- •1. Поняття п-ва, цілі та напрямки його д-сті.
- •2. Зовн.. Середовище п-ва, його складові
- •3. Заг.. Та виробн.. Структура п-ва
- •4. Орг.. Структури упр-ння п-вом
- •5. Поняття, клас-ція та структура осн.. Засобів п-ва
- •Клас-ція оз:
- •Іі. Залежно від сфери використання
- •Ііі. Залежно від ролі в процесі в-ва
- •IV. Клас-ція осн.. Фондів у Податковому Кодексі
- •6. Методи оцінки осн.. Засобів
- •7. Амортизація оз. Фор-ння амортизаційної політики п-ва
- •8. Оцінка стану та руху оз на п-ві
- •Показники стану та руху оз
- •9. Оцінка еф-сті використання оз на п-ві
- •10. Шляхи підвищення еф-сті використання оз на п-ві
- •11. Поняття, склад та структура оборотних активів
- •12. Оцінка еф-сті використання оборотних коштів
- •13. Персонал п-ва та його клас-ція
- •14. Прод-сть праці: поняття, методики розрахунку. Показники прод-сті праці
- •15. Методика оцінки використання робочого часу на п-ві
- •Ненормовані
- •16. Чинники та резерви зростання прод-сті праці на п-ві
- •17. Тарифна с-ма, її зміст та умови використання на п-ві
- •18. Почасова форма оплати праці на п-ві та її с-ми
- •19. Відрядна форма оплати праці на п-ві та її с-ми
- •20. Склад фонду оплати праці на п-ві
- •21. Поняття і клас-ція нематеріальних активів та методи їх оцінки
- •Підходи до оцінки майнових прав інтелектуальної власності
- •22. Виробн.. Програма та її ек.. Обґрунтування
- •23. Виробн.. Потужність, її види та методика обґрунтування
- •24. Якість та конкурентоспроможність пр-ції промислового п-ва
- •25. Витрати п-ва та їх клас-ція за видами госп.. Д-сті
- •І. Загальноек.. Клас-ція витрат.
- •За економічним змістом витрати поділяються на:
- •За видами д-сті п-ва поділяються на:
- •За календарними періодами витрати поділяються на:
- •За охопленням нормуванням:
- •Іі Клас-ція витрат з метою пл-ння, аналізу та прийняття упр.. Господарських рішень.
- •26. Клас-ція операційних витрат за ек.. Ел-тами.
- •27. Групування витрат за статтями калькуляції.
- •1. Прямі матер.. Витрати.
- •28. Методи калькулювання собівартості одиниці пр-ції.
- •29. Постійні та змінні витрати, їх значення при фор-нні собівартості пр-ції.
- •30. Прямі та непрямі витрати, їх значення при фор-нні собівартості пр-ції.
- •31. Точка критичного обсягу продаж та методика її визначення
- •32. Чинники зниження собівартості пр-ції
- •33. Види цін на пр-цію та методи їх встановлення
- •Клас-ція
- •Методи ціноутворення на пр-цію (послуги)
- •34. Дохід та прибуток п-ва, їх ек.. Значення та методика розрахунку
- •Порядок визначення прибутку:
- •35. Сутність рентабельності, види та методи розрахунку
- •36. Напрямки підвищення еф-сті д-сті п-ва
- •37. Фін.. Стан п-ва, методика його оцінки
- •Показники фін.. Стійкості
- •Показники ділової активності
- •38. Прямі і непрямі податки. Обов’язкові платежі п-ва
- •39. Оподаткування суб’єктів малого п-цтва
- •41. Моделі розвитку підприємства
- •42. Функції бізнес плану та його структура
- •43. Реструктуризація підприємства як система заходів щодо подолання кризового стану
- •44. Сутність оптимізації бізнес процесів на підприємстві
- •45. Економічна безпека підприємства та її складові
22. Виробн.. Програма та її ек.. Обґрунтування
Виробн.. програма – це с-ма адресних завдань з в-ва і доставки пр-ції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок.
Виробн.. програма складається із 2-х розділів:
План в-ва пр-ції в натуральному (умовно-натуральному) виразі. Натуральними показниками виробн.. програми є обсяг пр-ції в натуральних одиницях по номенклатурі і асортименту. Номенклатура (централізована і децентралізована) – це перелік назв окремих видів пр-ції, а асортимент – це різновидність виробів в межах даної номенклатури. Натуральні показники представленні у фіз.. одиницях виміру (штуки, тонни, метри). Обсяг в-ва пр-ції в натуральних вимірниках встановлюють на. основі обсягу поставок:
ОВі = ОПі – Гп + Гк
де ОВі – обсяг в-ва і-го виду пр-ції в натуральних одиницях;
ОПі – обсяг поставок (обсяг продажів) і-го виду в натуральних одиницях;
Гп , Гк – запаси готової пр-ції на складі відповідно на початок і кінець планового періоду в натуральних одиницях.
План в-ва у вартісному виразі - обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно – чистої пр-ції, обсяг незавершеного в-ва.
Виробн.. програма повинна формуватися з урахуванням ресурсів п-ва й одержання найкращих рез-тів, тобто бути оптимальною.
Оптимальна виробн.. програма – це програма, яка відповідає структурі ресурсів п-ва та забезпечує найкращі рез-ти його д-сті за прийнятим критерієм.
Критерієм оптимальності найчастіше вважають прибуток, або вартісний обсяг в-ва. Обмеженнями є виробничі потужності, матер.. або трудові ресурси.
Оптимізація виробн.. програми проводиться з метою:
1) пл-ння оптимальної структури номенклатури пр-ції;
2) визначення максимально можливого обсягу в-ва пр-ції та економічної межі нарощування в-ва.
23. Виробн.. Потужність, її види та методика обґрунтування
Виробн.. потужність п-ва х-ризує максимально можливий річний обсяг випуску пр-ції в номенклатурі й асортименті, запланованих до в-ва, за повного використання устаткування й виробн.. площ за умови застосування прогресивної технології та орг-ції в-ва.
Виробн.. потужність визначають різними вимірниками — найчастіше натуральними, умовно-натуральними, у багатономенклатурних в-вах — вартісним показником.
Вирізняють три види потужності п-ва:
проектна — визначається в процесі проектування, реконструкції (розширення) діючого або б-ва нового п-ва: вона вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості запроектованої номенклатури пр-ції, і має бути досягнута протягом нормативного терміну її освоєння.
поточна — визначається періодично у зв'язку зі зміною умов в-ва (номенклатури і структури трудомісткості пр-ції) або перевищенням проектних показників. При цьому обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) та середньорічну потужність п-ва.
резервна — повинна формуватись і постійно існувати в певних галузях національної ек-ки: електроенергетиці і газовій промисловості — для покриття так званих пікових навантажень в електро- та газових мережах, надійного забезпечення енергоресурсами споживачів на період виконання ремонтно-аварійних робіт; харчовій індустрії — для переробки істотно збільшеного обсягу сільськогосп.. сировини, що швидко псується, у високоврожайні роки; на транспорті — для перевезення збільшеної кількості пасажирів у літні місяці; в машинобудуванні та інших галузях — для підготовки в-ва та освоєння випуску нових видів устаткування (агрегатів, приладів) і конструкційних матеріалів тощо.
Виробн.. потужність формується під впливом чинників:
номенклатура, асортимент і якість пр-ції;
тривалість виробничого циклу та трудомісткість виготовлення пр-ції, послуг;
к-сть устаткування, стан його фізичного й морального зносу;
режим роботи п-ва та його підрозділів, від якого залежить фонд часу роботи устаткування й використання площ упродовж року;
застосування робочого часу;
якість обслуговування роб.. місць тощо.
У планових обчисленнях для обґрунтування виробн.. програми використовують середньорічну потужність.
де Пср — потужність середньорічна;
Пвх — потужність вхідна;
Пвв —потужність, яку буде введено в плановому році;
Тв — період використання введеної потужності (від початку експлуатації до кінця року, міс.);
Пвиб — потужність, яка вибуває протягом року;
Тн — період, упродовж якого потужність не буде використовуватися (від початку виведення потужності до кінця року, міс.)
Виробн.. потужність розраховується по повному переліку номенклатури і асортименту пр-ції що випускається.
Виробн.. потужність, виражена безпосередньо в обсязі пр-ції, обчислюється для умов однопродуктового в-ва |
|
Nв.п — виробн.. потужність групи взаємозамінних агрегатів (верстатів) у натуральному виразі; Тр — час роботи одного агрегату за розрахунковий період, год.; mо — к-сть однотипних взаємозамінних агрегатів у групі; tо — затрати часу на виготовлення одного виробу (трудомісткість). |
Якщо трудомісткість (tо) виражено в нормованому часі (машинні нормо-години) |
|
tн — норма часу (трудомісткість) на виготовлення одиниці пр-ції (год) kн — плановий (прогнозний) коеф-т виконання норм (береться переважно на досягнутому рівні). |
Виробн.. потужність с-ми взаємопов’язаних машин, що працюють за єдиним регламентованим ритмом (потокові, автоматичні лінії)
|
|
Тр — час роботи технологічної лінії за розрахунковий період, год; r — такт роботи лінії (проміжок часу, через який вироби сходять з лінії), хв. |
Для багатопродуктового в-ва з груповим розміщенням устаткування визначають ступінь завантаження устаткування. kз = 1 – уст-ння використовують повністю kз > 1 - перевантажене kз < 1 - недовантажене |
|
kз — коеф-т завантаження устаткування певної технологічної групи; Тз — завантаження устаткування виробничою програмою у плановому періоді, машино-годин; Тп.с — сумарний час роботи устаткування групи в плановому періоді, який називають пропускною спроможністю цієї групи, машино-годин. |
Коеф-т пропускної спроможності |
|
|
Завантаження устаткування |
|
n — к-сть найменувань виробів (деталей, комплектів), що обробляються на даній групі устаткування; Ni — к-сть виробів і-го найменування у натуральному виразі; ti — затрати часу на обробку одного виробу і-го найменування на даній групі устаткування, год. |
