12. Стратегія зростання.

Стратегія зростання (р-ку) обирається базовою корпоративною стратегією в тому разі, коли п-во чи його стратег.. одиниця бізнесу (СОБ) намагаються використати можливості зовн.. середовища і власні сильні сторони для збільшення п-ва, тобто нарощування обсягів продаж, переважно шляхом проникнення на нові ринки і їх захоплення та підвищення показників еф-сті в-ва.

Така стратегія найбільш ефективна в галузях, що динамічно розвиваються із швидкозмінною технологією, коли продукція п-ва чи СОБ знаходиться на стадіях виходу на ринок або р-ку у життєвому циклі товару.

Способи здійснення стратегії зростання:

- поглинання конкуруючих (і не тільки) фірм через придбання контрольного пакету акцій;

- злиття - об'єднання на приблизно рівних засадах в од не п-во;

- ств-ння спільного п-ва (СП) - об'єднання частини капіталів п-в з метою реалізації спільного взаємовигідного проекту.

Стратег.. альтернативи, що входять до стратегії зростання можуть передбачати наступне.

Стратег.. альтернатива „інтенсифікація» передбачає реалізацію с-ми заходів по розширенню в-ва і під вищенню його еф-сті за рахунок кращого використан ня наявних ресурсів, а не за рахунок їх додаткового залучення, що х-рно для екстенсивного шляху р-ку.

Диверсифікація передбачає вихід д-сті п-ва за рамки існуючого основного бізнесу (нові товари і нові рин ки), а також розширення асортименту товару за рахунок осво єння його нових модифікацій.

Стратег.. альтернатива „інтеграція» передбачає роз ширення д-сті п-ва в сторону постачальників, конкурентів, різних посередників, продавців тощо, шляхом поглинання, злиття, ств-ння спільного бізнесу. Відповідно інтеграційні стратегії можуть набирати наступні види:

«інтеграція назад» полягає у посиленні контролю за вхідними каналами (забезпечення ресурсами);

«інтеграція вперед» передбачає посилення контролю над вихідними ми каналами (збут товару);

«інтеграція по горизонталі» дозволяє здійснювати контроль над конкурентами.

Стратег.. альтернатива „техніко-технологічний р-к» є обов'язковою умовою реалізації стратегії зростання і передбачає інноваційну д-сть по розробці і впроваджен ню нових видів продукції, послуг, технологій, орг-ційних форм тощо.

13. Стратегія маркетингової діяльность у розвитку підприємства

Стратегічне планування у відношенні до маркетингової діяльності - це процес вироблення системної сукупності наукових підходів і рішень у вигляді господарської політики на довгостроковий період, з визначенням цілей, пріоритетів, якісних, кількісних і часових характеристик, конкретних виконавців та необхідних ресурсів.

Конкретними результатами і змістом стратегічного планування по відношенню до маркетингової діяльності мають бути:

1) концепція маркетингової діяльності на відповідний період, 2) маркетингова стратегія, 3) маркетингова програма.

В концепції маркетингової діяльності закладаються основи господарської політики відносно реалізації сукупності цілей розвитку підприємства, система інтересів і пріоритетів підприємства. В той же час маркетингова стратегія має конкретизувати і визначати стратегію щодо реалізації основних положень концепції маркетингової діяльності як основи господарської політики у відношенні до розвитку підприємства. І, нарешті, маркетингова програма має містити практичні заходи з поліпшення маркетингової діяльності з формуванням відповідних правових, економічних і організаційних засад.

Слід також визначити основні переваги стратегічного планування маркетингової діяльності, до яких можна віднести наступні.

По-перше, цей вид планування надає можливість пов'язувати поточні рішення щодо поліпшення маркетингової діяльності з майбутніми результатами, а стратегічне осмислення пріоритетів і заходів з їх реалізації з прогнозуванням їх наслідків.

По-друге, використання стратегічного планування орієнтує на пошук альтернативних варіантів досягнення визначених цілей в межах наявних ресурсів та політичних, економічних і організаційних обмежень.

По-третє, дозволяє визначати можливості подальшого розвитку підприємства та загрози його функціонуванню, сильних і слабких сторін підприємства, враховувати їх при встановленні цілей та визначенні пріоритетів, формулюванні концепції та стратегії, а також розробці маркетингової програми.

По-четверте, робить можливим розподіляти відповідальність між різкими рівнями управління підприємства, а також по різних його підрозділах, між поточною та перспективною діяльністю

По-п'яте, ще однією з переваг стратегічного планування маркетингової діяльності є отримання синергічного ефекту, який виникає завдяки системному поєднанню чинників впливу (посилення позитивних та послаблення негативних), принципів, організаційних форм, методів, наукових підходів, економічних та правових механізмів, що мають забезпечувати реалізацію намічених|цілей.

Завдання стратегічного планування маркетингу:

• координація різних напрямів діяльності підприємства;

• вибір або розроблення маркетингових стратегій; оцінка сильних і слабких сторін діяльності підприємства;

• визначення альтернативних варіантів реалізації маркетингових стратегій;

• розподіл ресурсів між підрозділами підприємства для виконання стратегічних маркетингових планів;

• розробка маркетингових програм;

• моніторинг виконання плану.