2. Передмова

Клінічна настанова (КН) ставить за мету допомогти практикуючому лікарю обрати оптимальну стратегію щодо ведення хворого зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС), враховуючи можливості, ризики і переваги сучасних діагностичних та терапевтичних заходів. Прототипами для розробки Клінічної настанови обрані:

1. 2013 ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease //European Heart Journal (2013) 34, 2949–3003

2. 2012 ACCF/AHA/ACP/AATS/PCNA/SCAI/STS Guideline for the Diagnosis and Management of Patients with Stable Ischemic Heart Disease//Circulation, 2012, 126: e354-e471.

3. 2014 ESC/EACTS Guidelines on myocardial Revascularization. The Task Force on Myocardial Revascularization of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS)// European Heart Journal (2014) 35, 2541–2619

Європейське кардіологічне товариство, як і Українська Асоціація кардіологів, регулярно публікують відповідні документи, які стосуються ведення хворих з кардіологічною патологією. Попередні Європейські рекомендації щодо лікування хронічної ІХС вийшли у 2006 році. Новий варіант рекомендацій включає результати останніх клінічних досліджень і реєстрів, дані практичної кардіології та передбачає використання якісних критеріїв допомоги кардіологічним пацієнтам. Рекомендації, які публікує Європейське кардіологічне товариство можна знайти на веб сайті: www.escardio.org/guidelines-surveys; Українська асоціація кардіологів. Зазначені рекомендації є офіційними документами вищеназваних організацій і представляють офіційну точку зору останніх щодо сучасного стану проблеми та належної курації хворих.

Коментар робочої групи: У порівнянні з Європейськими рекомендаціями 2006 року в новий документ було внесено цілий ряд суттєвих змін щодо визначення, діагностики і лікування захворювання. Так, для визначення нозології замість попереднього «стабільна стенокардія», використано термін «стабільна хвороба коронарних артерій», який, безперечно, є більш точним з точки зору патогенетичної сутності захворювання. Зазначимо, що за номенклатурою ВООЗ, цей термін вважається синонімом «ішемічної хвороби серця (ІХС)». В свою чергу, ІХС – загальновизнана назва патології в Україні, тому надалі у тексті використовується саме цей термін. Нові рекомендації включають наступні зміни:

 У діагностичному алгоритмі ІХС більше уваги приділяється визначенню претестової імовірності захворювання.

 Планується, що використання сучасної інформації щодо претестової імовірності, дозволить знизити частоту необгрунтованого діагностування ІХС, особливо у жінок.

 У діагностиці ІХС зростає роль візуалізаційних методів, таких, як магнітно-резонансна томографія (МРТ), комп’ютерна томографія (КТ), ангіографія.

 Більше уваги приділяється коронарному вазоспазму, мікроваскулярній дисфункції як достатньо розповсюдженим причинам стенокардії.

 Рекомендується чітке розмежування щодо діагностики і оцінки прогнозу як окремих етапів у веденні хворих з підозрою на стабільну ІХС

 Більше уваги приділяється боротьбі з факторами ризику (ФР) і, таким чином, попередженню серйозних коронарних ускладнень.

 Оновлені рекомендації щодо використання антиангінальних препаратів.

 Рекомендовані для впровадження нові методи оцінки ішемії і ураження коронарних артерій, а також – технічні пристрої для проведення реваскуляризації міокарда.

 Окремо обговорюється питання щодо стратегії лікування: реваскуляризація чи медикаментозне лікування, а також вибір методу реваскуляризації в залежності від потреб пацієнта.

У настанові застосована міжнародну класифі­кацію доказовості щодо методів діагностики та лікування (табл 1 і 2).

Таблиця 1. Клас рекомендацій

Клас рекомендацій	Визначення	Практичне застосування
Клас І	Існують докази чи загальний консенсус, що терапевтичний чи діагностичний захід є ефективним, має позитивний вплив і приносить хво­рому користь.	Захід показаний/ рекомендований для застосування
Клас ІІ	Існують протиріччя чи розбіжності щодо даних відносно користі/ефективності терапевтичного/діагностичного заходу
Клас ІІа	Переважають позитивні оцінки ефективності й користі терапевтичного/ діагностичного заходу	Необхідно розглянути можливість застосування
Клас ІІb	Користь/ефективність терапевтичного/ діагностичного заходу ма­ють менше доказів	Можливість застосування може бути розглянута
Клас ІІІ	Існують докази чи консенсус щодо неефек­тивності та недоцільності застосування терапевтичного/ діагностичного заходу, в окремих випадках — його шкідливості для хворого	Захід не рекомендований для застосування

Таблиця 2. Рівень доказовості

Рівень А	Дані щодо терапевтичного/ діагностичного заходу отримано в чис­ленних рандомізованих клінічних дослідженнях або мета-аналізах
Рівень В	Дані отримано в одному рандомізованому чи великому нерандомізованому дослідженні
Рівень С	Дані ба­зуються на консенсусі позицій експертів і/або результатах невеликих досліджень, ретроспективних досліджень та реє­стрів