- •Державний експертний центр моз України є членом
- •1.Перелік скорочень
- •2. Передмова
- •3. Вступ
- •4. Визначення і патофізіологія
- •5. Епідеміологія
- •6. Перебіг та прогноз захворювання
- •7. Діагностика стабільної іхс
- •7.1 Клінічні симптоми
- •7.2 Неінвазивні кардіологічні дослідження
- •7.3 Алгоритм ведення хворого з підозрою на іхс (три «кроки»)
- •7.4 Стрес-тести для діагностики ішемії міокарда
- •7.5 Неінвазивні методи для оцінки коронарної анатомії
- •7.6 Інвазивна коронарографія (ікг)
- •8. Стратифікація ризику кардіоваскулярних подій
- •9. Діагностичні заходи у безсимптомних осіб з підозрою на іхс
- •10. Ведення хворих з підтвердженою іхс
- •11. Особливі діагностичні випадки: стенокардія з «нормальними» коронарними артеріями
- •11.1 Мікроваскулярна стенокардія
- •11.2 Вазоспастична стенокардія
- •12. Модифікація способу життя та фармакотерапія іхс
- •12.1 Модифікація способу життя і контроль факторів ризику
- •12.2 Навчання пацієнта зі стабільною іхс
- •12.3 Фармакотерапія пацієнтів з стабільною іхс
- •12.4 Лікування окремих форм стабільної іхс
- •13. Реваскуляризація міокарда
- •13.1 Реваскуляризація при стабільній ішемічній хворобі серця
- •13.2 Реваскулярізація у пацієнтів з цукровим діабетом
- •13.3 Реваскуляризація у хворих з хронічним захворюванням нирок
- •13.4 Профілактика контраст-індукованої нефропатії
- •13.5 Реваскуляризація у пацієнтів, яким необхідне втручання на клапанному апараті серця
- •13.6 Супутнє ураження сонної та периферичних артерій
- •13.7 Некардіологічне хірургічне втручання на судинах у пацієнтів з супутнім захворюванням коронарної артерії
- •13.8 Повторна реваскуляризація та «гібридні» процедури
- •13.9 Гострі ускладнення перкутанного коронарного втручання
- •14. Аспекти процедури аортокоронарного шунтування
- •15. Процедурні аспекти перкутанного коронарного втручання
- •16. Додаткові інвазивні діагностичні дослідження
- •17. Черезшкірне коронарне втручання при стабільній ішемічній хворобі серця
- •17.1 Антитромбоцитарна терапія при чкв у хворих зі стабільною іхс
- •17.2 Антикоагулянтна терапія
- •17.3 Тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії після чкв
- •17.4 Порушення функції нирок
- •17.5 Хірургічне втручання у пацієнтів, які проходять антитромбоцитарну терапію
- •18. Рефрактерна стенокардія
- •19. Первинна медична допомога
- •20. Список літератури
13.7 Некардіологічне хірургічне втручання на судинах у пацієнтів з супутнім захворюванням коронарної артерії
Пацієнти із запланованим некардіологічним хірургічним втручання знаходяться в групі підвищеного ризику кардіоваскулярних ускладнень та смертності через високу поширеність першопричинної сиптоматичної або безсимптомної ІХС. 451, 459 Результати найбільшого РКД продемонстрували, що серед 510 пацієнтів, рандомізованих в групу профілактичної реваскуляризації міокарда (як за допомогою ПКВ, так і АКШ) та групу лише медикаментозної терапії, не було виявлено переваги стосовно частоти виникнення периопераційного інфаркту міокарда, рівнем ранньої чи пізньої смертності перед хірургічним втручанням на магістральних судинах. 460 У пацієнтів, включених до дослідження, була збережена функція ЛШ та спостерігалась стабільна ІХС. В РКД з участю 208 пацієнтів з помірним або високим серцевим ризиком, у яких було заплановане хірургічне втручання на магістральних судинах, повідомлялось про подібні результати: пацієнти, які проходили систематичну передопераційну коронарну ангіографію та реваскуляризацію, мали подібний результат у лікувальному закладі, але меншу ймовірність серцево-судинних ускладнень впродовж 4 років, ніж при селективній стратегії. 461 Загалом, окремі пацієнти групи високого ризику можуть мати переваги при етапній або супутній реваскуляризації міокарда з варіантами від одно-етапного хірургічного підходу до комбінованого ПКВ та периферичного ендоваскулярного відновлення або «гібридних» процедур.
РКД з участю пацієнтів групи високого ризику, когортні дослідження та мета-аналізи надають докази того, що у пацієнтів, які проходять некардіологічне хірургічне втручання на судинах з високим ризиком або ендоваскулярні процедури, рівень смертності внаслідок кардіологічних причин та частота інфаркту міокарда нижчі в порівнянні з пацієнтами, що проходять медикаментозну терапію, в тому числі статинами. 458 Загалом, периопераційні кардіоваскулярні ускладнення часто зустрічаються у пацієнтів із ЗПА, пов’язаним з ІХС, і призводять до значної летальності після некардіологічного хірургічного втручання на судинах. Всім пацієнтам необхідний передопераційний скринінг для визначення наявних та майбутніх ризиків з особливою увагою до відомої ІХС, факторів ризику ІХС та функціональної здатності. 451, 462
Таблиця 46. Лікування пацієнтів з пов’язаною ІХС та ЗПА
Рекомендації |
Клас а |
Рівень b |
Посилання с |
Пацієнтам з ГКС рекомендовано відкласти хірургічне втручання на судинах і спочатку лікувати ІХС, крім випадків, коли хірургічне втручання на судинах не можна відкладати через захворювання, яке загрожує життю або втраті кінцівки. |
І |
С |
|
Вибір між АКШ та ПКВ слід робити згідно загальних рекомендацій щодо реваскуляризації, беручи до уваги особливості ІХС, супутні захворювання та клінічну картину. |
І |
С |
|
Слід розглядати необхідність проведення профілактичної реваскуляризації міокарда перед хірургічним втручання на судинах з високим ризиком у стабільних пацієнтів, якщо вони мають додаткові ознаки екстенсивної ішемії або належать до групи високого ризику. d |
IIb |
В |
461, 462 |
a Клас рекомендацій
b Рівень доказовості
c Посилання
d Високий серцевий ризик (зареєстрований серцевий ризик часто становить >5%): 1) хірургічне втручання на аорті та інших магістральних судинах; 2) хірургічне втручання на периферичних судинах. 462
ГКС=гострий коронарний синдром; АКШ=аорто-коронарне шунтування; ІХС=ішемічна хвороба серця; ЗПА=захворювання периферичних артерій; ПКВ=перкутанне коронарне втручання.
