52 Усе про менеджмент: Ключові управлінські рішення

За два останніх десятиліття TQM стало в діловому світі синонімом ефективності та проґресу. Його витоки слід шукати в роботі японських компаній у період після II Світової війни.

На японських підприємствах найперше проаналізували та задокументували, що саме вимагається від кожного робітника, аби його продукція була високоякісною. В такий спосіб було досягнуто стабільності — чи передбачуваності — виробничого процесу, і кожен автомобіль чи телевізор, що сходили з конвеєра, відповідали високим стандартам якості, незалежно від впливу різноманітних факторів, від того які саме робітники працюватимуть у ту чи іншу зміну.

Таким чином, і на противагу іншим індустріальним націям того часу, японці набули можливість закласти якісність у саму серцевину управлінських та виробничих процесів, в той час як іншим компаніям того бракувало. (Дехто з читачів, можливо, пам'ятає економічний занепад у Британії в 70-х роках, коли, наприклад, навіть існував термін "п'ятничний автомобіль" для позначення низькопробного авто, зібраного сяк-так, оскільки робітники в п'ятницю поспішали розпочати свій вихідний).

Філософія безперервного вдосконалення

Отже, японські компанії розв'язали проблему стабільності. Більше того, оскільки всі виробничі методики фіксувалися в документації, стало можливим через дрібні удосконалення постійно підвищувати якість та продуктивність в усій компанії.

Значною мірою саме завдяки впровадженню методики TQM за наявності високодисциплінованої робочої сили, Японія впродовж 70-х змогла протистояти конкурентам зі США та Європи і досягти сучасного рівня економічного розвитку.

Є певна іронія в тому, що розробкою інструментарію управлінського підходу, знаного тепер як TQM, займалися американські спеціалісти з менеджменту Др. В. Едвардз Дімінґ та Др. Джозеф Джуран; саме цей підхід дав змогу японським компаніям упродовж лише 25 років не тільки наздогнати, а й випередити лідерів американського бізнесу.

Короткий час в кінці 70-х і на початку 80-х років американці були схильні списувати успіхи японців на фактор наявності дешевої робочої сили. Проте все стало на свої місця, коли японський виробник автомобілів "Honda" відкрив завод у Марисвілі, штат Огайо, де праця американських робітників оплачувалася за ринковими тарифами, а саме підприємство випередило автомобільних гігантів Детройта⁵.

В американських компаніях зрозуміли, що японці якось зовсім по-іншому працюють на своїх заводах. Середина 80-х пройшла у відчайдушному намаганні західних компаній розібратися в схемах управління, застосовуваних на японських підприємствах, і запровадженні власних Г(Ж-розробок. Вплив методики в той час був настільки сильним, що на

Сміттєвий контейнер та інші моделі 53

кінець 80-х років усі найбільші світові компанії можна було розділити на дві категорії: на тих, котрі вже застосовували технологію тотального управління якістю, і на тих, що саме збиралися до неї звернутися.

Втім, як то часто буває з добрими ідеями, ніхто не міг дійти згоди щодо шляхів найкращого застосування TQM. З'явилася маса варіацій цієї методики: багато компаній намагалися застосувати власні принципи у власних умовах.

Окрім того, оскільки тотальне управління якістю спершу застосовувалося на підприємствах важкої промисловості і передбачало складний статистичний аналіз таких змінних, як, наприклад, температура чи опір матеріалів, його важче було застосовувати до процесів, в основі яких лежить людська взаємодія.

Насправді ж, методика TQM не стільки залежала від цих дрібниць, скільки від неї почали залежати нові схеми мислення, до виникнення яких вона спричинилася.

Саме в той спосіб говоримо про величезний вплив TQM на прийняття рішень. На певному рівні вже саме рішення застосувати цю методику значно вплинуло на управління виробничими процесами в різних організаціях. З іншого ж боку, філософія "вивіреного часу" та "нульових дефектів", що є стрижневою для TQM, визначила способи прийняття рішень у сучасних організаціях.

Як бачимо, ця методика теж вимагає емпіричних даних, схильна до залучення кількісних показників та вимірювань ефективності процесів. Від TQM також походить розуміння того, що участь кожного є необхідною умовою для успіху всієї організації.

Але перейдімо до теорії хаосу.

ТЕОРІЯ ХАОСУ

Популярне розуміння теорії хаосу полягає в тому, що всесвіт є абсолютно хаотичним і що конфлікт двох, здавалося б, ніяк не пов'язаних подій в одній його частині може спричинити непередбачувані наслідки в іншій.

Це означає, що мала дія може бути посилена впродовж її руху системою аж до того ступеня, що її можливі наслідки значно переважать саму дію. Тож коли кажуть, що помах метелика крильцями в Британії може спричинити цунамі в Китаї, ми бачимо тут втілення теорії хаосу.

(Якщо пам'ятаєте, Джеф Ґолдблам у фільмі "Парк Юрського періоду" теж є прихильником цієї теорії, вказуючи на можливість непередбачува-них наслідків експерименту відтворення динозаврів з генетичного матеріалу залишків крові, знайденої у викопаних рештках москітів.)

"Від TQM також

походить

розуміння того,

що участь кожного

є необхідною

умовою для

успіху всієї

організацГГ.