- •1. Ancova - модель з однією кількісною та однією якісною змінною, яка має дві альтернативи.
- •2. Ancova - модель з однією кількісною та однією якісною змінною, яка має три альтернативи.
- •3. Авторегресійні моделі. Модель адаптивних очікувань.
- •4. Авторегресійні моделі. Модель часткових пристосувань.
- •5. Визначення коефіцієнта детермінації для багатофакторної лінійної регресії, оцінка його статистичної значущості.
- •6. Визначення коефіцієнта детермінації для парної лінійної регресії.
- •7. Використання Dummy-змінних у сезонному аналізі.
- •8. Виявлення автокореляції за допомогою графічного методу, методу рядів.
- •9. Виявлення гетероскедастичності (графічний аналіз залишків, тест рангової кореляції Спірмена).
- •Визначається коефіцієнт рангової кореляції: (1)
- •10. Дайте означення дисперсії вв.
- •11. Дайте означення закону розподілу дискретної вв. Яким чином можна його задати?
- •12. Дайте означення коваріації.
- •13. Дайте означення середнього квадратичного відхилення вв.
- •14. Дайте означення та перелічите основні властивості математичного сподівання вв.
- •15. Дайте означення функції розподілу вв.
- •16. Дайте означення функції щільності ймовірності неперервної вв.
- •17. Зв’язок між коефіцієнтом кореляції та коефіцієнтом детермінації.
- •18. Зв’язок між коефіцієнтом кореляції та кутовим коефіцієнтом b1.
- •19. Методи пом’якшення гетероскедастичності.
- •20. Методи усунення автокореляції. Авторегресійне перетворення.
- •21. Методи усунення мультиколінеарності.
- •22. Моделі ancova
- •23. Моделі anova.
- •24. Наведіть формули для розрахунків коефіцієнтів емпіричного парного лінійного рівняння регресії за мнк.
- •25. Нелінійні моделі та їх лінеаризація. Приклади використання в економіці.
- •26. Об'єкт, предмет та мета економетрії. Основне завдання економетричних досліджень.
- •27. Опишіть процес перевірки адекватності моделі за f-критерієм Фішера.
- •28. Опишіть процес перевірки статистичної значущості коефіцієнта кореляції за допомогою t-теста Стьюдента
- •29. Оцінка дисперсії залишків та дисперсій коефіцієнтів парної регресії.
- •30. Оцінка моделей з лаговими змінними. Метод послідовного збільшення кількості лагів.
- •31. Оцінка моделей з лаговими змінними. Перетворення Койка.
- •32. Оцінка параметрів лінійного рівняння багатофакторної регресії за допомогою мнк.
- •33. Оцінка параметрів парної лінійної регресії за допомогою мнк.
- •34. Перевірка статистичної значущості коефіцієнтів b0 та b1 лінійної регресії за допомогою t-теста Стьюдента.
- •35. Передумови мнк, теорема Гаусса -Маркова.
- •36. Поняття гетероскедастичності та її наслідки.
- •37. Поняття мультиколінеарності та її наслідки.
- •38. Порівняння двох регресійних моделей. Тест Чоу.
- •39. Природа Dummy-змінних.
- •40. Прогнозування за моделлю парної лінійної регресії.
- •41. Суть, причини та наслідки автокореляції.
- •42. Сформулюйте означення багатофакторної лінійної регресії.
- •43. Сформулюйте означення парної лінійної регресії.
- •44. Сформулюйте означення та наведіть формули для розрахунків ssr, sse, sst. Ступені вільності величин ssr, sse, sst.
- •45. Сформулюйте означення функції регресії.
- •46. Теоретичне, емпіричне рівняння багатофакторної регресії.
- •47. Теоретичне, емпіричне рівняння парної лінійної регресії.
- •48. Тестування наявності автокореляції залишків за критерієм Дарбіна-Уотсона.
- •49. Тестування наявності мультиколінеарності. Алгоритм Фаррара-Глобера.
- •50. У чому суть методу найменших квадратів (мнк)?
- •51. Часові ряди. Лагові змінні в економічних моделях.
- •52. Що таке випадкова величина (вв)? Які види вв Вам відомі? Наведіть приклади дискретних та неперервних вв з економіки.
- •53. Що таке генеральна сукупність, вибірка?
- •54. Як визначається і для чого використовується коефіцієнт кореляції?
- •55. Як визначаються інтервали довіри для параметрів , теоретичної лінійної регресії?
- •56. Як за результатами вибірки визначаються: вибіркове середнє, вибіркова дисперсія, вибіркове середнє квадратичне відхилення?
- •57. Як за результатами вибірки визначаються: вибіркові коефіцієнти коваріації та кореляції?
17. Зв’язок між коефіцієнтом кореляції та коефіцієнтом детермінації.
Поряд з коефіцієнтом кореляції використовується ще один критерій, за допомогою якого також вимірюється щільність зв'язку між двома або більше показниками та перевіряється адекватність (відповідність) побудованої регресійної моделі реальній дійсності. Тобто дається відповідь на запитання, чи дійсно зміна значення у лінійно залежить саме від зміни значення х, а не відбувається під впливом різних випадкових факторів. Таким критерієм є коефіцієнт детермінації.
Щоб пояснити, що саме являє собою коефіцієнт детермінації та як він пов'язаний з коефіцієнтом кореляції, розглянемо питання про декомпозицію дисперсій.
Розглянемо
на рисункі, як розбиваються на дві
частини відхилення фактичних (емпіричних)
значень залежної змінної від значень,
які знаходяться на регресійній прямій
(теоретичних
або розрахункових
):
Як
видно із рисунка:
.
Звідси дістаємо
.
(*)
В
статистиці різницю
прийнято називати загальним відхиленням.
Різницю
називають
відхиленням, яке можна пояснити, виходячи
із регресійної прямої. Різницю
називають
відхиленням, яке не можна пояснити,
виходячи з регресійної прямої, або
непояснюваним відхиленням. Піднесемо
обидві частини (*) до квадрату і підсумуємо
по. Враховуючи, що сума похибок дорівнює
нулю, дістанемо:
, (**)
Поділивши обидві частини (*) на , отримаємо так зване «правило складання дисперсій»:
,(***)
Таким чином, ми
розклали загальну дисперсію на дві
частини: дисперсію, що пояснює регресію,
та дисперсію помилок (або дисперсію
випадкової величини). Поділимо
обидві частини (***) на
і отримаємо:
Як
видно, перше відношення у правій частині
є пропорцією дисперсії, що пояснює
регресію, у загальній дисперсії. Друге
відношення є пропорцією дисперсії
помилок у загальній дисперсії, тобто є
частиною дисперсії, яку не можна пояснити
через регресійний зв’язок.
Частина
дисперсії, що пояснює регресію, називається
коефіцієнтом детермінації і позначається
.
Коефіцієнт детермінації використовується
як критерій адекватності моделі, оскільки
є мірою пояснювальної сили незалежної
змінної . Коефіцієнт детермінації можна
записати в одному із двох еквівалентних
виразів:
або
.
Очевидно, що
.
Враховуючи, що
коефіцієнт кореляції
, неважко встановити наступний зв’язок
між коефіцієнтами детермінації та
кореляції (для лінійної регресії):
Отже коефіцієнт детермінації дорівнює квадрату коефіцієнта кореляції.
18. Зв’язок між коефіцієнтом кореляції та кутовим коефіцієнтом b1.
Який
зв’язок існує між коефіцієнтом кореляції
і нахилом прямої регресії b1.
Нагадаємо,
що:
Так як значення додатні, то знак коефіцієнта кореляції завжди збігається із знаком параметра b1. Знак коефіцієнта кореляції співпадає із знаком коефіцієнта b1 в рівнянні регресії. Коефіцієнт кореляції знаходиться в межах від 0 до ±1. Якщо коефіцієнт кореляції дорівнює нулю, то зв'язок відсутній, а якщо одиниці, то зв'язок функціональний. Знак при коефіцієнті кореляції вказує на напрям зв'язку ("+" - прямий, "-" - обернений). Знак коефіцієнта показує "напрямок" зв'язку. Додатний коефіцієнт кореляції (r > 0) свідчить про "прямий" зв'язок між ознаками (тобто такий, коли збільшення значення однієї ознаки збільшує значення іншої ознаки), а від'ємний (г < 0) — про "зворотний" зв'язок (такий, коли зростання однієї ознаки веде до зменшення іншої ознаки). Чим ближче коефіцієнт кореляції до одиниці, тим зв'язок між ознаками тісніший.
