- •Міністерство освіти і науки україни національний транспортний університет Дослідження операцій в моделюванні управлінських рішень
- •Isbn 978-966-632-185-8
- •I. Предмет і завдання дослідження операцій
- •1.1. Що таке дослідження операцій
- •1.2. Основні поняття та принципи дослідження операцій
- •1. 3. Математичні моделі операцій
- •1.4. Багатокритеріальні задачі дослідження операцій
- •1.5. Системний підхід до задач дослідження операцій
- •1.6. Типові класи задач дослідження операцій
- •1. Задачі управління запасами
- •2. Задачі розподілу ресурсів
- •3. Задачі ремонту і заміни обладнання
- •4. Задачі масового обслуговування
- •5. Задачі впорядкування
- •6. Задачі сітьового планування і управління (спу)
- •7. Задачі вибору маршруту (сітьові задачі на транспорті)
- •8. Комбіновані задачі
- •II. Класифікація методів оптимізації
- •2.1. Математичне формулювання загальної задачі оптимізації
- •2.2. Геометрична інтерпретація задач оптимізації
- •2.3. Класифікація методів оптимізації по виду цільової функції
- •2.4. Характеристика градієнтних методів пошуку екстремуму
- •III. Лінійне програмування
- •3.1. Задачі лінійного програмування
- •3.2. Основна задача лінійного програмування
- •3.3. Транспортна задача лінійного програмування
- •IV. Динамічне програмування
- •4.1. Метод динамічного програмування
- •4.2. Приклади розв’язання задач динамічного програмування
- •4.3. Завдання динамічного програмування в загальному вигляді. Принцип оптимальності
- •V. Елементи теорії масового обслуговування
- •5.1. Основні поняття теорії масового обслуговування
- •5.2. Класифікація систем масового обслуговування
- •5.3. Основні елементи систем масового обслуговування
- •5.4. Параметри смо і загальна методика дослідження
- •5.5. Системи масового обслуговування з відмовами
- •5.6. Кількісні показники смо з відмовами
- •5.7. Короткий опис основних типів пуассонівських смо
- •5.7.1. Смо з відмовами:
- •5.7.2. Смо з очікуванням і обмеженим потоком заявок
- •5.7.3. Смо змішаного типу з обмеженням по довжині черги
- •5.7.4. Смо змішаного типу з обмеженням за часом перебування заявки в черзі і на обслуговуванні
- •5.7.5. Приклади розв’язку задач тмо
- •VI. Теорія ігор
- •6.1. Ігрові моделі прийняття рішень
- •6.2. Прямокутні матричні ігри
- •6.3. Аналіз матричних ігр
- •6.4. Елементарні методи розв’язку ігор
- •6.4.1. Загальна схема розв’язання
- •6.4.2. Методи розв’язку гри 2 X 2
- •6.4.3. Методи розв’язання ігор 2хn
- •Ордината точки n дорівнює ціні гри ν, а абсциса дорівнює частоті застосування стратегії а1.
- •Аналітичний метод розв’язання гри 2хn
- •6.5. Загальний розв’язок гри m X n методом лінійного програмування
- •6.6. Наближені методи розв’язання матричних ігр
- •6.7. Приклади розв’язання задач теорії ігор
- •VII. Моделювання на пк
- •7.1. Поняття моделі і моделювання
- •7.2. Метод статистичних випробувань
- •7.3. Імітація випадкових впливів на пк
- •7. 4. Методи формування в пк базових впливів
- •7.5. Оцінка точності характеристик, отриманих методом статистичних випробувань. Необхідна кількість реалізацій
- •7.6. Приклади розв’язку задач методом статистичних випробувань
- •VIII. Метод cітьового планування
- •8.1. Поняття про сітьове планування та управління
- •8.2. Основні визначення
- •8.3. Основні елементи сітьового графіка
- •8.4. Правила побудови сітьового графіка
- •8.5. Часові параметри сітьових графіків
- •8.6. Способи розрахунку сітьових графіків
- •8.7. Оптимізація сітьових графіків
- •8.8. Імовірнісні тимчасові оцінки сітьових моделей
- •8.9. Укрупнення сітьових моделей
- •8.10. Зшивання сітьових моделей
- •Література
- •Для нотаток
7. Задачі вибору маршруту (сітьові задачі на транспорті)
Умови: Проїзд з м. А до м. Б можливий декількома маршрутами з різними проміжними пунктами. Вартість проїзду і витрати часу залежить від вибраного маршруту.
Задача: визначити найбільш економічний маршрут за обраним критерієм оптимальності (найбільш швидкий, найбільш короткий, найбільш дешевий).
Найбільшого поширення набули: задача вибору найкоротшої відстані між довільними пунктами мережі, задача комівояжера, задача про максимальний потік.
8. Комбіновані задачі
Включають кілька типових задач одночасно.
Приклад: при плануванні та управлінні виробництвом потрібно:
— визначити обсяги випуску виробів кожного виду (задача планування);
— розподілити замовлення по видах обладнання (задача розподілу);
— визначити послідовність виконання замовлень (задача впорядкування).
Рішення: одержують оптимальне рішення задачі планування виробництва, далі знаходять найкращий розподіл обладнання, на основі якого складають оптимальний графік робіт.
Питання для самоперевірки
Дати означення дослідження операцій як науки.
Що являється предметом і метою дослідження операції?
В чому полягає основна задача дослідження операцій?
Яка основна методологія дослідження операцій? Навести приклади.
Які математичні методи і моделі використовуються для знаходження оптимального рішення?
Назвати і охарактеризувати типові класи задач дослідження операцій.
Визначити структурні елементи задачі дослідження операцій.
Сформулювати основну та допоміжні задачі дослідження операцій.
Дати визначення операції, оптимального, субоптимального рішення.
Як оцінюють ефективність операції?
Навести конкретні формулювання мети задачі дослідження операцій.
Як оцінити операцію за кількома показниками?
Сформулювати загальну постановку задачі оптимізації рішення (оберненої до задачі дослідження операцій).
Які методи математичного програмування використовуються для знаходження оптимального рішення?
Описати основні етапи операційного дослідження.
Що таке формалізація задачі?
Що таке адекватність моделі? Представити логічну схему перевірки на адекватність.
Які існують застереження щодо застосування методів дослідження операцій?
II. Класифікація методів оптимізації
Знаходження найкращих способів дій в різних галузях людської діяльності являє собою досить складний процес прийняття рішень, що вимагає винахідливості, знань, досвіду. Розвиток науки призвів до створення багатьох методів і теорій, які допомагають людині відшукувати оптимальні рішення, тут основним методом є оптимізація.
Під оптимізацією розуміється знаходження максимального чи мінімального значення показника ефективності в області допустимих значень параметрів досліджуваного явища або операції. Процес оптимізації є одним з етапів процесу формалізації задач.
2.1. Математичне формулювання загальної задачі оптимізації
Будь-яка задача, в якій відшукується максимум або мінімум числової функції (або функціоналу), відноситься до задачі оптимізації. Ці завдання завжди виникають при математичному описі бойових дій, в яких потрібно поставлену мету досягнення з найменшими витратами матеріальних ресурсів і мінімальними людськими втратами або, навпаки, при обмежених витратах сил і засобів добитися найбільшого стратегічного або тактичного ефекту.
Загальна задача оптимізації формулюється наступним чином: потрібно знайти невід’ємні значення n змінних
,
які максимізують або мінімізують цільову функцію
(2.1)
і задовольняють m нерівностей виду
.
(2.2)
Функції
F и Gi
можуть
бути
неперервними,
диференційованими.
Величини m і n між собою не пов’язані, так що m може бути більше, менше або дорівнює n. Зокрема, m може дорівнювати і нулю, що відповідає випадку відсутності обмежень.
Вимога невід’ємності змінних х1, х2,..., хn, як правило, випливає з їх фізичного сенсу. Ця умова формально може бути записана у вигляді нерівностей
.
(2.3)
Крім того, на змінні xj часто з тих же фізичних міркувань накладаються додаткові обмеження, але яким частину або всі змінні повинні приймати лише деякі дискретні, наприклад рівні цілим числам, значення.
У деяких випадках змінні xj виявляються шуканими функціями одного або декількох відомих параметрів. Тоді завдання полягає у визначенні функцій х1, х2,..., хn, оптимізують вираз (2.1) за умов (2.2) і можливо деяких додаткових обмеженнях на функції xj. Вираз (2.1) у цьому випадку називають функціоналом, так як він встановлює відповідність між безліччю функцій х1 і безліччю чисел W.
Змінні х1, х2,..., хn представляють шукані значення параметрів, які чисельно описують способи організації операції у складеній математичної моделі. Цільова функція W = F (х1, х2,..., хn) відображає математичну залежність, існуючу між показником ефективності W і параметрами операції. Умови (2.2) і (2.3) називаються обмеженнями. Вони показують, яким математичним співвідношенням повинен задовольняти шуканий набір значень параметрів х1, х2,..., хn.
Сукупність певних значень змінних х1, х2,..., хn, наприклад числа х1(0), х2(0),..., хn(0) для яких виконуються умови (2.2) і (2.3), називають допустимим рішенням. Безліч всіх допустимих рішень утворює область допустимих рішень задачі оптимізації.
Оптимальним рішенням (або рішенням задачі оптимізації) є таке допустиме рішення, при якому цільова функція (2.1) приймає максимальне або мінімальне значення (в залежності від характеру завдання). Процес рішення задачі оптимізації складається з двох частин: по-перше, визначається область допустимих рішень, і по-друге, в цій області відшукується оптимальне рішення.
