спочатку утворюються вільні ядра, а пізніше між ними закладаються клітинні перегородки.
В халазальній клітині розвиток ендосперму може проходити двома шляхами: а) спочатку ендосперм ядерний, а згодом стає клітинним; б) ендосперм зразу клітинний.
У процесі розвитку ендосперму можна виділити три етапи:
1) рання стадія розвитку ендосперму, пов'язана із збільшенням кількості ядер або клітин;
2) перехід у клітинну стадію, пов'язаний з морфологічним диференціюванням різних шарів клітин;
3) нагромадження і відкладання запасних речовин.
Перехід ендосперму від одного етапу до другого відбувається послідовно.
Ендосперм - слабо диференційована тканина. Найбільш чітко він диференційований у злаків: у периферійному шарі відкладається білок - алейроновий шар; центр складається із великих клітин, на пізніх стадіях яких відкладається крохмаль.
Запасні поживні речовини ендосперму. Нагромадження поживних речовин в ендоспермі відбувається після його морфологічного диференціювання. Запасні поживні речовини в ендоспермі представлені, в основному, білками, оліями, крохмалем, цукрами.
Білки утворюються у вакуолях при достиганні насіння, внаслідок втрати води. Розрізняють три типи білкових тіл: 1) кристалоїд і основна маса; 2) глобоїд і основна маса; 3) кристалоїд, глобоїд і основна маса.
Кристалоїд - це кристалічний білок; основна маса - основний білок, що не використовується.
Глобоїд - Са, Мg-солі інозитгексафосфорної кислоти (запасний кальцій і магній).
Крохмаль у Роаceae заповнює всю центральну частину ендосперму і відкладається у вигляді великих і малих крохмальних зерен. Від співвідношення кількості цих зерен залежить структура ендосперму: утворення крупних зерен призводить до утворення склоподібного ендосперму, а дрібнозернистого - до борошнистого ендосперму.
Олії відкладаються у вигляді крупних і дрібних крапель. Іноді олії і крохмаль нагромаджуються разом, але при достиганні насіння крохмаль зникає, а олія залишається.
Ендосперм містить фізіологічно активні речовини - ферменти і вітаміни.
