- •Поняття рівномірної неперервності функції. Теорема кантора
- •Теорема Кантора
- •Невизначений інтеграл Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла
- •Властивості невизначеного інтеграла
- •Найпростіші правила інтегрування
- •Метод інтегрування частинами
- •Метод заміни змінної
- •Інтегрування раціональних функцій Інтегрування многочленів
- •Інтегрування найпростіших елементарних дробів
- •Інтегрування раціональних дробів
- •Метод невизначених коефіцієнтів
- •Метод викреслення
- •Метод Остроградського
- •Інтегрування ірраціональних виразів
- •I. Інтегрування дробово-лінійної функції.
- •II. Інтегрування диференціальних біномів (біноміальних диференціалів).
- •III. Інтегрування квадратичних ірраціональностей.
- •Перша підстановка Ейлера.
- •Друга підстановка Ейлера.
- •Інтегрування тригонометричних функцій
- •1. Універсальна тригонометрична підстановка
- •2. Частинні підстановки
- •Визначений інтеграл. Поняття визначеного інтегралу
- •Геометрична інтерпретація інтегральної суми та визначеного інтегралу
- •Суми дарбу
- •Геометрична інтерпретація сум Дарбу
- •Властивості сум Дарбу
- •Інтеграли дарбу
- •Клас інтегрованих функцій
- •1) Класс неперервних функцій
- •2) Класс обмежених розривних функцій
- •3) Класс обмежених монотонних функцій
- •Властивості визначеного інтеграла
- •Формули середнього значення
- •Визначений інтеграл зі змінною верхньою межею
- •Формула ньютона-лейбніца
- •Метод інтегрування частинами
- •Заміна змінної у визначеному інтегралі
Суми дарбу
Нехай функція f(x) визначена на проміжку [a,b]. Розіб’ємо цей проміжок на n частинних проміжків [xi-1, xi].
Введемо позначення:
,
Введемо дві суми:
Ці суми називаються нижніми і верхніми сумами Дарбу, що відповідають даному розбиттю сегмента [a,b].
Твердження 3. Нехай
,
s, S – нижня
і верхня суми Дарбу, що відповідають
даному розбиттю [a,b],
тоді для будь-якого вибору проміжних
точок εi виконується
нерівність
Якщо задане розбиття сегмента [a,b] на n [xi-1, xi], то виконується нерівність
(
вибору εi )
Отже,
(i=1,2,…,n)
Просумуємо ці нерівності:
Отже, виконується нерівність (*), що і треба було довести.
Відзначимо, що нижню і верхню суму Дарбу можна подати у вигляді
,
(для даного розбиття [a,b])
Геометрична інтерпретація сум Дарбу
Будемо вважати, що функція f(x) – неперервна і невід’ємна на [a,b].
Побудуємо графік функції
s – з геометричної точки зору уявляє собою площу ступінчатої фігури, що цілком міститься в криволінійній трапеції.
S – з геометричної точки зору уявляє собою площу ступінчатої фігури, що містить криволінійну трапецію.
Властивості сум Дарбу
Властивість 1. Нехай s1,
S1 – нижня і верхня
суми Дарбу, що відповідають розбиттю
Т1[a,b],
а s2, S2
– суми Дарбу, що відповідають розбиттю
Т2[a,b].
Причому всі точки ділення Т1
міститься серед точок ділення Т2,
тоді виконується нерівність:
,
.
Тобто при додаванні точок ділення нижня
сума Дарбу не зменшується, а верхня не
збільшується.
Достатньо довести цю властивість для випадку, коли додається одна точка.
Нехай ця точка
Тоді введемо позначення
Доведемо, що , для цього знайдемо різницю S2-S1
Отже,
.
Властивість 2. Нехай s1, S1 – суми Дарбу, що відповідають розбиттю Т1, а s2, S2 – суми Дарбу, що відповідають розбиттю Т2.
Тоді нижня сума Дарбу одного розбиття не перевищує верхню суму іншого.
,
Введемо розбиття Т3, що складається з точок ділення розбиття Т1 і Т2.
s3, S3 – суми Дарбу розбиття Т3
Тоді з властивості 1 для розбиття Т1
і Т3 випливає
,
(1)
З властивості 1 для Т2 і Т3
випливає
,
(2)
розбиття
(і для Т3) одержимо, що
(3)
З (1), (2), (3) випливає, що
,
тобто
.
Аналогічно для .
Інтеграли дарбу
Зауваження!
Множина нижніх сум Дарбу,
що відповідають різним розбиттям
сегменту
обмежена
зверху будь-якою верхньою сумою.
Аналогічним чином верхніх сум Дарбу,
що відповідають різним розбиттям
сегменту [a,b]
обмежена знизу будь-якою нижньою сумою.
Означення 1. Нижнім інтегралом Дарбу
називається точна верхня межа нижніх
сум Дарбу.
.
Означення 2.
Верхнім
інтегралом Дарбу
називається точна нижня межа верхніх
сум Дарбу.
Твердження 4. Нижній
інтеграл не перевищує верхнього інтегралу
.
Доведення: припустимо протилежне,
=>
З означення1 (верхньої точної межі):
:
1)
2)
.
.
Візьмемо
, тоді
(1). Аналогічно з означення 2 (нижньої
точної межі):
=>
,
тоді
=>
(2)
З (1) та (2) =>
=>
,
прийшли до протиріччя.
Наслідок.
З означень інтегралів Дарбу =>
виконується
для будь-якого розбиття
Теорема (про існування визначеного інтегралу)
Для того, щоб існував визначений інтеграл
функції
на
необхідно і достатньо, щоб виконувались
рівність
,
де
і
- верхня та нижня суми Дарбу,
-
діаметр розбиття проміжку
.
Доведення.
Необхідність:
=>
:
розбиття
,
.
:
,
за означенням визначеного інтегралу.
З останньої нерівності випливає, що
(1). Для данного розбиття має місце
рівність:
;
;
Оскільки
=> з (1) отримаємо
.
З нерівностей (1) та (2) випливає, що
,
це означає,що що різницю
можна зробити як завгодно малою =>
,
необхідність доведена.
Достатність:
.
Для
розбиття
проміжних
точок, згідно з наслідком до твердження
4:
=>
(при
).
=>
(3). Нехай
-
з інтегрованих сум, що відповідає тому
ж розбиттю сегменту, що і суми Дарбу
.
Тоді згідно із твердженням (3):
(4). З нерівностей (3) та (4) =>
(при
)
=>
Наслідок. Оскільки виконуються
рівності:
=
,
,
,
то необхідну і достатню умову інтегрованості
можна подати у вигляді:
(**).
Величину
називають
коливанням функції
на
проміжку
.
