- •Державний експертний центр моз України є членом
- •1.Перелік скорочень
- •2. Передмова
- •3. Вступ
- •4. Визначення і патофізіологія
- •5. Епідеміологія
- •6. Перебіг та прогноз захворювання
- •7. Діагностика стабільної іхс
- •7.1 Клінічні симптоми
- •7.2 Неінвазивні кардіологічні дослідження
- •7.3 Алгоритм ведення хворого з підозрою на іхс (три «кроки»)
- •7.4 Стрес-тести для діагностики ішемії міокарда
- •7.5 Неінвазивні методи для оцінки коронарної анатомії
- •7.6 Інвазивна коронарографія (ікг)
- •8. Стратифікація ризику кардіоваскулярних подій
- •9. Діагностичні заходи у безсимптомних осіб з підозрою на іхс
- •10. Ведення хворих з підтвердженою іхс
- •11. Особливі діагностичні випадки: стенокардія з «нормальними» коронарними артеріями
- •11.1 Мікроваскулярна стенокардія
- •11.2 Вазоспастична стенокардія
- •12. Модифікація способу життя та фармакотерапія іхс
- •12.1 Модифікація способу життя і контроль факторів ризику
- •12.2 Навчання пацієнта зі стабільною іхс
- •12.3 Фармакотерапія пацієнтів з стабільною іхс
- •12.4 Лікування окремих форм стабільної іхс
- •13. Реваскуляризація міокарда
- •13.1 Реваскуляризація при стабільній ішемічній хворобі серця
- •13.2 Реваскулярізація у пацієнтів з цукровим діабетом
- •13.3 Реваскуляризація у хворих з хронічним захворюванням нирок
- •13.4 Профілактика контраст-індукованої нефропатії
- •13.5 Реваскуляризація у пацієнтів, яким необхідне втручання на клапанному апараті серця
- •13.6 Супутнє ураження сонної та периферичних артерій
- •13.7 Некардіологічне хірургічне втручання на судинах у пацієнтів з супутнім захворюванням коронарної артерії
- •13.8 Повторна реваскуляризація та «гібридні» процедури
- •13.9 Гострі ускладнення перкутанного коронарного втручання
- •14. Аспекти процедури аортокоронарного шунтування
- •15. Процедурні аспекти перкутанного коронарного втручання
- •16. Додаткові інвазивні діагностичні дослідження
- •17. Черезшкірне коронарне втручання при стабільній ішемічній хворобі серця
- •17.1 Антитромбоцитарна терапія при чкв у хворих зі стабільною іхс
- •17.2 Антикоагулянтна терапія
- •17.3 Тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії після чкв
- •17.4 Порушення функції нирок
- •17.5 Хірургічне втручання у пацієнтів, які проходять антитромбоцитарну терапію
- •18. Рефрактерна стенокардія
- •19. Первинна медична допомога
- •20. Список літератури
2. Передмова
Клінічна настанова (КН) ставить за мету допомогти практикуючому лікарю обрати оптимальну стратегію щодо ведення хворого зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС), враховуючи можливості, ризики і переваги сучасних діагностичних та терапевтичних заходів. Прототипами для розробки Клінічної настанови обрані:
1. 2013 ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease //European Heart Journal (2013) 34, 2949–3003
2. 2012 ACCF/AHA/ACP/AATS/PCNA/SCAI/STS Guideline for the Diagnosis and Management of Patients with Stable Ischemic Heart Disease//Circulation, 2012, 126: e354-e471.
3. 2014 ESC/EACTS Guidelines on myocardial Revascularization. The Task Force on Myocardial Revascularization of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS)// European Heart Journal (2014) 35, 2541–2619
Європейське кардіологічне товариство, як і Українська Асоціація кардіологів, регулярно публікують відповідні документи, які стосуються ведення хворих з кардіологічною патологією. Попередні Європейські рекомендації щодо лікування хронічної ІХС вийшли у 2006 році. Новий варіант рекомендацій включає результати останніх клінічних досліджень і реєстрів, дані практичної кардіології та передбачає використання якісних критеріїв допомоги кардіологічним пацієнтам. Рекомендації, які публікує Європейське кардіологічне товариство можна знайти на веб сайті: www.escardio.org/guidelines-surveys; Українська асоціація кардіологів. Зазначені рекомендації є офіційними документами вищеназваних організацій і представляють офіційну точку зору останніх щодо сучасного стану проблеми та належної курації хворих.
Коментар робочої групи: У порівнянні з Європейськими рекомендаціями 2006 року в новий документ було внесено цілий ряд суттєвих змін щодо визначення, діагностики і лікування захворювання. Так, для визначення нозології замість попереднього «стабільна стенокардія», використано термін «стабільна хвороба коронарних артерій», який, безперечно, є більш точним з точки зору патогенетичної сутності захворювання. Зазначимо, що за номенклатурою ВООЗ, цей термін вважається синонімом «ішемічної хвороби серця (ІХС)». В свою чергу, ІХС – загальновизнана назва патології в Україні, тому надалі у тексті використовується саме цей термін. Нові рекомендації включають наступні зміни:
У діагностичному алгоритмі ІХС більше уваги приділяється визначенню претестової імовірності захворювання.
Планується, що використання сучасної інформації щодо претестової імовірності, дозволить знизити частоту необгрунтованого діагностування ІХС, особливо у жінок.
У діагностиці ІХС зростає роль візуалізаційних методів, таких, як магнітно-резонансна томографія (МРТ), комп’ютерна томографія (КТ), ангіографія.
Більше уваги приділяється коронарному вазоспазму, мікроваскулярній дисфункції як достатньо розповсюдженим причинам стенокардії.
Рекомендується чітке розмежування щодо діагностики і оцінки прогнозу як окремих етапів у веденні хворих з підозрою на стабільну ІХС
Більше уваги приділяється боротьбі з факторами ризику (ФР) і, таким чином, попередженню серйозних коронарних ускладнень.
Оновлені рекомендації щодо використання антиангінальних препаратів.
Рекомендовані для впровадження нові методи оцінки ішемії і ураження коронарних артерій, а також – технічні пристрої для проведення реваскуляризації міокарда.
Окремо обговорюється питання щодо стратегії лікування: реваскуляризація чи медикаментозне лікування, а також вибір методу реваскуляризації в залежності від потреб пацієнта.
У настанові застосована міжнародну класифікацію доказовості щодо методів діагностики та лікування (табл 1 і 2).
Таблиця 1. Клас рекомендацій
Клас рекомендацій |
Визначення |
Практичне застосування |
Клас І |
Існують докази чи загальний консенсус, що терапевтичний чи діагностичний захід є ефективним, має позитивний вплив і приносить хворому користь.
|
Захід показаний/ рекомендований для застосування |
Клас ІІ |
Існують протиріччя чи розбіжності щодо даних відносно користі/ефективності терапевтичного/діагностичного заходу
|
|
Клас ІІа |
Переважають позитивні оцінки ефективності й користі терапевтичного/ діагностичного заходу |
Необхідно розглянути можливість застосування |
Клас ІІb |
Користь/ефективність терапевтичного/ діагностичного заходу мають менше доказів |
Можливість застосування може бути розглянута |
Клас ІІІ |
Існують докази чи консенсус щодо неефективності та недоцільності застосування терапевтичного/ діагностичного заходу, в окремих випадках — його шкідливості для хворого |
Захід не рекомендований для застосування |
Таблиця 2. Рівень доказовості
Рівень А |
Дані щодо терапевтичного/ діагностичного заходу отримано в численних рандомізованих клінічних дослідженнях або мета-аналізах |
Рівень В |
Дані отримано в одному рандомізованому чи великому нерандомізованому дослідженні |
Рівень С |
Дані базуються на консенсусі позицій експертів і/або результатах невеликих досліджень, ретроспективних досліджень та реєстрів |
