- •Державний експертний центр моз України є членом
- •1.Перелік скорочень
- •2. Передмова
- •3. Вступ
- •4. Визначення і патофізіологія
- •5. Епідеміологія
- •6. Перебіг та прогноз захворювання
- •7. Діагностика стабільної іхс
- •7.1 Клінічні симптоми
- •7.2 Неінвазивні кардіологічні дослідження
- •7.3 Алгоритм ведення хворого з підозрою на іхс (три «кроки»)
- •7.4 Стрес-тести для діагностики ішемії міокарда
- •7.5 Неінвазивні методи для оцінки коронарної анатомії
- •7.6 Інвазивна коронарографія (ікг)
- •8. Стратифікація ризику кардіоваскулярних подій
- •9. Діагностичні заходи у безсимптомних осіб з підозрою на іхс
- •10. Ведення хворих з підтвердженою іхс
- •11. Особливі діагностичні випадки: стенокардія з «нормальними» коронарними артеріями
- •11.1 Мікроваскулярна стенокардія
- •11.2 Вазоспастична стенокардія
- •12. Модифікація способу життя та фармакотерапія іхс
- •12.1 Модифікація способу життя і контроль факторів ризику
- •12.2 Навчання пацієнта зі стабільною іхс
- •12.3 Фармакотерапія пацієнтів з стабільною іхс
- •12.4 Лікування окремих форм стабільної іхс
- •13. Реваскуляризація міокарда
- •13.1 Реваскуляризація при стабільній ішемічній хворобі серця
- •13.2 Реваскулярізація у пацієнтів з цукровим діабетом
- •13.3 Реваскуляризація у хворих з хронічним захворюванням нирок
- •13.4 Профілактика контраст-індукованої нефропатії
- •13.5 Реваскуляризація у пацієнтів, яким необхідне втручання на клапанному апараті серця
- •13.6 Супутнє ураження сонної та периферичних артерій
- •13.7 Некардіологічне хірургічне втручання на судинах у пацієнтів з супутнім захворюванням коронарної артерії
- •13.8 Повторна реваскуляризація та «гібридні» процедури
- •13.9 Гострі ускладнення перкутанного коронарного втручання
- •14. Аспекти процедури аортокоронарного шунтування
- •15. Процедурні аспекти перкутанного коронарного втручання
- •16. Додаткові інвазивні діагностичні дослідження
- •17. Черезшкірне коронарне втручання при стабільній ішемічній хворобі серця
- •17.1 Антитромбоцитарна терапія при чкв у хворих зі стабільною іхс
- •17.2 Антикоагулянтна терапія
- •17.3 Тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії після чкв
- •17.4 Порушення функції нирок
- •17.5 Хірургічне втручання у пацієнтів, які проходять антитромбоцитарну терапію
- •18. Рефрактерна стенокардія
- •19. Первинна медична допомога
- •20. Список літератури
13.5 Реваскуляризація у пацієнтів, яким необхідне втручання на клапанному апараті серця
Первинні показання до втручання на клапанному апараті серця. Загалом у 40% пацієнтів з вадами клапанів серця спостерігається супутня ІХС. Рекомендується проводити коронарну ангіографію всім пацієнтам з вадами клапанів серця при необхідності хірургічного втручання на клапані, за винятком пацієнтів молодого віку (чоловіки віком <40 років та жінки в передменопаузальний період) без факторів ризику ІХС або якщо ризики при ангіографії переважають користь (наприклад, у випадках розшаровуючої аневризми аорти, значних вегетацій аорти попереду гирла коронарної артерії або оклюзійного тромбозу протезу, що призводить до нестабільного гемодинамічного стану). 411 У пацієнтів, що проходять протезування аортального клапана (ПАК), які також страждають на виражену ІХС, комбінація АКШ з хірургічним втручанням на аортальному клапані зменшує частоту периопераційного ІМ, рівень периопераційної смертності, пізньої летальності та частоту ускладнень, в порівнянні з пацієнтами, які не проходили одночасного АКШ. 412–415 Тим не менш, ця комбінована операція несе підвищений ризик летальності в порівнянні з проведенням лише протезування аортального клапана. В сучасному аналізі масштабної вибірки більший ризик комбінованої операції, ніж при протезуванні аортального клапана, був пов’язаний з попередньою наявністю ішемічного ураження міокарда та супутніми захворюваннями. 419У пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями кардіологи можуть зробити вибір на користь транскатетерного втручання на клапані.
Коментар робочої групи: транкатетерная імплантація в Україні проводяться (на період 2014-15 рр) в одиничних випадках. Тому на сьогоднішній день рекомендація по системний транскатетерна імплантації аортального клапана неможлива. Однак, кардіолог і кардіохірург повинен розуміти, що існує альтрнатівний спосіб заміни клапана, інформувати про це пацієнта та його родичів.
Однак, систематичний огляд обсерваційних досліджень показав відсутність значного впливу ІХС на пацієнтів, що проходять транскатетерну імплантацію аортального клапану (ТІАК), 420 в останньому одноцентровому дослідженні було продемонстровано підвищений ризик розвитку небажаних серцево-судинних явищ у пацієнтів з прогресуючою ІХС (оцінка за шкалою SYNTAX >22 балів). 421 ПКВ у пацієнтів з ІХС, що проходять ТІАК, не виявило в короткотривалому проміжку підвищення ризику смертності, інфаркту міокарда або інсульту в порівнянні з пацієнтами, які проходили тільки ТІАК; тим не менш, цей вплив в довгостроковій перспективі добре не вивчений. 422–425 Вибір уражень для лікування за допомогою ПКВ зазвичай ґрунтується на клінічній картині та результатах ангіографії, оскільки функціональні методи визначення ішемії не достовірні для пацієнтів зі стенозом аортального клапана в тяжкій формі. 422, 423, 426–428 Наразі немає остаточних висновків щодо того, чи варто проводити ПКВ як стадію втручання, чи здійснювати цю процедуру одноетапно, а приймати рішення слід на індивідуальній основі відповідно до основних клінічних проблем, ниркової недостатності та загального фону ІХС. Опубліковані відомості щодо ПКВ та перкутанної реконструкції мітрального клапана наразі обмежуються звітами про окремі випадки. 422, 424, 425, 428, 429 Опублікований досвід ПКВ та перкутанної реконструкції мітрального клапана наразі обмежений окремими звітами.
До альтернативних методів лікування пацієнтів з високим ризиком також відносяться «гібридні» процедури, до складу яких входить комбінація планового хірургічного втручання з приводу заміни клапана з плановим ПКВ з приводу реваскуляризації міокарда. Однак, наразі відомості щодо «гібридних» процедур втручання на клапані/ПКВ дуже обмежені, зводяться до описів окремих клінічних випадків та невеликих серій випадків. Індивідуальний план лікування у випадках таких складних пацієнтів має бути сформульованим Командою кардіохірургів.
Первинні показання до коронарної реваскуляризації. Багато пацієнтів з ІХС та погіршенням функції ЛШ страждають на вторинну недостатність мітрального клапана. Дані обсерваційного дослідження STICH свідчать про те, що у пацієнтів з дисфункцією ЛШ (ФВЛШ ≤35%) та мітральною недостатністю від помірного до тяжкого ступеня реконструкція мітрального клапана в комбінації з АКШ веде до кращої виживаності, ніж проведення тільки АКШ. 431 Аналогічним чином у пацієнтів, що проходять АКШ з основною клінічною проблемою ІХС, слід замінити аортальні клапани з помірним стенозом. 411 Прийняття рішення Командою кардіохірургів необхідне в кожному окремому випадку у пацієнтів з показаннями до ПКВ та аномалією клапана від помірного до тяжкого ступеня.
Таблиця 42. Рекомендації щодо комбінації втручань на клапані та коронарних судинах
Рекомендації |
Клас а |
Рівень b |
Посилання с |
Напрямки діагностики |
|||
Перед хірургічним втручанням на клапані коронарна ангіографія рекомендована пацієнтам з тяжкою вадою клапана серця та при наявності будь-якої з таких ознак:
|
І |
C |
- |
Коронарна ангіографія рекомендована для оцінки вторинної мітральної недостатності |
І |
C |
- |
Перед хірургічним втручанням на клапані слід прийняти до уваги результати КТ-ангіографії у пацієнтів з тяжкою вадою клапана серця та низькою ймовірністю розвитку ІХС або у тих, кому технічно неможливо провести звичайну коронарну ангіографію чи в кого присутній високий ризик |
IIa |
С |
- |
Первинне втручання на клапані та коронарна реваскуляризація |
|||
АКШ рекомендоване пацієнтам з первинними показаннями до аортального / мітрального хірургічного втручання та діаметром стенозу коронарної артерії >70% великої епікардіальної судини |
І |
C |
- |
Слід розглядати АКШ для пацієнтів з первинними показаннями до аортального / мітрального хірургічного втручання та діаметром стенозу коронарної артерії 50–70% великої епікардіальної судини |
IIa |
C |
- |
Слід розглядати ПКВ для пацієнтів з первинним показанням до проведення транскатетерної імплантації аортального клапана (ТІАК) та діаметром стенозу коронарної артерії >70% великої епікардіальної судини |
IIa |
C |
- |
Слід розглядати ПКВ для пацієнтів з первинними показаннями до проведення ТІАК та діаметром стенозу коронарної артерії >70% в проксимальних сегментах |
IIa |
C |
- |
Первинна реваскуляризація та некоронарне втручання |
|||
Хірургічне втручання на мітральному клапані показане пацієнтам, що проходять АКШ, з тяжкою вадою мітрального клапана та ФВЛШ >30% |
І |
С |
- |
Хірургічне втручання на мітральному клапані слід розглядати для пацієнтів, що проходять АКШ, з помірною вадою мітрального клапана для полегшення симптомів |
IIa |
В |
432 |
Слід розглядати реконструктивну операцію у пацієнтів з вадою мітрального клапана від середнього до тяжкого ступеня з первинним показанням до проведення АКШ та ФВЛШ ≤ 35%. |
IIa |
В |
431 |
Слід прийняти до уваги результати електрокардіограми під навантаженням у пацієнтів з первинним показанням до проведення АКШ та помірною вадою мітрального клапана для визначення стадії ІХС та вади. |
IIa |
С |
- |
Можливість виконання хірургічного втручання на аортальному клапані слід розглядати у пацієнтів з первинними показаннями до АКШ та помірним аортальним стенозом (визначається площею клапана 1,0–1,5 см2 [від 0,6 см2/м2 до 0,9 см2/м2 площі поверхні тіла] або середнім аортальним градієнтом 25–40 мм рт. ст. при наявності нормального кровотоку) |
IIa |
С |
- |
a Клас рекомендацій
b Рівень доказовості
c Посилання.
АКШ=аортокоронарне шунтування; ІХС=ішемічна хвороба серця; КТ=комп’ютерна томографія; ЛШ=лівий шлуночок; ФВЛШ=фракція викиду лівого шлуночка; ПКВ=перкутанне коронарне втручання;
