8.3.4. Перевірка міцності шпильок

Максимальна напруга, що виникає в шпильках при роботі

. (8.56)

де d₁ – внутрішній діаметр різьби шпильок;

[σ_р] – допустима напруга на розтягування. Для сталі 45 [σ_р] = 340 МПа.

Коефіцієнт запасу міцності стяжних шпильок по міцності на втому

, (8.57)

де σ_-1р – границя витривалості матеріалу шпильок при розтяганні (для сталі 45 σ_-1р = 240 МПа);

F_шmin  – найменша площа поперечного перерізу шпильки, мм²;

C – коефіцієнт, рівний 0,5 – при двох, 1 – при чотирьох і 1,15 – при шести шпильках.

8.3.5. Перевірка міцності стійок

Напруги в стійках при затягуванні

, (8.58)

де F_cmin – найменша площа поперечного перерізу стійки.

Напруга стиску, що допускається, визначається по табл. 8.2.

Напруга в стійках при роботі преса

. (8.59)

Запас міцності на втому в найменшому перетині становить

, (8.60)

де σ_-1р – границя витривалості матеріалу стійок при стискуванні-розтяганні (для сталі Ст3 σ_-1р=150 МПа);

k_σ – коефіцієнт концентрації напруг в зварених з’єднаннях, k_σ = 2,8-3;

k_g – коефіцієнт динамічних навантажень, k_g = 0,8;

ψ_σ – коефіцієнт асиметрії циклу, для сталі Ст3 ψ_σ = 0,25;

[n] – мінімальний запас міцності, для стальних стійок [n] = 2.

8.3.6. Перевірка міцності траверси і столу преса

Траверса (поперечка) і стіл преса перевіряються на міцність по відомих методиках розрахунку міцності балки на двох опорах.

При зосередженому навантаженні максимальний згинальний момент буде .

При розподіленому навантаженні на довжині c максимальний згинальний момент буде .

Тут позначено L – відстань між опорами столу чи траверси.

При побудові епюри згинальних моментів, що діють на верхню траверсу двох кривошипного преса приймається, що зусилля на повзуні розподіляється між опорами нерівномірно, зокрема, одна з опор навантажена зусиллям Р/3, інша – зусиллям 2Р/3.

Напруги стиску, розтягання і дотичні напруження в середній частині столу чи траверси складуть

(8.61)

де H –загальна висота перетину столу чи траверси;

y – відстань від центральної осі перетину до нижньої частини столу чи траверси;

J – момент інерції перетину;

S – статичний момент перетину вище лінії, на якій визначається напруга;

b – ширина перетину.

Напруги, що допускаються, приведені в табл. 8.2. Напруги зминання, що допускаються, для опорних поверхонь траверси і столу у місцях контакту з під штамповими плитами для чавуну (чавун СЧ 21) складає 40 МПа, для сталі (сталь 35Л) – 80 МПа.

Перетини траверси і столу під шпильками перевіряються по найбільших напругах стискування і запасу міцності на втому.

Найбільші напруги стискування під траверсою становлять

, (8.62)

а найменші

. (8.63)

Для столу в формулах (8.62) і (8.63) замість площі F_трпр використовується площа F_стлпр.

Запас міцності на втому в небезпечному перетині становить

, (8.64)

де σ_-1р – границя витривалості матеріалу траверси чи столу при вигині (для сталі Ст3 σ_-1р=150 МПа);

k_σ – коефіцієнт концентрації напруг в зварених з’єднаннях, k_σ=2,8-3;

k_g – коефіцієнт динамічних навантажень, k_g=0,8;

ψ_σ – коефіцієнт асиметрії циклу, для сталі Ст3 ψ_σ= 0,25;

[n] – мінімальний запас міцності, для стальних стійок [n]=2.