- •1. Сутність орг-ції в-ва в сучасних умовах
- •2. Виробничий процес та його складові елементи
- •4. Методи орг-ції в-ва, їх характеристики
- •5.Суть та показники рівня розвитку концентрації, спеціалізації та кооперування вир. Під.
- •6.Обєктивна необхідність, сутність та тенденції розвитку комбінування, конверсії та диверсифікації виробнитства.
- •7. Понтяття і склад виробничого циклу та чинники які впливають на його тривалість
- •8.Поняття інфраструктура(виробн.. І соц..) та її роль у діяльності підприємства
- •9. Технічне обслуговування
- •10.Планові ремонти на під., їх характеристика
- •11.Організація енергетичного і транспортного госп-ва
- •12. Мета,завдання та функції складського госп-во
- •14 Стандартизація та сертифікація
- •15.Технічний контроль. Вимоги.
- •1.Етапи формування стратегії підприємства.
- •2. Суть стратег.. Упр-ння Модель Портера
- •4. Діагностування конкурентоспроможності підприємства. Бенчмаркінг.
- •5. Характеристика загальноприйнятих конкурентних стратегій.
- •1.Стратегія лідерства за витратами
- •7. Стратегічні альтернативи діяльності підприємства
- •8. Swot-аналіз
- •10. Хар.Риси ст. Виживання
- •12. Стратегія зростання.
- •11. Хар. Риси. Страт. Стабіліхації
- •13. Стратегія маркетингової діяльность у розвитку підприємства
- •14.Виробнича стратегія підприємства
- •15.Фінансова стратегія підприємства
- •16. Стратегія управління персоналом
- •17.Оцінка стратегій маркетингового потенціалу підприємства
- •18.Стратегія наукових досліджень та проектно- конструкторських розробок
- •9. Сутність менеджменту та його відмінність від управління.
- •Характеристика основних етапів розвитку менеджменту та обґрунтування послідовності їх виникнення.
- •Сутність принципів менеджменту Анрі Файоля та характеристика взаємозв’язків між ними.
- •12. Характеристика різних підходів до класифікації функцій менеджменту.
- •Основні поняття та види контрольних функцій управління. ( я не знаю чи це то?)
- •Характеристика різних методик оцінки зовнішнього і внутрішнього середовища організації.
- •16. Класифікація управлінських рішень за різними ознаками.
- •17. Характеристика видів комунікацій та їх роль у процесі менеджменту.
- •18. Змістовні та процесуальні теорії мотивації.
- •19. Форми влади, переваги та недоліки їх застосування.
- •20. Сутність, переваги та недоліки стилів керівництва за системами р. Лайкерта.
- •21. Сутність та призначення ситуаційної моделі стилів керівництва ф. Фідлера.
17.Оцінка стратегій маркетингового потенціалу підприємства
Під маркетинговим потенціалом розуміють сукупність внутр..х можливостей та зовн..х шансів задовольняти потреби споживачів та отримувати на цій основі максимальні ек.. вигоди. Цим поняттям позначають здатність п-ва ефективно виявляти, формувати та найповніше задовольняти потреби споживачів. Саме на досягнення максимального рівня прибутку із застосуванням усіх можливих маркетингових заходів, розширенні виробничого, інноваційного, інвестиційного та стратег.. потенціалузосереджена д-сть комерційно зацікавлених п-в .Ігнорування маркетингового стратег.. аналізу під час розроблення маркетингової стратегії призводить до прийняття необґрунтованих стратег.. рішень, застосування стратегії пасивного пристосування до ринкових змін..Однією з причин того, що за однакових умов різні п-ва отримують різний прибуток, є відсутність розуміння важливості, дієвих на практиці механізмів упр-ння маркетинговим потенціалом сучасного п-ва. Тому необхідно розробити єдину методологію та послідовність здійснення стратег.. аналізу маркетингового потенціалу п-ва.Важливим процесом в управлінні маркетинговим потенціалом є оцінювання рівня його використання, за рез-тами якої п-во зможе оперативно виявити нові можливості вдосконалення маркетингової д-сті, оцінити ефективність використання наявних ресурсів і знайти приховані резерви з метою підвищення еф-сті маркетингової взаємодії п-ва.
18.Стратегія наукових досліджень та проектно- конструкторських розробок
Кожне підприємство, що дбає про свою конкурентоспроможність, має стратегію наукових досліджень, адже розроблення, вдосконалення, модифікація продукту не можуть відбуватися без певного обґрунтування. їх основою є результати маркетингових досліджень, що фіксують вимоги споживачів до товару. Однак остаточної форми продукт набуває внаслідок реалізації досліджень і розробок, тобто на стадії конструкторсько-технологічної підготовки виробництва. Стратегія НДПКР базується на науково-технічних прогнозах і формується з урахуванням можливих винаходів, технологічних проривів протягом періоду, на який її розробляють. При створенні нового продукту з’ясовують взаємозв’язок його життєвих циклів, попиту на нього і технології його виробництва, оскільки вони впливають на життєвий цикл підприємстваНа ефективних підприємствах технологія, що використовується, максимально забезпечує виготовлення конкурентоспроможних виробів. У такому разі головним орієнтиром стратегії НДПКР є створення виробів на основі її вдосконалення. Отже, технологія є рушійною силою розвитку підприємства. Як тільки вона перестає виконувати цю роль, підприємство повинне переходити до іншого технологічного способу виробництва, щоб не продукувати застарілі товари і не втрачати конкурентоспроможності.
9. Сутність менеджменту та його відмінність від управління.
Менеджмент (від англ. manage – управляти,керувати,завідувати) – вид діяльності, спрямований на працівників організації з метою координації їх дій для досягнення поставлених перед організацією цілей.Українське слово “управління” і англійське слово “менеджмент” вважаються синонімами, однак насправді їх істинний зміст вельми розрізнюється. Термін “управління” вживають щодо упраління технічними системами (автомобілем, верстатом тощо), управління соціальними процесами (через інститути громадянського суспільства); управління соціально-економічним розвитком країни, управління господарською діяльністю організацій, що функціонують у системі ринкових відносин.Термін “менеджмент” вживається стосовно до управління господарською діяльністю. Управління – це цілеспрямована дія на об’єкт з метою зміни його стану або поведінки у зв’язку зі зміною певних обставин. Менеджмент реалізується лише людьми, керівниками, тоді як управління можливе й за допомогою технічних засобів (роботів, електронних систем, наприклад, коли мова йде про управління певним технологічним процесом, машиною тощо).
