- •Державний експертний центр моз України є членом
- •1.Перелік скорочень
- •2. Передмова
- •3. Вступ
- •4. Визначення і патофізіологія
- •5. Епідеміологія
- •6. Перебіг та прогноз захворювання
- •7. Діагностика стабільної іхс
- •7.1 Клінічні симптоми
- •7.2 Неінвазивні кардіологічні дослідження
- •7.3 Алгоритм ведення хворого з підозрою на іхс (три «кроки»)
- •7.4 Стрес-тести для діагностики ішемії міокарда
- •7.5 Неінвазивні методи для оцінки коронарної анатомії
- •7.6 Інвазивна коронарографія (ікг)
- •8. Стратифікація ризику кардіоваскулярних подій
- •9. Діагностичні заходи у безсимптомних осіб з підозрою на іхс
- •10. Ведення хворих з підтвердженою іхс
- •11. Особливі діагностичні випадки: стенокардія з «нормальними» коронарними артеріями
- •11.1 Мікроваскулярна стенокардія
- •11.2 Вазоспастична стенокардія
- •12. Модифікація способу життя та фармакотерапія іхс
- •12.1 Модифікація способу життя і контроль факторів ризику
- •12.2 Навчання пацієнта зі стабільною іхс
- •12.3 Фармакотерапія пацієнтів з стабільною іхс
- •12.4 Лікування окремих форм стабільної іхс
- •13. Реваскуляризація міокарда
- •13.1 Реваскуляризація при стабільній ішемічній хворобі серця
- •13.2 Реваскулярізація у пацієнтів з цукровим діабетом
- •13.3 Реваскуляризація у хворих з хронічним захворюванням нирок
- •13.4 Профілактика контраст-індукованої нефропатії
- •13.5 Реваскуляризація у пацієнтів, яким необхідне втручання на клапанному апараті серця
- •13.6 Супутнє ураження сонної та периферичних артерій
- •13.7 Некардіологічне хірургічне втручання на судинах у пацієнтів з супутнім захворюванням коронарної артерії
- •13.8 Повторна реваскуляризація та «гібридні» процедури
- •13.9 Гострі ускладнення перкутанного коронарного втручання
- •14. Аспекти процедури аортокоронарного шунтування
- •15. Процедурні аспекти перкутанного коронарного втручання
- •16. Додаткові інвазивні діагностичні дослідження
- •17. Черезшкірне коронарне втручання при стабільній ішемічній хворобі серця
- •17.1 Антитромбоцитарна терапія при чкв у хворих зі стабільною іхс
- •17.2 Антикоагулянтна терапія
- •17.3 Тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії після чкв
- •17.4 Порушення функції нирок
- •17.5 Хірургічне втручання у пацієнтів, які проходять антитромбоцитарну терапію
- •18. Рефрактерна стенокардія
- •19. Первинна медична допомога
- •20. Список літератури
9. Діагностичні заходи у безсимптомних осіб з підозрою на іхс
Серед скринінгових заходів, які можуть бути використані для потенційного зменшення ризику коронарної смертності серед дорослих безсимптомних осіб, рекомендовано визначення факторів і маркерів ризику та проведення стрес-тестування. Перелік відповідних досліджень у хворих без клінічної симптоматики наведений у таблиці 21.
Коментар робочої групи: рекомендації Європейського кардіологічного товариства щодо профілактики серцево-судинних захворювань та Американського кардіологічного коледжу і кардіологічної асоціації стосовно визначення КВ ризику і заходів для його зниження у безсимптомних дорослих осіб співпадають з наведеними нижче.
Не існує інформації щодо ведення асимптомних пацієнтів з патологічними результатами стрес-тестів, окрім зазначеної у чинних рекомендаціях. У них застосовуються ті самі принципи стратифікації ризику, що і у пацієнтів з симптомами ІХС. Такі хворі з низьким та середнім ризиком повинні отримувати профілактичне лікування, яке окреслене Европейськими рекомендаціями з профілактики серцево-судинних захворювань. Проведення ІКГ показане хворим високого ризику, визначеного за результатами стрес-тестування (таблиця 22). Важливо пам’ятати, що інформації щодо покращення прогнозу за умови сучасного лікування таких пацієнтів, недостатньо.
Особи, професії яких пов’язані із соціальної безпекою (авіаційні пілоти, водії вантажних авто і громадського транспорту) чи професійні спортсмени періодично проходять відповідне обстеження, включаючи проби з ДФН, для визначення толерантності до навантаження і оцінки можливих захворювань серцево-судинної системи, включаючи ІХС. Хоча інформації, яка б підтвердила доцільність зазначеного підходу, недостатньо, такі дослідження у ряді випадків мають медико-юридичне обґрунтування. Проведення додаткових тестів з візуалізацією міокарда у зазначеної категорії осіб не має достатньої доказової бази. За певних обставин заходи, рекомендовані для обстеження і лікування асимптомних пацієнтів, можуть бути використані і для цих індивідуумів.
Таблиця 22. Обстеження безсимптомних пацієнтів з ризиком ІХС
Рекомендації |
Клас рекомендацій |
Рівень доказовості |
У безсимптомних пацієнтів з АГ чи ЦД для оцінки КВ ризику доцільна реєстрація ЕКГ у стані спокою |
IIa |
C |
У безсимптомних пацієнтів із середнім ризиком (шкала SCORE – www.heartscore.org) рекомендовані ультразвукові дослідження для визначення товщини комплексу інтима-медіа та виявлення атеросклеротичних бляшок у сонних артеріях; вимірювання плече-гомілкового індексу; визначення коронарного кальцію за допомогою КТ |
IIa |
B |
У безсимптомних пацієнтів з ЦД, віком 40 років і старше, для оцінки КВ ризику показане визначення коронарного кальцію за допомогою КТ |
IIb |
B |
У безсимптомних дорослих із середнім ризиком (шкала SCORE – www.heartscore.org) рекомендовані проби з ДФН, особливо це стосується осіб, які вели малорухомий спосіб життя, але надалі планують активні фізичні тренування. У таких випадках доцільна оцінка не тільки ЕКГ-показників, але інших параметрів проби, наприклад, потужності навантаження. |
IIb |
B |
У безсимптомних дорослих з ЦД, обтяженим сімейним анамнезом чи високим ризиком ІХС (наприклад, з індексом коронарного кальцію ≥400), для більш точного визначення КВ ризику показані стрес-тести з візуалізацією міокарда (стрес-ЕхоКГ, МРТ) |
IIb |
C |
КВ ризик – кардіо-васкулярний ризик
КТ – комп»ютерна томографія
ДФН – дозоване фізичне навантаження
МРТ – магнітно-резонансна томографія
