Медулярний рак щитовидної залози

Етіологія-походить з парафолікулярних клітин (C-клітин), які продукують гормон кальцитонін.

Патогенез. Невідомий.

Макро-Макроскопічно пухлина має вигляд солитарного вузла або займає частку або обидві частки залози, поширюючись і за її межі. Вона строката, сероматового кольору, нерівномірної щільності.

Мікро-гістологічно медулярний рак вельми варіабельний і складається з веретеноподібних, округлих, полігональних клітин, розташованих у вигляді гяжей, нулів і комплексів, оточених рихлою стромою. Зазвичай між густими клітинними пластами розташовується гомогенне гіаліноподібні речовина або амілоїд.

Ускладнення- може рецидиву вати.

21) Аденома наднирника - є доброякісним новоутворенням внутрішніх залоз. Однак, не дивлячись на той факт, що аденома відноситься до доброякісних пухлин, вони можуть прогресувати протягом тривалого часу і перероджуватися в злоякісні (аденокарциноми).

Аденоми наднирників бувають декількох видів:адренокортікальная, пігментна та онкоцитарная.

Адренокортікальная аденома зустрічається найчастіше інших видів аденом і являє собою великий вузол, що нагадує капсулу. Іноді можуть мати розвиток фіброз і дізстрофіческіе зміни, розростання жирової тканини та інше. Пігментна аденома зустрічається досить рідко. У деяких випадках пігментна аденома супроводжується виникненням синдрому Кушинга. При дослідженні аденоми на комп’ютерному томографі можна візуалізувати високу променеву щільність. Розміри пігментного аденоми не перевищують 2-3 сантиметрів Онкоцитарна аденома зовні може походити на інші види аденом, хоча сама по собі вона зустрічається досить рідко. Будова аденоми цього виду зернисте і складається з великих клітин. Множинна зернистість обумовлюється великою кількістю в клітинах мітохондрій, а клітинні ядра містять псевдовключення.

22) Феохромоцитома —пухлина клітин мозкової речовини наднирників, що призводить до надлишкової секреції катехоламінів — адреналіну танорадреналіну. це класичний представник пухлин, що походять з клітин дифузної нейроендокринної системи (APUD-системи), основною відмінною рисою яких є здатність захоплення і декарбоксилювання амінів, що дозволяє пояснити складні клініко-морфологічні феномени цього захворювання. Пухлина розвивається із специфічних хромафінних клітин симпатоадреналової системи, ембріогенетично споріднених клітинам симпатичної нервової системи і дає позитивну хромафінну реакцію, тобто здатність забарвлюватися солями хрому в жовто-коричневий колір.

Хвороба проявляється характерними нападами з головним болем, нудотою, тахікардією, підвищеним АТ, болем у підвилочковій ділянці, з блювотою.

23)

.МІхурцевий занесок

Мікро: синцитіальні клітини в дифузну проліферуючомутрофобласті.

Макро: вростання ворсин хоріона у вени матки і малого тазу,гідро пічна дистрофія(набряк) в більшості ворсин хоріона,вони виділяють гонадотропін.

Причини: активізація тканинної тромбокінази, яка запускає механізм тромбоутворення

Наслідки: метастази в матку ,піхву,легені,в 50% трансформуються в хоріон епітеліому

24. Хоріонкарцинома (фото нема –має бути зелений препарат)

Хлріонкарцинома(хоріонепітеліома)- виражено злоякісна пухлина, розвиток якої у випадку трофобластичної хвороби пов'язаний з вагітністю. Пухлина чутлива до хіміотерапії, але у певних випадках іі розвиток пов'язаний не з вагітністю а з ектопією тканин, тоді така пухлина не чутлива до хіміотерапії. Морфологічно- вираженний клітиннний атипізм, ворсини хоріона не визначаються. При трофобластичній хворобі елементи трофобласта продукують хоріонічний гонадоропін, рівень якого у крові при хоріонкарциномі виражено збільшений.

25. Фіброма шкіри

Фіброма- це доброякісна пухлина що розвивається зі сполучної тканини, має вигляд вузла різних розмірів при мікроскопічному дослідженні- побудована з диференційованої сполучної тканини, пучки волокон і судин розташовані в різних напрямках.розрізняють щільну фіброму(з перевагою колагенових волокон) і мяку(пухка сполучна тканина+ фібробласти і фіброцити)

Так, тверда фіброма являє собою щільне новоутворення, розміром від 0,5 до 1,5 см, яке підноситься над поверхнею шкіри, має тілесний або блідо-рожевий колір і тверду гладку поверхню . Зазвичай тверда фіброма розташована на широкій основі, набагато рідше - на вузькій тонкій ніжці. Якщо доторкнутися до такої освіти, відчувається його рухливість і щільна консистенція. Фактично, це чітко відмежоване розростання зрілої сполучної тканини, багатої колагеном. Тверда фіброма може з'явитися як у чоловіків, так і у жінок, незалежно від їхнього віку, але зазвичай їй піддані люди середніх років. Іноді людина вже народжується з твердою фібромою. На відміну від твердої, м'яка фіброма найчастіше буває множинною і за своїм виглядом нагадує висячі зморщені мішечки тілесного або темно-коричневого кольору , які часто звисають на невеликій ніжці.

26)