14. Прод-сть праці: поняття, методики розрахунку. Показники прод-сті праці
Продуктивність праці як економічна категорія представляє собою результативність' (ефективність) праці, тобто здатність людей виготовляти певну кількість матеріальних блат за одиницю часу. Продуктивність праці - це кількість продукції, виробленої за певний період у розрахунку на одного працівника або витрати робочого часу на одиницю продукції.
Залежно від того, як і в яких показниках (натуральних чи вартісних) визначається обсяг виготовлюваної підприємством продукції та витрати праці, розрізняють три осноснві методи вимірювання і обчислення продуктивності праці:
1. Натуральний.
2. Вартісний.
3. Трудовий.
При натуральному методі розрахунку продуктивності праці обсяг виготовленої підприємством продукції обчислюють в натуральних вимірниках (в одиницях ваги, об'єму, кількості, довжини). А сам показник має два прояви: часовий і персоніфікований. Часовий прояв продуктивності праці (ПТнат1) відтворює кількість виготовленої підприємством продукції (робіт, послуг) в натуральному вимірі (Q) за одиницю часу, витраченого на її виробництво (Теф). Персоніфікований прояв (ПТнат2) продуктивності праці відтворює кількість виготовленої підприємством продукції (здійснених робіт, наданих послуг) в натуральному вимірі (Q) одним працівником підприємства (Чпвп)
При вартісному методі розрахунку продуктивності праці обсяг виготовленої підприємством продукції обчислюють у вартісних вимірниках.
При трудовому методі обчислення продуктивності праці трудомісткість одиниці продукції (Тм) визначається як відношення фонду витраченого робочого часу (Теф) до кількості виготовленої продукції в натуральному відтворенні (Q). Отже, фактична трудомісткість (Тм), або витрати робочого часу на одиницю продукції, визначається за формулою:
Трудомісткість (Тм) також може бути визначена як кількість праці, витраченої працівниками для виробництва визначеної продукції, шляхом ділення кількості відпрацьованих ними людино-годин (Чпвп х Теф) на.кількість виробленої продукції в натуральному відтворенні (Q) за формулою:
Залежно від прямого чи оберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівня продуктивності праці: виробіток і трудомісткість.
Виробіток (Making) - це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочого часу, і розраховується за формулою
,
де В - виробіток; V - обсяг виробництва продукції (робіт, послуг); Т - затрати праці на випуск відповідного обсягу продукції (робіт, послуг).
Трудомісткість (Labour intensiveness) - це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг), і розраховується за формулою
15. Методика оцінки використання робочого часу на п-ві
Робочий час – це тривалість обов’язкового перебування працівника на робочому місці з метою виконання посадових обов’язків.
Робочий час є заг.. мірою кількості праці. Заг.. тривалість робочого часу визначається, з одного боку, рівнем р-ку в-ва, з іншого – фіз.. і психофізіологічними можливостями людини.
Робочий час вимірюється в людино-годинах і людино-днях. Відпрацьована людино-година – час безпосередньої роботи (години простою не включаються). Відпрацьований людино-день – явка робітника на роботу незалежно від того, скільки годин він працював (цілоденні простої не включаються).
Використання робочого часу — виражається с-мою показників, що включає:
середня тривалість робочого дня =
середня урочна тривалість робочого дня (при розрахунку цього показника к-сть відпрацьованих надурочно людино-годин не враховується);
середня тривалість робочого місяця =
середня тривалість робочого кварталу (року) =
показники структури календарного і максимально можливого фонду робочого часу (ФРЧ)
Для оцінки використання робочого часу користуються такими показниками:
Використання тривалості робочого періоду (місяця, кварталу, семестру, року)
Використання тривалості робочого дня
Інтегральний (повний) показник використання робочого часу визначають добутком значень показника робочого періоду та показника використання робочого дня.
Вплив утрат робочого часу на обсяг пр-ції визначають множенням планового середньоденного чи середньогодинного виробітку пр-ції на одного співробітника на к-сть втрачених днів чи годин.
Затрати робочого часу: