53. Учнівський колектив, його ознаки, головні етапи розвитку.

Колектив справляє неабиякий вплив на особистість учня. Оскільки кожен учень щодня перебуває в класі, то й клас (свідомо чи несвідомо) впливає на нього. Стадії розвитку шкільного колективу: 1) створення колективу учнів (вчитель допомагає учням створити систему єдиних вимог, знайомить учнів один з одним, контролює роботу, допомагає); поширення впливу активу на весь колектив (залучення пасивної частини колективу до роботи, педагог частково передає активістам свої функції), вирішальний вплив громадської думки (контролювання діяльність активу, оцінювання поведінки і діяльності учнів), самовиховання як вищий тип виховання у колективі. Чинники формування: глибоке знання вихователями наукових псих.-пед. основ формування колективу, забезпечення наступності і єдності у роботі, володіння технікою формування перспективних напрямів, наявність соц.-пед. умов для ефективної діяльності колективу.

54. Особистість і колектив, їхні взаємини. Вплив групи (колективу) на особистість.

Роль колективу у розвитку особистості полягає і в тому, що він відкриває можливості практичного освоєння демократичних форм життєдіяльності. Перш за все це реалізується через участь у шкільному самоврядуванні і різноманітною суспільного життя. Педагогічно орієнтований колектив створює сприятливі можливості для формування соціально цінної особистості і прояву її індивідуальності. Науковими дослідженнями відкрито три найпоширеніші варіанти розвитку взаємин між особистістю і колективом: особистість підкоряється колективу (конформізм); особистість і колектив знаходяться в оптимальних взаєминах (гармонія); особистість підкоряє собі колектив (нонконформізм). Школяр вступає у певні особисті відносини з однолітками. Ці відносини грунтуються на відчутті симпатії і антипатії. Крім того, особистісні відносини можуть грунтуватися на спільності інтересів, думок, поглядів. Статус учня в системі особистісних відносин є для нього дуже значущим і робить сильний вплив на його поведінку і самосвідомість надалі. Відсутність близьких товаришів негативно позначається на емоційному стані учня, породжує глибокі переживання. Будь-який шкільний клас диференціюється на групи і підгрупи, причому на різні, не співпадаючи одна з одною за ознакам. По-перше існує соціальне розшарування, що виявляється як в нерівності матеріальних можливостей, так і в характері життєвих планів, рівні домагань і способів їх реалізації у дітей. Іноді ці групи практично не спілкуються один з одним. По-друге, складається особлива внутрішньокласова ієрархія, заснована на офіційному статусі учнів їх учбовій успішності або приналежності до “активу”. По-третє, відбувається диференціація авторитетів, статусів і престижу на основі неофіційних цінностей, прийнятих в самому учнівському середовищі. Виявляється різниця в положенні “зірок” і “відкиданих".