22 Усе про менеджмент: Ключові управлінські рішення

Список використаної літератури

1. Drucker, Peter, Management, Pan, 1979.

2. Hammer, Michael, and Champy, James, Re-engineering the Corporation, p. 96, Nicholas Brealey, 1993.

3. Clutterbuck, David, and Goldsmith, Walter, The Winning Streak Mark II, Orion, 1997

4. Stewart, Thomas A, Intellectual Capital: The new wealth of organizations, Nicholas Brealey, 1997.

5. Taylor, Paul, 'Computer, read my lips'. Financial Times, 11 November 1996.

6. Finn, Widget, 'Cutting out the indecision', The Times, 12 September 1996.

7. Koch, Richard, and Godden, lan, Managing Without Management, Nicholas Brealey, 1996.

1 Рішення, рішення, рішення________

Душі людей, які мають невизначені

та дрібні цілі, — це просто кладовища добрих

намірів.

Невідомий автор

Від того моменту, як ми прокидаємося, і до моменту, коли наша голова знову падає на подушку (а іноді навіть після цього), наш мозок зайнятий безкінечним потоком рішень, пов'язаних з нашим приватним та професійним життям. Вони стосуються і тих дрібниць, що зустрічаються нам протягом кожного дня — яку краватку та сорочку одягти на роботу, поїхати машиною чи трамваєм — і тих, що вимагають значно серйозніших розмірковувань — чи погодитись на нову запропоновану нам посаду, чи залишити все, як є; чи повністю перевчитись задля нової кар'єри.

Сидячи за робочими столами, прокручуємо щоденне коло рішень, перетасовуючи папери та листи з купи на купу в максимально швидкому темпі. Побутує думка, що типовий західний менеджер щодня приймає буквально сотні більш або менш важливих рішень. Маючи таку статистику, дуже дивно, що ми не покращуємо свою здатність приймати рішення, а залишаємося такими, якими є.

Нещодавно Віджет Фіни, журналіст, який займається проблемами менеджменту, написав у газеті "Times":

"У середньому менеджери мають шість ділових зустрічей на тиждень, але за останніми опитуваннями майже 80 відсотків цих зустрічей виявляються непродуктивними. Близько одного дня з п'яти або двох місяців з робочого року присвячується зустрічам з іншими людьми, і ці зустрічі залишаються безрезультатними. Немає сумніву, що скоро розпочнеться підрахунок щорічних збитків від нерішучості в британському бізнесі"¹.

Такі підрахунки показали б, що збитки вражаючі: напевне, аж тоді компанії визнали б важливість навичок приймати ефективні рішення. Незаперечним є факт, що мало хто з нас дістав якийсь формальний вишкіл в цій галузі. Це не свідчить про те, що ми —————————————— не взажаємо себе добрими спеціалістами у прийнятті рішень (навіть якщо багато хто з нас такими не є), а лише свідчить про брак знань для компетентного вибору. Скоріше, це просто результат того, що організації не визнають вміння приймати рішення за знання, яке може бути засвоєне в процесі навчання.

Це велика помилка, і в даній книжці зроблено спробу продемонструвати, що ефективних стратегій прийняття рішень можна навчитися так

"...Типовий

західний менеджер

щодня приймає

буквально сотні

більш або менш

важливих рішень".