47. Оподаткування позик

Податкове законодавство не оперує поняттям «позика». У цілях оподаткування безпроцентна позика вважається поворотною фінансовою допомогою. Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фіз. особою на підставі укладеного договору, протягом дії такого договору не є об'єктом (базою) обкладення ПДФО і військовим збором. Разом із цим суми безповоротної фінансової допомоги та поворотної фінансової допомоги, які не повернулись фіз. особою у строк, визначений договором, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фіз. особи й обкладаються ПДФО за ставкою 15% (20%) і військовим збором за ставкою 1,5%. Оподаткування отримання поворотної фінансової допомоги для платника податку на прибуток залежить від того, від кого вона отримана – від платника чи неплатника податку на прибуток. Якщо поворотна фінансова допомога отримана від: нерезидента, особи, яка має пільги з податку на прибуток; платника єдиного податку; підприємця на загальній системі оподаткування; Фізичної особи (не засновника); Іншого неплатника податку на прибуток, та залишається неповернутою на кінець податкового кварталу, в якому вона була отримана, вона включається до складу інших доходів на підставі пункту 135.5.5 ПКУ. У податковому кварталі, в якому відбувається повернення фінансової допомоги особі, яка її надали, підприємство має право включити суму допомоги (її частини) до складу витрат. Умовні проценти, у випадку отримання фінансової допомоги від перерахованих вище осіб, не нараховуються. Окрім того, у ст. 36 ПКУ визначено: платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій. Податківці також наголосили: при наданні співробітникові позики та поверненні її в підприємства (платника податку на прибуток) доходи і витрати не визнаються.

48. Правові аспекти товарного кредиту

Товарний кредит є різновидом договору купівлі-продажу. Можливість продажу в кредит передбачена ст. 694 ЦК. Суть цієї угоди полягає в тому, що покупець розраховується за отриманий товар не відразу, а або частинами (розстрочення платежу), або повною сумою після певного часу (відстрочення платежу). У зв'язку із цим згідно з нормами ЦК виділяють два різновиди договору купівлі-продажу в кредит: з розстроченням або відстроченням платежу. Сторонами такого договору відповідно є продавець і покупець. Незалежно від того, указане в договорі товарного кредиту розстрочення чи відстрочення платежу, право власності на товар переходить у момент передачі речі, якщо інше не встановлене договором або законом. Як і в будь-якому іншому договорі купівлі-продажу, істотними умовами договору продажу товару в кредит є: - предмет договору (тобто застерігається, який товар повинен бути переданий покупцеві); - ціна договору (це вартість товару, яку повинен оплатити покупець, вона визначається на день передачі товару і не може змінюватися протягом дії договору. Якщо укладається договір про продаж товару в кредит з розстроченням платежу, то в ньому, крім ціни товару, повинні бути відображені також порядок, терміни і розміри платежів. Укладення ж договору про продаж товару в кредит з відстроченням платежу передбачає обов'язкове зазначення в договорі терміну, на який дається таке відстрочення. Крім того, договором може бути передбачений обов'язок покупця, починаючи з дня передачі товару продавцем, сплачувати йому відсотки. Базою для нарахування відсотків буде вказана в договорі ціна товару. Однак ця умова не є обов'язковою, договір може бути і безвідсотковим. У разі прострочення платежу для покупця може настати один з таких несприятливих наслідків: 1) продавець має право зажадати повернення неоплаченого товару (ч. 4 ст. 694 ЦК). При цьому частина вартості товару, уже сплачена покупцем, йому не повертається, якщо інше не було передбачене договором (ч. 4 ст. 653 ЦК); 2) на прострочену суму продавець має право нарахувати відсотки за період з того дня, коли товар повинен бути оплачений, до дня фактичної оплати.