Емоції і почуття.Почуття і потреби особистості

Емоції і почуття здійснюють сигнальну та регулювальну функції, спонукають людину до знань, праці, вчинків або утримують її від негативних вчинків.

Людські емоції і почуття найяскравіше виражають духовні запити і прагнення людини, її ставлення до дійсності. К. Д. Ушинський писав, що "ні слова, ні думки, навіть вчинки наші не виражають так почуття нас самих і наше ставлення до світу, як наші почування".

Емоції і почуття органічно пов'язані між собою, але за своїм змістом і формою переживання вони не тотожні.

Емоція — це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності.

Розрізняють прості та складні емоції. Переживання задоволення від їжі, бадьорості, втоми, болю - це прості емоції. Вони властиві і людям, і тваринам. Прості емоції в людському житті перетворилися на складні емоції і почуття. Характерною ознакою складних емоцій є те, що вони - результат усвідомлення об'єкта, що зумовив їх появу, розуміння їхнього життєвого значення, наприклад, переживання задоволення при сприйманні музики, пейзажу.

Почуття - це специфічно людські, узагальнені переживання ставлення до потреб, задоволення або незадоволення яких зумовлює позитивні або негативні емоції - радість, любов, гордість, сум, гнів, сором тощо.

Емоції і почуття характеризуються: якістю та полярністю, активністю та інтенсивністю.

У почуттях виявляється ставлення особистості до праці, подій, інших людей, до самої себе. За якістю переживань вирізняють одні емоції і почуття з-поміж інших, наприклад, радість і гнів, сором, обурення, любов тощо.

Емоціям і почуттям властива полярність. Вона виявляється в тому, що кожна емоція, кожне почуття за різних обставин можуть мати протилежний вияв: "радість - горе", "любов - ненависть", "симпатія - антипатія", "задоволення - незадоволення". Полярні переживання мають яскраво виражений позитивний або негативний відтінок. Умови життя та діяльності викликають почуття різного рівня активності.

Розрізняють стенічні емоції і почуття - ті, що посилюють активність, спонукають до діяльності, і астенічні - ті, що пригнічують людину, послаблюють її активність, демобілізують.

Залежно від індивідуальних особливостей особистості, її стану і ставлення до ситуації та об'єктів, що зумовлюють переживання, емоції і почуття виявляються більш або менш інтенсивно, бувають довготривалими або короткочасними.

Характерною особливістю емоцій і почуттів є те, що вони охоплюють особистість повністю. Здійснюючи майже блискавичну інтеграцію, тобто об'єднання в єдине ціле всіх функцій організму, емоції і почуття сигналізують про корисні або шкідливі впливи на організм. Завдяки цьому вони мають універсальне значення для життя організму.

Існують різні форми прояву потреб: потяг лише одна з них. Це початковий етап в усвідомленні потреби, і сам потяг зовсім не приречений на те, щоб застрягти в органічній чутливості, як якби це останнє й інше життя свідомості були б друг для друга непроникними сферами. Це ставиться також і навіть особливо до сексуального потяга, оскільки воно спрямовано на людину. Не тільки сексуальна, але й будь-яка інша потреба не обмежена потягом як формою свого прояву. У міру того як усвідомлюється предмет, що служить для задоволення потреби, на який направляється потяг, а не тільки відчувається той органічний стан, з якого воно виходить, потяг необхідно переходить у бажання - нову форму прояву потреби. Цей перехід означає не тільки зовнішній факт появи об'єкта, на який направляється потяг, а також зміна внутрішнього характеру потяга. Це зміна його внутрішнього психічного змісту пов'язане з тим, що, переходячи в бажання, спрямоване на певні предмети, потяг більше усвідомлюється. Тим самим воно опосредується й обумовлюється всієї більш-менш складною сукупністю відносин даної особистості до даного предмета або особи. Це якісне розходження знаходить і кількісне вираження. У силу додаткового впливу опосередкованого відношення до предмета бажання, потреба, що породжує слабкий потяг, може виразитися в сильному бажанні. Може бути й так, що потреба, що могла б породити сильний потяг, не дає сильного бажання, тому що елементи потяга гальмуються, що йдуть із ними врозріз і включеними в бажання тенденціями. Спрямована на задоволення наявних потреб діяльність, роблячи нові предмети для їхнього задоволення, породжує й нові потреби. Потреби людини аж ніяк не обмежуються тими, які безпосередньо пов'язані з органічним життям. У процесі історичного розвитку не тільки ці потреби розвиваються, тоншаючи й диференціюючись, але й з'являються нові, не зв'язані безпосередньо із уже наявними. Так у людини виникає потреба в читанні, у відвідуванні театру, у слуханні музики й т.д. Породжуючи різноманіття сфери культури, людська діяльність породжує й відповідні потреби. У результаті потреби людини далеко виходять за вузькі рамки його органічного життя, відбиваючи в собі все різноманіття й багатство історично, що розвивається діяльності, все багатство створюваної культури. Породжуючи відповідні потреби, культура стає природою людини.