198 Усе про менеджмент: Ключові управлінські рішення

Проте скандали останніх років такі як справа "Maxwell" та "ВСС" поставили питання ділової етики на порядок денний. Резонанс, що виник у зв'язку з цим серед широких кіл суспільства, спонукав серйозніше ставитися до етичних проблем. Ділова етика все частіше стає провідним предметом в навчальних планах шкіл ділового управління і виноситься на обговорення на різноманітні семінари та конференції.

Спектр етичних проблем уже й так є достатньо широким, проте продовжує розширюватися. Він охоплює і відверті порушення закону, наприклад, шахрайство і розтрата, і рішення, що можуть завдати шкоди довколишньому середовищу, та інші вчинки, як-от: сексуальні домагання, сумнівні стратегії продажу, конфлікти інтересів. Все частіше моральної оцінки вимагає й те, що здавалося вже звичним — наприклад, високі заробітки керівництва.

ЗОНИ ЕТИЧНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Сьогочасні дебати з приводу розмірів платні директорату — як їх називають у процесі "жирних котів" — це яскравий приклад зміни етичних орієнтирів. Ще кілька років тому право компанії самостійно і навіть відкрито визначати довільні розміри ставок для своїх працівників залишалося поза будь-якими сумнівами. Зараз же в багатьох випадках рівні доходів найвищих керівників перебувають під пильним наглядом засобів масової інформації та громадськості.

Останні події свідчать навіть про те, що незабаром у вирішення проблеми може втрутитися уряд. Скажімо, останній скандал, викликаний розмірами премій, виплачених директорам компанії "Camelot", що була організатором Британської національної лотереї, призвів до того, що голова правління "Camelot" отримав від держсекретаря з питань національної спадщини сувору догану. Звичайно, випадок з національною лотереєю є одиничним, однак громадські дебати з приводу оплати праці вищого керівництва явно схиляються в бік заборони компаніям самостійно визначати розміри ставок.

Подібно і компанія "Shell" у випадку зі своєю нафтовою платформою "Brent Spar" пересвідчилася, що при закритті застарілої установки простих раціональних розрахунків щодо зменшення шкоди довкіллю замало, потрібно ще враховувати емоційний тиск кампаній протесту, організованих активістами природоохоронних організацій. І без сумніву саме етичні міркування лежали в основі тієї хвилі протесту, що здіймається зараз в Британії, і в Америці проти тютюнової промисловості.

Це лише кілька більш помітних прикладів котрі засвідчують наскільки за останні роки змінився етичний ландшафт.

Сьогодні етичні проблеми виникають у зв'язку з широким спектром явищ (і не лише перерахованих нижче); зокрема:

Важкі рішення 199

шахрайством;

проблемами охорони довкілля ("Brent Spat"); конкуренцією ("брудні ігри"); оплатою праці менеджерів ("жирні коти"); продажами (махінації);

рекламою (некоректні дії у сфері реклами компанії "Benetton"); здоров'ям та безпекою; зниженням платні;

подарунками та проведенням дозвілля в деяких фірмах; ціновою політикою (картелі); спонсорством (тютюнові компанії); постачальниками (запізнення оплати);

експортом (до країн з неприйнятними режимами правління); імпортом (з країн, що використовують дитячу працю); маркетингом та просуванням на ринок товарів (програма безкоштовних польотів компанії "Hoover"); • науково-дослідницькою діяльністю (генетика).

Фактично, важко уявити собі рішення в бізнесі, котре б не мало того чи іншого етичного чи морального виміру.

СТВОРЕННЯ ЕТИЧНОЇ ОСНОВИ ДЛЯ РІШЕНЬ

Наведені вище приклади вказують на необхідність створення всередині компанії певного етичного клімату, в якому б відбувався процес прийняття рішень. Що ж може зробити організація, аби впевнитися, що рішення в ній приймаються з належним урахуванням етичних питань?

Простої відповіді на це питання немає, як і немає певності в тому, що будь-якій з компаній вдасться уникнути небезпеки етичних перекосів — навмисних чи помилкових — і не сісти в калюжу просто перед об'єктивами засобів масової інформації та уважним поглядом громадської думки. Однак, вище керівництво кожної з компаній — це стосується також громадських та некомерційних організацій — зобов'язане зробити низку практичних кроків з метою створення та забезпечення функціонування етичної основи прийняття рішень.

Американська освітня організація Центр етичних ресурсів пропонує 12 кроків у напрямі розробки кожною з організацій власної етичної програми²:

1. формулювання бачення майбутнього;

2. визначення базових цінностей;

3. розробка корпоративного етичного кодексу;

4. створення служби або призначення працівника з питань етики;

5. створення команди/комітету оперативного вирішення етичних питань;

"...важко уявити собі рішення в бізнесі, котре б не мало того чи іншого етичного чи морального ___виміру".___

200 УСЕ ПРО МЕНЕДЖМЕНТ: Ключові управлінські рішення

6. розробка стратегії етичного спілкування;

7. проведення тренінгів з етики;

8. створення "гарячої" телефонної лінії етичної допомоги;

9. розробка системи оцінок та нагород;

10. створення систем контролю та реєстрації даних;

11. проведення періодичних оцінювань;

12. запровадження етичного стилю керівництва.

Багато компаній вважають, що всього цього забагато. У цьому випадку доцільно зробити хоча б кілька нескладних практичних кроків:

• намітити чіткий зразок етичних стосунків;

• видрукувати етичний кодекс;

• контролювати та обговорювати етичні проблеми;

• визначати найбільш етичних працівників ("етичних чемпіонів");

• забезпечити надійні канали надходження інформації про різні етичні проблеми;

• підтримувати етичний клімат за допомогою тренінгів.

І Вище керівництво і встановлення етичного порядку

' Всі ми знаємо, що розпорядження згори рідко коли сприймаються серйозно підлеглими, аж доки керівник "не прийде і не скаже особисто". А серед вищого менеджменту побутує переконання, що для того аби підлеглі поводили себе етично достатньо періодичних нотацій. Усе це абсолютно не так.

У багатьох організаціях також існує тенденція вважати сказане публічно не більш як ширмою для справжніх рішень, що приймаються у залі засідань ради директорів. Зовсім не дивно, що в компаніях, де такі подвійні етичні стандарти характерні для керівництва найвищого рівня, викривлюється все організаційне середовище — це немов відбиток викопного молюска на приморській скелі.

Насправді, в більшості фірм просто говорять добрі слова про етику та мораль, але промови ховаються до шухляд, а менеджери докладають максимуму зусиль, аби підтасувати справжню ситуацію під парадну звітність. Так, наприклад, фірмові буклети розкажуть вам про напружену працю і комфортні умови для неї, тоді як насправді ця фірма завантажує своїх менеджерів роботою мало не до смерті.

Тому зовсім не дивно, що всі розпорядження згори викликають бажання підтасувати необхідні дані, навіть якщо це суперечить справжній картині і прийнятим правилам — аби лише "за руку не зловили".

Втім, принцип "робіть, як я вам кажу, а не так, як я роблю сам" потроху відходить у минуле. Ще в 1979 віце-президент компанії "Bethlehem Steer Річард Шуберт наголошував:

"Керівництво повинно зробити більше, ніж просто створювати етичні кодекси. Головне наша відповідальність полягає в тому, щоб мотивувати та заохочувати співробітників поводити себе сумлінно та чесно. Вище керівництво має служити прикладом моральної поведінки. Дотримуймося самі того, що проповідуємо".

Важкі рішення 201

ЕТИЧНІ КОДЕКСИ

Зараз у багатьох організаціях існують етичні кодекси та інструкції, що спрямовують прийняття рішень у складних ситуаціях. Проте такі кодекси — не нова ідея. Лоренс Б. Чонко у своїй книзі "Етичне прийняття рішень в маркетингу" цитує уривок, якому вже понад 3000 років:

"Не неси двох вантажів у одному мішку — з яких один важкий, а інший легкий. І не міряй все двома мірками — з яких одна велика, а інша мала"².

У конфуціанстві також існує поняття Лі — принципу, за яким слід діяти. Конфуцій розумів, що люди потребують зразків, згідно з якими вони мають поводитися. Одним з Лі було життя самого Конфуція, і .тому ніхто не мав сумнівів, що поводитися слід саме так.

Формальний етичний кодекс може служити кільком цілям.

• Він підкаже менеджерам та працівникам, як чинити, приймаючи рішення, на основі аналізу цінностей.

• Він формально зобов'яже усіх працівників зважати на етичні аспекти рішень, які вони приймають. У такий спосіб, співробітники знатимуть, що вони мають формальний обов'язок оцінити наслідки своїх рішень, а також рішень інших для всієї організації з точки зору етики.

• Стане підґрунтям для дискусій з питань етичної поведінки. Такі дискусії — чудова нагода дослідити зони етичної невизначеності, що хвилюють співробітників організації.

Справді, саме тільки існування етичного кодексу вже є частковим захистом від неетичних рішень в тому розумінні, що, як письмовий документ, до якого можна при потребі звернутися і апелювати, він надає працівникам необхідні їм орієнтири. Окрім того, наявність такого кодексу виправдовує винесення спірного питання поза межі конкретної робочої групи на рівень компанії, у випадку, якщо працівник не може вирішити сумнівні моменти зі своїм безпосереднім керівником. А той, від кого залежить прийняття рішення, знатиме, що пізніше його можуть спитати, як той чи інший його вчинок узгоджується з принципами, визначеними в кодексі.

Скажімо, компанія "Coca-Cola" у своєму етичному кодексі радить своїм працівникам взяти до уваги що:

"Статті етичного кодексу е невід'ємними принципами компанії. Працівники можуть час від часу потребувати допомоги, щоб дізнатися, як положення кодексу співвідносяться з конкретними ситуаціями, що їм траплятимуться. Подібні питання слід адресувати своєму безпосередньому керівникові або ж наглядовій раді компанії".

282 УСЕ ПРО МЕНЕДЖМЕНТ: Ключові управлінські рішення

Іншими словами, якщо ви не можете дійти задовільного вирішення питання зі своїм власним босом, є інша можливість, і ви зобов'язані нею скористатися.

Етичний кодекс може включати, наприклад, таке: