- •1. Поняття п-ва, цілі та напрямки його д-сті.
- •2. Зовн.. Середовище п-ва, його складові
- •3. Заг.. Та виробн.. Структура п-ва
- •4. Орг.. Структури упр-ння п-вом
- •5. Поняття, клас-ція та структура осн.. Засобів п-ва
- •Клас-ція оз:
- •Іі. Залежно від сфери використання
- •Ііі. Залежно від ролі в процесі в-ва
- •IV. Клас-ція осн.. Фондів у Податковому Кодексі
- •6. Методи оцінки осн.. Засобів
- •7. Амортизація оз. Фор-ння амортизаційної політики п-ва
- •8. Оцінка стану та руху оз на п-ві
- •Показники стану та руху оз
- •9. Оцінка еф-сті використання оз на п-ві
- •10. Шляхи підвищення еф-сті використання оз на п-ві
- •11. Поняття, склад та структура оборотних активів
- •12. Оцінка еф-сті використання оборотних коштів
- •13. Персонал п-ва та його клас-ція
- •14. Прод-сть праці: поняття, методики розрахунку. Показники прод-сті праці
- •15. Методика оцінки використання робочого часу на п-ві
- •Ненормовані
- •16. Чинники та резерви зростання прод-сті праці на п-ві
- •17. Тарифна с-ма, її зміст та умови використання на п-ві
- •18. Почасова форма оплати праці на п-ві та її с-ми
- •19. Відрядна форма оплати праці на п-ві та її с-ми
- •20. Склад фонду оплати праці на п-ві
- •21. Поняття і клас-ція нематеріальних активів та методи їх оцінки
- •Підходи до оцінки майнових прав інтелектуальної власності
- •22. Виробн.. Програма та її ек.. Обґрунтування
- •23. Виробн.. Потужність, її види та методика обґрунтування
- •24. Якість та конкурентоспроможність пр-ції промислового п-ва
- •25. Витрати п-ва та їх клас-ція за видами госп.. Д-сті
- •І. Загальноек.. Клас-ція витрат.
- •За економічним змістом витрати поділяються на:
- •За видами д-сті п-ва поділяються на:
- •За календарними періодами витрати поділяються на:
- •За охопленням нормуванням:
- •Іі Клас-ція витрат з метою пл-ння, аналізу та прийняття упр.. Господарських рішень.
- •26. Клас-ція операційних витрат за ек.. Ел-тами.
- •27. Групування витрат за статтями калькуляції.
- •1. Прямі матер.. Витрати.
- •28. Методи калькулювання собівартості одиниці пр-ції.
- •29. Постійні та змінні витрати, їх значення при фор-нні собівартості пр-ції.
- •30. Прямі та непрямі витрати, їх значення при фор-нні собівартості пр-ції.
- •31. Точка критичного обсягу продаж та методика її визначення
- •32. Чинники зниження собівартості пр-ції
- •33. Види цін на пр-цію та методи їх встановлення
- •Клас-ція
- •Методи ціноутворення на пр-цію (послуги)
- •34. Дохід та прибуток п-ва, їх ек.. Значення та методика розрахунку
- •Порядок визначення прибутку:
- •35. Сутність рентабельності, види та методи розрахунку
- •36. Напрямки підвищення еф-сті д-сті п-ва
- •37. Фін.. Стан п-ва, методика його оцінки
- •Показники фін.. Стійкості
- •Показники ділової активності
- •38. Прямі і непрямі податки. Обов’язкові платежі п-ва
- •39. Оподаткування суб’єктів малого п-цтва
- •41. Моделі розвитку підприємства
- •42. Функції бізнес плану та його структура
- •43. Реструктуризація підприємства як система заходів щодо подолання кризового стану
- •44. Сутність оптимізації бізнес процесів на підприємстві
- •45. Економічна безпека підприємства та її складові
16. Чинники та резерви зростання прод-сті праці на п-ві
Фактори зростання прод-сті праці - це вся сукупність рушійних сил і чинників, що ведуть до збільшення прод-сті праці.
За рівнем керованості фактори підвищення прод-сті праці можна поділити на дві групи:
1) ті, якими може керувати суб'єкт госп.. д-сті (упр-ння, орг-ція, трудові відносини, кваліфікація і мотивація персоналу, техніка і технологія, умови праці, інновації тощо);
2) ті, що перебувають поза сферою керування суб'єкта госп-ння (політичне становище в країні й у світі, рівень р-ку ринкових відносин, конк-ція, науково-технічний прогрес, заг.. рівень ек.. р-ку, якість і к-сть трудових ресурсів країни, куль тура, моральність, соц.. цінності, наявність природних багатств, роз виток інфраструктури тощо).
Фактори зростання прод-сті праці за змістом можна поділити на три групи:
1) Соціально-ек.., що визначають якість використовуваної робочої сили - такі х-ристики працівників, як рівень кваліфікації та професійних знань, умінь, навичок; компетентність, відповідальність; здоров'я та розумові здібності; професійна придатність, адаптованість, інноваційність та професійна мобільність, моральність, дисциплінованість, мотивованість (здатність реагувати на зовн.. стимули) і мотивація (внутр.. бажання якісно виконувати роботу). До цієї групи факторів належать також такі х-ристики трудових колективів, як трудова активність, творча ініціатива, соціально-психологічний клімат, с-ма ціннісних орієнтацій.
2) Матеріально-технічні, що х-ризують якість засобів в-ва - усі фактори, що сприяють прогресивним змінам у техніці і технології в-ва, а саме: модернізація обладнання; використання нової продуктивнішої техніки; підвищення рівня механізації й автоматизації в-ва; упровадження нових прогресивних технологій; використання нових ефективніших видів сировини, матеріалів, енергії тощо.
3) Орг-ційно-ек.., що відбивають якість поєднання робочої сили із засобами в-ва - прогресивні зміни в орг-ції праці, в-ва та упр-ння: удосконалення структури апарату упр-ння та с-м упр-ння в-вом, повсюдне впровадження та р-к автоматизованих с-м упр-ння; поліпшення матер.., технічної і кадрової підготовки в-ва, удосконалення орг-ції виробн.. та допоміжних підрозділів; удосконалення розподілу та кооперації праці, розширення сфери суміщення професій і ф-цій, упровадження передових методів та прийомів праці, удосконалення орг-ції та обслуговування роб.. місць, упровадження прогресивних норм і нормативів праці; поліпшення умов праці та відпочинку, удосконалення с-м матеріального стимулювання.
За сферою виникнення і дії фактори зростання прод-сті праці поділяються на:
1) внутрішньовиробничі, що виникають і діють безпосередньо на рівні п-ва чи орг-ції;
2) галузеві і міжгалузеві, пов'язані з можливістю поліпшення кооперативних зв'язків, концентрації і комбінування в-ва, освоєння нових технологій і в-в на рівні галузі або кількох суміжних галузей ек-ки;
3) регіональні, х-рні для даного регіону (напр.., ств-ння вільної економічної зони);
4) загальнодерж.., які сприяють підвищенню прод-сті праці в усій країні (напр.., зміцнення здоров'я і підвищення освітнього рівня населення, раціональне використання трудового потенціалу тощо).
Резерви зростання прод-сті праці - це такі можливості її підвищення, які вже виявлені, але з різних причин поки що не використані.
Резерви використовуються і знову виникають під впливом науково-технічного прогресу. Кількісно резерви можна визначити як різницю між максимально можливим і реально досягнутим рівнем прод-сті праці в конкретний момент часу. Резерв — це фактично відрізок фактора, можливий для використання в конкретний момент часу, тому резерви зростання прод-сті праці класифікують так само, як і фактори.
Для найповнішого використання резервів зростання прод-сті праці на п-вах розробляються програми упр-ння прод-стю, у яких зазначаються види резервів, конкретні терміни і заходи щодо їх реалізації, плануються витрати на ці заходи й очікуваний ек.. ефект від їх упровадження, призначаються відповідальні виконавці.