26 Усе про менеджмент: Ключові управлінські рішення

само, як усіх інших корисних навичок чи знань, адже рішення є основою менеджменту.

Насамперед, необхідно дещо зрозуміти про природу рішень.

ЩО ТАКЕ РІШЕННЯ?

Рішення — це той пункт, у якому вибір робиться між альтернативними та, як правило, конкуруючими можливостями. Здається, що відправним моментом може бути та мить, коли дія вже робиться у певному напрямку, а решта можливостей відкидається. Саме дія, зроблена у визначеному напрямку, надає рішенню значущості.

Не випадково слово "рішення" походить від слова, яке означає "різати", або, як зазначає Гельга Драммонд в своїй книзі "Ефективне прийняття рішень", від "зробити специфічний вибір чи обрати напрямок дій" ².

Драммонд пише про суттєву різницю між рішенням самим по собі та процесом прийняття рішень. Автор вважає, що рішення є остаточним результатом процесу, а процес прийняття рішення містить в собі лише "події, які ведуть до моменту вибору та відбуваються після нього".

Це доволі слушно. Однак, як і в багатьох інших процесах, що відбуваються в людському мозку, тут складно — якщо взагалі можливо — абсолютно розмежувати причину та наслідок.

Більше того, як вказує Алан Баркер:

"Прийняти рішення — це більше, ніж просто вирішити, що робити. Цей процес містить ще й іншу настанову: розумову та емоційну. Більше того, сюди часто додається настанова до дії від імені інших — особливо на роботі чи в родині — а також прохання втілити вашу настанову, спрямоване до інших"³.

Перехрестя в лісі

Наведемо приклад. Група мандрівників, наближаючись до небезпечного лісу, наймає провідника, аби він показав їм шлях. У такий спосіб вони передають повноваження приймати рішення провіднику.

Через деякий час група підходить до перехрестя. У цій ситуації виявляється, що не просто провідник (той, хто приймає рішення) вибирає на свій смак одну з доріг, а й самі мандрівники діятимуть за його рішенням.

Може статися, наприклад, що з лісу виводить не одна стежка. Таким чином, провідник може зупинитися для того, аби вирішити, яка з них найкраща; важливість рішення полягатиме саме в тому, що приймається воно один раз — чи добре, чи зле — але мандрівка триватиме в цьому напрямку. Якщо подорож надзвичайно важка, може статися, що настанова, з якою мандрівники вирушають, визначить успіх справи більшою мірою, ніж вибрана стежка.

Рішення, рішення, рішення 27

Така аналогія ілюструє ще й інший важливий момент, який стосується усього вище сказаного. Це — різниця між самим рішенням провідника та шляхом роздумів, який вів до нього. Рішення — підсумок цілого процесу, і це не тотожні речі.

Наприклад, якщо провідник добре знає ліс, може бути багато пунктів, які він візьме до уваги ще перед тим, як вирішить, котрий шлях буде найкращим, — яку кількість води група спроможна нести чи яка є можливість зустрічі з диким звіром. З іншого боку, все може бути інакше. Уявімо собі, що провідник зовсім розгублений і йому залишається лише підкинути монетку, аби визначити, яким шляхом піти. Але якщо вже таки рішення ним прийняте, він примусить групу скоритися своєму вибору.

Внески та результати

Поняття "процесу" зараз досить добре відоме керівникам, таким чином різниця між процесом прийняття рішень та самими рішеннями мусить бути зрозумілою.

В цьому контексті кінцеві рішення виглядають як результати, а відомості, думки та інші складові, що впливають на рішення, можуть бути сприйняті як внески. До них ми повернемося в наступному розділі.

Підсумовуючи, зазначимо, що процес прийняття рішень складається з того, що Драммонд називає "події, які ведуть до моменту вибору та відбуваються після нього". Однак врешті вибір робиться, і саме рішення завжди містить у собі те, що Алан Баркер називає "місцем, звідки немає вороття".

МІСЦЕ, ЗВІДКИ НЕМАЄ ВОРОТТЯ

Місцем, звідки немає вороття, є етап, на якому той, хто приймає рішення, визначається щодо певного напрямку дій — і після цього вирішує. Перед цим моментом ще можливо повернутись назад, але коли вже він постав, усе вирішується остаточно.

Як доводить Баркер, так буває навіть тоді, коли рішення містить кілька відправних моментів, тобто проектів, дії. Звичайно, з досягненням кожного наступного успіху зміна рішення даватиметься все більшою ціною, і врешті поворот на 180 градусів стане неможливим, навіть якщо важко точно визначити, коли ми потрапили у точку, звідки немає вороття.

Розуміння керівником феномену "місця, звідки немає вороття" запобігає багатьом катастрофічним рішенням, адже організації за своєю природою особливо чутливі до наслідків того, що називають "групове мислення", про яке йтиметься в сьомому розділі. А тепер розглянемо різні способи класифікації рішення.