1. Можливість буде втрачено.

2. Правильне чи швидке рішення для того, аби запобігти серйозній проблемі, не буде прийнято вчасно.

3. Інші частини організації буде паралізовано, і вони не зможуть належно виконувати свою роботу.

Кожен з цих наслідків може призвести до кризи. На жаль, деякі люди мають звичку вдавати, що, не приймаючи жодних рішень, вони залишають усі можливості відкритими. Як правило, це не правда.

Той, хто приймає рішення, нагадує парашутиста над позначеною точкою приземлення, він має лише одну можливість із багатьох потрапити в ціль. Ця можливість може залишатися відкритою дні, місяці чи роки, але вона минає. Вона може тривати лише хвилини чи секунди — і це добре розуміють біржові маклери, змушені приймати миттєві рішення, часто стосовно мільйонів фунтів, коли все залежить від їх оцінки. Для них день чи навіть кілька секунд можуть означати, що можливість втрачена чи потенційна загроза стала реальністю, яка надто дорого коштує.

Рішення, рішення, рішення 39

І Фактори, які заважають приймати рішення

Питання прийняття рішень у межах відповідних часових рамок — є одним з тих, до яких ми повернемося в четвертому розділі. А зараз обмежимося наведенням кількох факторів, які заважають приймати рішення. Серед них:

• страх обпектися;

• невміння вчасно розпізнати проблему;

• затягування рішення;

• невміння помітити зміну парадиґми;

• надмір поточних проблем (постійне перебування під їх обстрілом);

• внутрішня політика;

• брак бажання (апатія чи погане керівництво);

• брак наполегливості (погане керівництво чи брак ресурсів);

• загальна короткозорість;

• слабка система звітності;

• неадекватні факти;

• надлишок фактів;

• нездатність уповноважити (брак довіри);

• некомпетентність;

• згладжування гострих кутів (нерішучість);

• надлишок людей, включених в процес прийняття рішень (управління комітетом);

• низька пріоритетність рішень;

• перешкоди у процесі прийняття рішень в організації.

Остання ситуація вимагає окремого уточнення, як на мал. 1.3, де менеджер, який затягує прийняття рішень, створює перешкоди в роботі організації, ускладнює ситуацію і для інших, зокрема простих працівників, а також менеджерів інших відділів

Сприятливі рішення — нові можливості

Сприятливими рішеннями називаємо ті, які дозволяють іншим рішенням функціонувати ефективніше. Як правило, вони передбачають усунення перешкод зі шляхів працівників по всій організації.

Одна з найбільш значущих змін, що мала місце останнім часом — це розширення кола повноважень, які компанія надає своїм працівникам, котрі перебувають найближче до клієнта. Через те 7І вміння поіппна вміння розпізнати сприятливі рішення стає осо- _ти сприятливі бливо важливим для менеджерів, які знімають рішення стає особ-певні перешкоди зі шляху тих, хто новонаділе- _ливо важливим для ний вгадою приймати рішення та розв'язувати менеджерів " проблеми. ——————————————

40 УСЕ ПРО МЕНЕДЖМЕНТ: Ключові управлінські рішення

Man. 1.3. Глухий кут у процесі прийняття рішень

За аналогією до прийняття рішень в організаціях, порівняємо менеджера з ключником — тут ключі репрезентують владу прийняття рішень. У багатьох організаціях трапляється так, що працівник не може працювати ефективніше через те, що двері замкнені, а він не має ключів, аби їх відчинити.

Наприклад, часто працівники скаржаться, що вони не мають права зайти на сховище чи в картотеку, аби відшукати потрібну для їхньої роботи інформацію, оскільки ключі довірено тільки одному менеджеру. Особливо неприємно, коли виникає проблема, а цього менеджера немає поруч.

ріпі синя, рішення, рішення 41

У той самий спосіб багато організацій урізають можливість своїм прг півникам відчиняти необхідні двері (тобто приймати відповідні рішення), відмовляючись наділити їх необхідними для цього повноваженнями.

Є чимало причин, — можете заперечити ви, — не надавати кожному Тому, Діку та Гарі право приймати їх власні рішення — не в останню чергу, аби забезпечити дотримання букви стандарту, або з міркувань безпеки чи з інших відповідних причин.

Рішення, прийняті менеджером, який не гребує допомогою, створюють ефект відчинених дверей.

І Ефективне прийняття рішень

З попередніх підрозділів можна виділити певні елементи, які допомагають ефективно приймати рішення. Про це поговоримо детальніше в наступних розділах. А зараз зауважимо лише, що ефективні рішення можливі тоді, коли виконуються наступні умови:

• правильно визначена суть проблеми;

• відкинуто неякісні рішення (обійдіться без "священних корів");

• інформація округлена не більше, як до десятих;

• враховано приватні упередження;

• передумовою рішень є гуманність;

• вжито профілактичних засобів;

• є відвага прийняти будь-які наслідки рішення;

• на проблеми звернуто увагу, а не проігноровано їх;

• прийняття рішень розподілено між уповноваженими рівнями керівництва;

• погляди достатньо визначені, і їм легко слідувати;

• робочі сили є динамічними та дисциплінованими;

• Існує також запасний варіант дій;

• Існує можливість змін, і зміни розглядають як можливий варіант розвитку подій, а не як загрозу;

• послідовне і наполегливе виконання рішень (сильне лідерство);

• рішення є достатньо обміркованими.

А також коли ті, хто приймає рішення, є:

• стриманими (не розгублюються навіть у кризовій ситуації);

• енергійними;

• мають значний досвід;

• забезпечені адекватними ресурсами;

• мають достатню освіту та підготовку;

42 УСЕ ПРО МЕНЕДЖМЕНТ: Ключові управлінські рішення

• впевнені в собі (висока довіра до себе та до інших);

• уникають спокуси порівнювати теперішню проблему з попередньою;

• компетентними;

• здатними, коли потрібно, досягти консенсусу. Коли вони покладаються на:

• точні факти (за достатнього рівня деталізації);

• авторитет і відповідальність (сильний рівень передачі влади). Ефективні рішення більш імовірні, коли організації:

• не бояться обпектися та усвідомлюють суть проблеми до того, як вона стане серйозною загрозою;

• зорієнтовані на дію;

• здатні дивитися вперед і розробляти нові стратегії та плани;

• сфокусовані на зовнішньому (в першу чергу — клієнт, тоді — конкурент, а вже потім внутрішня політика);

• виявляють сильну волю (сильне лідерство);

• вміють створити атмосферу наполегливості та енергійності. І де:

• є чітка система звітності;

• прийманню рішень приділяється велика увага. До всього цього можна додати ще й наступне:

• процес прийняття рішень - це мистецтво, а не наука;

• іноді будь-яке рішення краще, ніж відсутність рішення взагалі.

ГЕНЕРАЛИ-ЩАСЛИВЦІ

На завершення цього розділу — слово про найбільш невловний компонент справи управління — про везіння.

Ще Наполеон сказав, що найважливіша його перевага — це генерали, яким щастить. Вражає те, як часто ці слова повторювались керівниками різноманітних виробництв. У серії інтерв'ю для книги "Переможна смуга. Мітка II" ця тема повторювалася знову і знову.

Книга призначалась для того, аби з'ясувати, чи існують ключові фактори в стилі управління, які були б спільними для компаній, що досягай великого та тривалого успіху. Будучи членом дослідницької команди, я допомагав робити інтерв'ю з керівниками та головами компаній з усього світу. Зрештою, ми прийшли до висновку, що дійсно спільні характеристики у способі керівництва цими компаніями були. Однак слово "везіння" було згадане безліч разів.

Головний менеджер однієї з наших компаній особливо багато разів звертався до важливої ролі везіння в бізнесі: бути в потрібному місці в потрібний час. Нас здивувало, що цією компанією була Reuters, одна з найбільш технологічно оснащених організацій у світі.

Рішення, рішення, рішення 43