- •1. Поняття п-ва, цілі та напрямки його д-сті.
- •2. Зовн.. Середовище п-ва, його складові
- •3. Заг.. Та виробн.. Структура п-ва
- •4. Орг.. Структури упр-ння п-вом
- •5. Поняття, клас-ція та структура осн.. Засобів п-ва
- •Клас-ція оз:
- •Іі. Залежно від сфери використання
- •Ііі. Залежно від ролі в процесі в-ва
- •IV. Клас-ція осн.. Фондів у Податковому Кодексі
- •6. Методи оцінки осн.. Засобів
- •7. Амортизація оз. Фор-ння амортизаційної політики п-ва
- •8. Оцінка стану та руху оз на п-ві
- •Показники стану та руху оз
- •9. Оцінка еф-сті використання оз на п-ві
- •10. Шляхи підвищення еф-сті використання оз на п-ві
- •11. Поняття, склад та структура оборотних активів
- •12. Оцінка еф-сті використання оборотних коштів
- •13. Персонал п-ва та його клас-ція
- •14. Прод-сть праці: поняття, методики розрахунку. Показники прод-сті праці
- •15. Методика оцінки використання робочого часу на п-ві
- •Ненормовані
- •16. Чинники та резерви зростання прод-сті праці на п-ві
- •17. Тарифна с-ма, її зміст та умови використання на п-ві
- •18. Почасова форма оплати праці на п-ві та її с-ми
- •19. Відрядна форма оплати праці на п-ві та її с-ми
- •20. Склад фонду оплати праці на п-ві
- •21. Поняття і клас-ція нематеріальних активів та методи їх оцінки
- •Підходи до оцінки майнових прав інтелектуальної власності
- •22. Виробн.. Програма та її ек.. Обґрунтування
- •23. Виробн.. Потужність, її види та методика обґрунтування
- •24. Якість та конкурентоспроможність пр-ції промислового п-ва
- •25. Витрати п-ва та їх клас-ція за видами госп.. Д-сті
- •І. Загальноек.. Клас-ція витрат.
- •За економічним змістом витрати поділяються на:
- •За видами д-сті п-ва поділяються на:
- •За календарними періодами витрати поділяються на:
- •За охопленням нормуванням:
- •Іі Клас-ція витрат з метою пл-ння, аналізу та прийняття упр.. Господарських рішень.
- •26. Клас-ція операційних витрат за ек.. Ел-тами.
- •27. Групування витрат за статтями калькуляції.
- •1. Прямі матер.. Витрати.
- •28. Методи калькулювання собівартості одиниці пр-ції.
- •29. Постійні та змінні витрати, їх значення при фор-нні собівартості пр-ції.
- •30. Прямі та непрямі витрати, їх значення при фор-нні собівартості пр-ції.
- •31. Точка критичного обсягу продаж та методика її визначення
- •32. Чинники зниження собівартості пр-ції
- •33. Види цін на пр-цію та методи їх встановлення
- •Клас-ція
- •Методи ціноутворення на пр-цію (послуги)
- •34. Дохід та прибуток п-ва, їх ек.. Значення та методика розрахунку
- •Порядок визначення прибутку:
- •35. Сутність рентабельності, види та методи розрахунку
- •36. Напрямки підвищення еф-сті д-сті п-ва
- •37. Фін.. Стан п-ва, методика його оцінки
- •Показники фін.. Стійкості
- •Показники ділової активності
- •38. Прямі і непрямі податки. Обов’язкові платежі п-ва
- •39. Оподаткування суб’єктів малого п-цтва
- •41. Моделі розвитку підприємства
- •42. Функції бізнес плану та його структура
- •43. Реструктуризація підприємства як система заходів щодо подолання кризового стану
- •44. Сутність оптимізації бізнес процесів на підприємстві
- •45. Економічна безпека підприємства та її складові
* * * ЕК-КА П-ВА * * *
1. Поняття п-ва, цілі та напрямки його д-сті.
Згідно ст. 62 ГКУ п-во - самостійний суб'єкт госп-ння, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення сусп.. та особистих потреб шляхом с-матичного здійснення виробн.., науково-дослідної, торговельної, іншої госп.. д-сті в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Як самостійна одиниця, п-во користується правами юридичної особи, тобто має право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими п-вами. У філії банку п-во має розрахунковий рахунок, на який надходять кошти за реалізовану пр-цію та із якого оплачуються рахунки інших п-в за постачання сировини, напівфабрикатів, виплачується заробітна плата працівникам п-ва, здійснюються інші платежі. Крім того має печатку з власним найменуванням, ідентифікаційний код, статут.
Клас-ція п-в (згідно ст. 63 ГКУ):
Залежно від форм власності: |
|
Залежно від іноземних інвестицій: |
|
Залежно від способу утворення (заснування) та фор-ння статутного фонду: |
|
В залежності від обсягів (розмірів) |
|
Для ефективного госп-ння істотним є визначення цілей ств-ння і ф-ння п-ва. Головну мету п-ва, тобто чітко окреслену причину його існування, у світовій економіці прийнято називати місією. У більшості випадків місією суч.. п-ва можна вважати в-во пр-ції (послуг) для задоволення потреб ринку і одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку.
На основі заг. місії п-ва формулюються і встановлюються загальнофірмові цілі: Останні повинні відповідати певним вимогам.
Отримання прибутку (ек..)
Вирішення соц.. проблем (соц.. мотиви).
Цілі можуть бути розширені, конкретизовані, деталізовані, але потрібно дотримуватися певних вимог:
1. Цілі п-ва мають бути конкретними і вимірюваними. Формулювання цілей в конкретних формах створює вихідну базу відліку для наступних правильних господарських та соц.. рішень щодо д-сті п-ва. Завдяки цьому можна більш обґрунтовано визначити, наскільки ефективно п-во діє у напрямку здійснення своїх цілей.
2. Цілі п-ва повинні бути орієнтовані у часі, тобто мати конкретний горизонт прогнозування. Цілі звичайно встановлюються на тривалі або короткі проміжки часу. Довготермінова мета має горизонт прогнозування, що дорівнює п'яти рокам, інколи більше (7-10 років) — для передових у технічному відношенні фірм; короткотермінова — в межах одного року.
3. Цілі п-ва мають бути досяжними, аби слугувати підвищенню еф-сті його д-сті. Недосяжні або досяжні частково цілі спричинюють певні негативні наслідки, зокрема блокування прагнення працівників ефективно господарювати і зменшення рівня їх мотивації, погіршення показників інноваційної, виробн.. і соц.. д-сті п-ва, зниження конк-сті його пр-ції на ринку.
4. З огляду на динаміку еф-сті в-ва множинні цілі п-ва повинні бути взаємно підтримуючими, тобто дії і рішення, що необхідні для досягнення однієї мети, мають не перешкоджати реалізації інших цілей. Супротивне може привести до виникнення конфліктної ситуації між підрозділами фірми, відповідальними за досягнення встановлених цілей.
Виділяють 2 інтегральні види д-сті:
1) ек..: виробн.. д-сть, комерц.. д-сть (реалізація, збут, покращення ресурсів), післяпродажний сервіс (монтаж, доставка, ремонт), маркетингова д-сть – це д-сть зі ств-ння попиту на пр-цію (маркетинг-мікс: пр-ці, просування, ціна, місце на ринку);
2) соц.. (ств-ння роб.. місць, фор-ння доходів населення тощо) – спрямована на покращення добробуту населення.
Зрештою цілі п-ва мають бути чітко сформульовані для кожного виду його д-сті, що є важливим для суб'єкту госп-ння і здійснення якого він прагне спостерігати і вимірювати.
