1.Загальний зміст поняття «податкова політика підприємства»

2. Підходи до визначення «податкова політика»

3. Рівні податкової політики

4. Цілі податкової політики

5. Пояснити відмінності між формами податкової політики

6. Задачі корпоративного податкового менеджменту

7. Етапи розробки податкової політики підприємства

8. Класифікація підприємства за формами власності

9. Підприємницькі товариства.

10. Організаційні форми підприємництва.

11. Класифікація підприємств з метою оподаткування.

12. Сфера застосування господарської класифікації

13. Специфіка оподаткування підприємств з малими доходами, с/г товаровиробників.

14. Сутність облікової політики.

15. Види обліку на підприємстві.

16.Нормативно-правова база облікової політики.

17. Податковий облік

18. Специфіка виникнення поддаткових різниць

19. Податкова та бухгалтерська амортизація

20. Офіційна методитка визначення рівня податкового навантаження на мікрорівні.

21. Проблемні аспекти розрахунку податкового навантаження на мікрорівні

22. Взаємозв’язок податкового навантаження і ризико орієнтованої системи ДФС

23. Авторські методики визначення податкового навантаження

24.сутність податкового планування

25. Принципи податкового планування

26. Характеристика етапів податкового планування

27. Ресурсне забезпечення податкового планування

28. Методи податкового планування

29. Специфіка методу офшору.

30. Кваліфікаційні характеристики спеціаліста з податкового планування.

31. Зміст бюджетування податків на підприємстві.

32. Класифікація бюджетів на підприємстві.

33. Аналітичний етап бюджетування.

34. Організаційно-підготовчий етап бюджетування.

35. Планово-розрахунковий етап бюджетування.

36. Етап реалізації бюджетування на підприємстві.

37. Методи бюджетування

38. Розмежування понять: оптимізація, податкове планування, ухилення від сплати податків

39. Етапи і складові оптимізації оподаткування

40. Критерії оптимізації оподаткування

41. Удавана і фіктивна угоди

42. Модель 1972 року.

43. Посередницькі схеми оптимізації оподаткування

44. оптимізація ПДВ

45. Оптимізація податку на прибуток.

46. Правові аспекти операції позики

47. Оподаткування позик

48. Правові аспекти товарного кредиту

49. Ризики оптимізації товарного кредиту

1.Загальний зміст поняття «податкова політика підприємства»

Податкова політика є дієвим інструментом забезпечення сталого економічного зростання та фактором збалансування інтересів держави, підприємства і суспільства.

Відомі автори наукових праць та дисертаційних досліджень по різному визначають суть податкової політики підприємства, одні вважають її вибором найбільш ефективних варіантів здійснення податкових платежів за наявності альтернативних варіантів його господарської діяльності, характеризуючи лише організаційний аспект її формування, інші, визначають її як сукупність методів, методологічних прийомів, принципів планування, організації та контролю за обчисленням та сплатою податків підприємства не вказуючи при цьому її кінцевої мети, або визначають її як основну ланку мінімізації податкових платежів, що може не завжди відповідати стратегічним потребам підприємства.

Отже, податкова політика підприємства – цілеспрямований образ дій, який визначає поведінку суб'єкта господарювання щодо формування його податкових зобов'язань.

2. Підходи до визначення «податкова політика»

У науковій літературі сучасності сформувалось безліч підходів до визначення податкової політики, які умовно можна розділити на такі групи:

• Складова частина політики (складова частина загальної політики управління прибутком підприємства);

• Сукупність рішень (сукупність запропонованих організаційно-правових рішень);

• Оптимізація (спрямована на оптимізацію податкових витрат);

• Податкове планування (реалізація полягає у податковому плануванні підприємства);

• Модель поведінки (модель поведінки підприємства у сфері податкових відносин);

• Система дій або заходів ( система заходів, що проводяться підприємством у сфері податкового обліку, які відображають варіанти його поведінки у взаєминах з державою).

3. Рівні податкової політики

• Макрорівень (загальнодержавна податкова політика):

Суб’єкт: Президент, Верховна Рада, Кабінет міністрів;

Об’єкт: податкова система.

• Мезорівень (регіональна податкова політика):

Суб’єкт: Органи місцевого самоврядування;

Об’єкт: оподаткування місцевими податками.

• Міні рівень (корпоративна податкова політика):

Суб’єкт: власники підприємств, керівники організацій;

Об’єкт: оподаткування суб’єктів господарювання.

• Мікрорівень (сімейна податкова політика):

Суб’єкт: фізична особа, домогосподарство;

Об’єкт: оподаткування фізичної особи.

На макро та мезо рівнях податкова політика — це діяльність органів законодавчої та виконавчої влади з вдосконалення оподаткування в цілях стабільного забезпечення дохідної частини бюджету та досягнення інших державних та місцевих соціально-економічних ефектів.

На міні та мікро рівнях податкова політика — це діяльність суб'єктів господарювання, домогосподарств, фізичних осіб щодо використання механізму оподаткування (вирахувань, пільг, методів) з метою мінімізації своїх податкових зобов'язань.

4. Цілі податкової політики

Формування системи цілей та цільових показників господарської діяльності повинно забезпечити формування достатнього обсягу власних фінансових ресурсів та високорентабельне використання власного капіталу, оптимізацію податкового портфелю, врахування рівня податкових ризиків в процесі здійснення майбутньої господарської діяльності.

Головною ціллю діяльності підприємства в сфері податкової політики є максимізація рентабельності виробництва за рахунок зниження податкових витрат. Разом з тим ця головна ціль потребує визначеної конкретизації з врахуванням завдань та особливостей майбутнього розвитку підприємства.

Систему цілей слід формувати чітко та коротко, відображаючи кожну з цілей в конкретних показниках (цільових нормативах). До таких цільових нормативів по окремих аспектах податкової політики слід віднести:

• мінімальний розмір податкових відрахувань в доданій вартості, виробленої підприємством;

• середньорічний темп зниження податкових відрахувань;

• процентний розподіл змінних та постійних податкових витрат підприємства при застосуванні маржинального підходу визначення прибутку;

• мінімальний рівень грошових активів, що забезпечує поточну податкову платоспроможність підприємства;

• граничний рівень податкових ризиків в розрізі основних напрямків господарської діяльності підприємства.