29. Вибір методів навчання.

На вибір методів впливає: навчальна дисципліна (певні групи методів застосовують на усіх предметах, або лише на деяких); тема уроку, його мета (урок засвоєння знань – бесіда, розповідь; урок перевірки – тести); зміст і структура навчального матеріалу; час; навчально-матеріальна база школи; вікові особливості; майстерність вчителя. Застосування вчителем усього набору методів навчання у їх численних комбінаціях і поєднаннях забезпечує високу ефективність навчання і розвитку школярів. Але урок не має бути перевантажений численними методами (демонстраціями, ілюстраціями, презентаціями). Успішність навчального процесу залежить від того, наскільки аргументовано, доцільно і майстерно він застосовує конкретні методи навчання.

30. Форми організації навчання, їх становлення.

Форма – зовн. сторона упорядкованої, взаємопов`язаної д-ті учителя та учнів, спрямованої на розв`язання завдань навчання. Найстаріша форма (виникла у Вавилоні) – індивідуальна (сучасне репетиторство). Суть- учень виконує завдання під оглядом вчителя. З 16 ст – індивідуально-групова форма, за якої вчитель працює не з одним учнем, а з групою різновікових дітей, неоднакових за рівнем підготовки. Період Відродження – групова форма навчання, вчитель почав займатися зі стабільною групою одночасно. Класно-урочна система – обгрунтував Я.А.Коменський, Штурм. Шляхи удосконалення класно-урочної с-ми: а) белл-ланкастерська (старші учні під керівництвом вивчали матеріал, а потім навчали молодших); б) батавська (заняття поділялися на дві группи, вчитель спочатку працює з одним класом, а потім індивідуально); в) мангеймська система (створення 4 класів на основі здібностей учнів); г) Дальтон-план (замість класів створювалися лабораторії і предметні майстерні).

31. Поняття про класно-урочну систему навчання: її переваги і недоліки.

Класно-урочна система розвивається у період феодального ладу (16 ст), обгрунтував Я.-А.Коминський («усіх навчати всьому»). Суть – учнів одного віку розподіляють на класи, урок затверджений по розкладу, матеріал один для всіх, постійний склад класу, клас працює за певною програмою. Урок – основна форма навчання, вчитель керує роботою учнів, оцінює результати діяльності. Плюси: чітка організація, просте керівництво, систематичний характер, можливість взаємодії учнів з учителем, великий обсяг інформації. Мінуси: орієнтація на середнього учня, труднощі врахування інд. о-тей учня, перевантаженння фронтальними формами роботи, відірваність школи від реального життя, перевага вербальних методів, суб`єктивність оцінки.

32. Урок як основна форма організації навчання у загальноосвітній школі. Типи і структура уроків.

Урок- організаційна форма навчання, що забезпечує виховання, розвиток постійного складу учнів у певному визначеному часі, на основі загальної теми. Урок — логічно закінчена, цілісна, визначена в часі частина навчально-виховного процесу, за якої вчитель займається з групою учнів (у постійному складі) за певним розкладом. Класифікація уроків:

1. за способом проведення: урок-лекція, кіноурок, урок-бесіда, урок-практичне заняття, урок-екскурсія, урок самостійної роботи учнів у класі, урок лабораторної роботи.

2. за дидактичною метою: урок засвоєння нових знань (перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань; повідомлення учням теми, мети й завдання уроку; мотивація учіння; сприймання й усвідомлення учнями матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між його елементами; узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання), формування нових знань, умінь ( передбачає перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку і мотивацію учіння; вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні і пізнавальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи), підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання), застосування ЗУН (охоплює перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та мотивацію учіння школярів;

осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтування результатів; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.), узагальнення ЗУН (повідомлення теми, мети, завдань уроку та

мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання), урок перевірки і корекції знань (повідомлення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умов; перевірку, аналіз і оцінювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання).

Також є вступні уроки, уроки навичок, узагальнені, комбіновані, нестандартні.

Елементи уроку: організаційна частина, мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми, мети), перевірка знань учнів, стимулювання навчальної діяльності, актуалізація опорних знань (нагадування попереднього матеріалу), пояснення нового матеріалу, діагностика правильності засвоєння учнями знань, закріплення нового матеріалу, підбиття підсумків уроку, повідомлення домашнього завдання.