- •1.Загальний зміст поняття «податкова політика підприємства»
- •2. Підходи до визначення «податкова політика»
- •3. Рівні податкової політики
- •4. Цілі податкової політики
- •5. Пояснити відмінності між формами податкової політики
- •6. Задачі корпоративного податкового менеджменту
- •7. Етапи розробки податкової політики підприємства
- •8. Класифікація підприємства за формами власності
- •9. Підприємницькі товариства.
- •10. Організаційні форми підприємництва.
- •11. Класифікація підприємств з метою оподаткування.
- •12. Сфера застосування господарської класифікації
- •13. Специфіка оподаткування підприємств з малими доходами, с/г товаровиробників.
- •14. Сутність облікової політики.
- •15. Види обліку на підприємстві.
- •16.Нормативно-правова база облікової політики.
- •17.Податковий облік
- •18. Специфіка виникнення податкових різниць
- •19. Податкова та бухгалтерська амортизація Сутність податкового навантаження
- •20. Офіційна методика визначення рівня податкового навантаження
- •21. Проблемні аспекти розрахунку податкового навантаження на мікрорівні
- •22. Взаємозв’язок податкового навантаження і ризико орієнтованої системи дфс
- •23. Авторські методики визначення податкового навантаження
- •24.Сутність податкового планування
- •25. Принципи податкового планування
- •26. Характеристика етапів податкового планування
- •3. Практичний
- •27. Ресурсне забезпечення податкового планування
- •28. Методи податкового планування
- •29. Специфіка методу офшору.
- •30. Кваліфікаційні характеристики спеціаліста з податкового планування.
- •31. Зміст бюджетування податків на підприємстві.
- •32. Класифікація бюджетів на підприємстві.
- •33. Аналітичний етап бюджетування.
- •38. Розмежування понять: оптимізація, податкове планування, ухилення від сплати податків
- •39. Етапи і складові оптимізації оподаткування
- •40. Критерії оптимізації оподаткування
- •41. Удавана і фіктивна угоди
- •42. Модель 1972 року.
- •43. Посередницькі схеми оптимізації оподаткування
- •44. Оптимізація пдв
- •45. Оптимізація податку на прибуток.
- •1)Оптимізація пп через структуру – сателіт.
- •2) Оптимізація пп через структуру сателіт.
- •46. Правові аспекти операції позики
- •47. Оподаткування позик
- •48. Правові аспекти товарного кредиту
- •49. Ризики оптимізації товарного кредиту
42. Модель 1972 року.
Модель оптимізації оподаткування розроблена у 1972 році кількісно доводить, що рішення про ухилення або сплату податку господарюючий суб’єкт приймає під впливом трьох чинників:
- розмір ставки податку;
- ймовірність виявлення факту ухилення;
- міри покарання.
Але еластичність цих трьох факторів різна. Максимальна – ймовірність виявлення податкових злочинів.
43. Посередницькі схеми оптимізації оподаткування
Посередницькі схеми оптимізації діють через договір доручення, в якій задіяні такі субєкти як: підприємство, контрагент, довіритель, повірений.
Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
До прийняття податкового кодексу України датою збільшення податкових зобовязань для довірителя ставало поступлення грошових засобів від довіреного.
З прийняттям ПК податкові зобовязання виникають у довірителя на загальних підставах. Тобто податкові зобовязання виникають по даті відвантаження.
44. Оптимізація пдв
Оптимізація ПДВ через договір доручення на продаж товарів
Д
овіритель
Довірений
(експортер має ПК) (потребує ПК)
довіритель передає товар довіреному
довірений повертає товар довірителю
Оптимізація ПДВ через договір доручення на придбання товарів
Довіритель Довірений
прагне отримати ПК
Довіритель переховує грошові засоби для придбання товарів
Довірений повертає грошові засоби.
45. Оптимізація податку на прибуток.
1)Оптимізація пп через структуру – сателіт.
Довіритель передає товар довіреному
Довірений передає това покупцю.
покупець оплачує товар довіреному
довірений перераховує кошти за товар довірителю.
Довірений передає звіт довірителю
Довіритель виплачує винагороду довіреному.
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агенськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента)
Винагорода у довірителя включається у витрати, а у довіреного оподатковуєтья єдиним податком.
До дискусійних питань відноситься:
Датою отримання доходу платника ЄП є дата надходження коштів платнику ЄП у грошовій формі, дата підписання платником ЄП акта приймання – передачі безоплатно отриманих товарів.
Коли виникають зобовязання у платника ЄП по договору доручення.
2) Оптимізація пп через структуру сателіт.
Продавець 1 Великооптовий покупець 2 Дрібнооптовий
комітент комісіонер
Доходи виникають по даті переходу права власності на товар до великооптового покупця.
Доходи виникають по даті переходу права власності на товар до дрібнооптового покупця.
46. Правові аспекти операції позики
Правове регулювання договору позики здійснюється § 1 гл. 71 ЦК. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості (ст. 1046 ЦК). Сторонами договору є позикодавець та позичальник. Це можуть бути будь-які суб'єкти цивільного права, однак позикодавцем може виступати лише власник відповідних грошових коштів або речей, що визначені родовими ознаками. Форма договору: усна або письмова. Спрощене оформлення договору позики можливе шляхом представлення розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Момент переходу права власності на предмет позики залежить від того, що саме передається позичальникові за договором. Право власності на готівкові грошові кошти виникає у позичальника в момент фактичної передачі йому таких коштів позикодавцем. Якщо мова йде про безготівкові розрахунки, то право власності позичальника виникає з моменту зарахування таких коштів на його рахунок у банку. В разі, якщо предметом договору позики є речі, що визначені родовими ознаками, то право власності н а них виникає в позичальника в момент фактичної передачі йому таких речей. Договір позики може бути як відплатним, так і безоплатним. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Зміст договору становлять його права та обов'язки. Основним обов'язком позичальника є повернення позикодавцеві позики (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що передав йому позикодавець) у строк та в порядку, встановлені договором. Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред'явлення вимоги, позику позичальник має повернути протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це. Вимогу про повернення позики може бути пред'явлено в усній або в письмовій формі, залежно від форми договору. Позику, надану за договором безпроцентної позики, може бути повернено позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
