- •1. Поняття п-ва, цілі та напрямки його д-сті.
- •2. Зовн.. Середовище п-ва, його складові
- •3. Заг.. Та виробн.. Структура п-ва
- •4. Орг.. Структури упр-ння п-вом
- •5. Поняття, клас-ція та структура осн.. Засобів п-ва
- •Клас-ція оз:
- •Іі. Залежно від сфери використання
- •Ііі. Залежно від ролі в процесі в-ва
- •IV. Клас-ція осн.. Фондів у Податковому Кодексі
- •6. Методи оцінки осн.. Засобів
- •7. Амортизація оз. Фор-ння амортизаційної політики п-ва
- •8. Оцінка стану та руху оз на п-ві
- •Показники стану та руху оз
- •9. Оцінка еф-сті використання оз на п-ві
- •10. Шляхи підвищення еф-сті використання оз на п-ві
- •11. Поняття, склад та структура оборотних активів
- •12. Оцінка еф-сті використання оборотних коштів
- •13. Персонал п-ва та його клас-ція
- •14. Прод-сть праці: поняття, методики розрахунку. Показники прод-сті праці
- •15. Методика оцінки використання робочого часу на п-ві
- •Ненормовані
- •16. Чинники та резерви зростання прод-сті праці на п-ві
- •17. Тарифна с-ма, її зміст та умови використання на п-ві
- •18. Почасова форма оплати праці на п-ві та її с-ми
- •19. Відрядна форма оплати праці на п-ві та її с-ми
- •20. Склад фонду оплати праці на п-ві
- •21. Поняття і клас-ція нематеріальних активів та методи їх оцінки
- •Підходи до оцінки майнових прав інтелектуальної власності
- •22. Виробн.. Програма та її ек.. Обґрунтування
- •23. Виробн.. Потужність, її види та методика обґрунтування
- •24. Якість та конкурентоспроможність пр-ції промислового п-ва
- •25. Витрати п-ва та їх клас-ція за видами госп.. Д-сті
- •І. Загальноек.. Клас-ція витрат.
- •За економічним змістом витрати поділяються на:
- •За видами д-сті п-ва поділяються на:
- •За календарними періодами витрати поділяються на:
- •За охопленням нормуванням:
- •Іі Клас-ція витрат з метою пл-ння, аналізу та прийняття упр.. Господарських рішень.
- •26. Клас-ція операційних витрат за ек.. Ел-тами.
- •27. Групування витрат за статтями калькуляції.
- •1. Прямі матер.. Витрати.
- •28. Методи калькулювання собівартості одиниці пр-ції.
- •29. Постійні та змінні витрати, їх значення при фор-нні собівартості пр-ції.
- •30. Прямі та непрямі витрати, їх значення при фор-нні собівартості пр-ції.
- •31. Точка критичного обсягу продаж та методика її визначення
- •32. Чинники зниження собівартості пр-ції
- •33. Види цін на пр-цію та методи їх встановлення
- •Клас-ція
- •Методи ціноутворення на пр-цію (послуги)
- •34. Дохід та прибуток п-ва, їх ек.. Значення та методика розрахунку
- •Порядок визначення прибутку:
- •35. Сутність рентабельності, види та методи розрахунку
- •36. Напрямки підвищення еф-сті д-сті п-ва
- •37. Фін.. Стан п-ва, методика його оцінки
- •Показники фін.. Стійкості
- •Показники ділової активності
- •38. Прямі і непрямі податки. Обов’язкові платежі п-ва
- •39. Оподаткування суб’єктів малого п-цтва
- •41. Моделі розвитку підприємства
- •42. Функції бізнес плану та його структура
- •43. Реструктуризація підприємства як система заходів щодо подолання кризового стану
- •44. Сутність оптимізації бізнес процесів на підприємстві
- •45. Економічна безпека підприємства та її складові
4. Орг.. Структури упр-ння п-вом
Орг.. структура упр-ння - визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її ел-тів; мета – ефективна орг-ція упр-ння в-вом.
Структура може бути:
- централізованою – керівники вищої ланки залишають за собою більшу частину повноважень, необхідних для прийняття важливих рішень;
- децентралізованою – повноваження розподілені за нижчестоящими рівнями упр-ння.
До найважливіших х-ристик орг-ційної структури належать: к-сть ланок; ієрархічність (к-сть щаблів або рівнів); чіткість розмежування ф-цій, повноважень і відповідальності по вертикалі й горизонталі в с-мі упр-ння.
Розробляючи орг-ційну структуру, необхідно орієнтуватися на такі осн.. вимоги: спрямованість на досягнення мети, здатність до р-ку, узгодженість інтересів, індивідуалізація, еф-сть.
Типи орг.. структур упр-ння:
МЕХАНІЧНІ |
1) Лінійна - це така структура між ел-тами якої існують лише одноканальні взаємодії. Повноваження передаються безпосередньо від начальника до підлеглого і далі до інших підлеглих (формується ієрархія рівнів упр-ння). За лінійної структури кожний підлеглий має лише одного керівника, який і виконує всі адмін.. та спеціальні ф-ції у відповідному підрозділі. Переваги – чіткий розподіл обов’язків і повноважень, оперативний процес прийняття рішень, простота розуміння і використання, можливість підтримувати необхідну дисципліну. Недоліки – жорсткість, негнучкість. |
|
2) Ф-ціональна – поділ орг-ції на окремі ел-ти, кожний з яких має своє, чітко визначене, конкретне завдання та обов’язки. Ф-ціональні блоки: відділи в-ва, маркетингу, фінансів і т.д.. Підходять для орг-цій з обмеженою номенклатурою, стабільним зовн..м середовищем, стандартними упр.. рішеннями. Переваги – стимулює ділову та професійну спеціалізацію; зменшує дублювання зусиль, споживання матеріальних ресурсів у ф-ціональних сферах; покращує координацію ф-ціональних сфер. Недоліки – можлива більша зацікавленість відділів у реалізації своїх, а не орг.., завдань. |
|
|
3) Лінійно-ф-ціональна – поєднує переваги лінійної і ф-ціональної структур, ґрунтується на єдності розпорядження та кваліфікованому здійсненні ф-цій упр-ння спеціальним апаратом фірми. Дозволяє організувати упр-ння за лінійною схемою (директор - начальник цеху - майстер) , а ф-ціональні відділи апарату упр-ння п-ва лише допомагають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійні керівники не підпорядковані керівникам ф-ціональних відділів апарату упр-ння. Переваги – стимулює ділову та професійну спеціалізацію; зменшує дублювання зусиль, споживання матеріальних ресурсів у ф-ціональних сферах; покращує координацію ф-ціональних сфер; посилення гнучкості. Недоліки – ускладнення і уповільнення передавання інф-ції. |
||
4) Дивізійна – поділ орг-ції на ел-ти та блоки здійснюється за видами товарів і послуг (продуктова), групами покупців (орієнтована на споживача) чи географічними регіонами (регіональні). Кожний виробничій підрозділ корпорації має свою власну, досить розгалужену структуру упр-ння, що забезпечує його автономне ф-ння. Переваги – чіткий контроль прибутків, затрат, дотримання графіків відвантажень; швидка реакція на зміни умов конк-ції, технології, попиту; покращена координація роботи по даному продукту. Недоліки – збільшення затрат внаслідок дублювання деяких робіт для різноманітних видів пр-ції. |
||
АДАПТИВНІ |
1) Проектна – тимчасове орг-ційне утворення для вирішення конкретного завдання. Суть – зібрати в одну команду найкваліфікованіших співробітників орг-ції для здійснення складного проекту в установлені строки із заданим рівнем якості, не виходячи за рамки кошторису. Переваги – комплексний підхід до реалізації проекту; інтеграція видів д-сті для досягнення високих рез-тів; велика гнучкість; підвищення особистої відповідальності конкретного керівника за виконання проекту. Недоліки – є нестійкими утвореннями, що позбавляє працівників усвідомлення власного місця в компанії. |
|
2) Матрична – закріплення в орг..й побудові п-ва двох напрямків керівництва: вертикальний – упр-ння ф-ціональними та лінійними структурними підрозділами; горизонтальний – упр-ння окремими проектами, програмами, продуктами, до реалізації яких залучаються людські та ін. ресурси різних підрозділів. Переваги –інтеграція видів д-сті; отримання високих рез-тів із багатьох проектів; велика гнучкість та скоординованість; підвищення особистої відповідальності конкретного керівника за виконання проекту. Недоліки – складність; чітко не визначені владні відносини; нееф-сть у період кризи; дублювання ф-цій. |
||
