Приблизний зміст розрахунково-пояснювальної записки:

1. Титульний аркуш.

2. Завдання на курсовий проект.

3. Реферат.

4. Перелік умовних позначок, символів, одиниць, скорочень, і термінів.

5. Вступ.

6. Опис конструкції преса.

7. Обґрунтування вибору структурної й кінематичної схеми.

8. Опис пристрою й принципу дії преса.

9. Кінематичні розрахунки:

• Синтез головного виконавчого механізму;

• Аналіз кінематики головного виконавчого механізму;.

• Розподіл загального передатного відношення по передачах.

10. Силовий розрахунок.

11. Енергетичні розрахунки:

• Графік зусилля деформації;

• Графік жорсткості;

• Навантажувальний графік;

• Витрати енергії на робочий хід;

• Витрати енергії на включення муфти;

• Витрати енергії на холості переміщення механізмів;

• Розрахунок потужності електродвигуна;

• Розрахунок моменту інерції маховика;

• Розрахунок ККД циклу й робочого ходу.

12. Розрахунок допускних зусиль на повзуну:

• Допустимі зусилля по міцності головного вала;

• Допустимі зусилля по міцності зубчастої передачі;

• Графік допустимих зусиль на повзуні.

13. Розрахунок фрикційної муфти.

14. Розрахунок гальма.

15. Розрахунок питомих тисків в опорах головного виконавчого механізму.

16. Розрахунок одного з вузлів докладної розробки (шатуна, повзуну, прийомного вала, клиноремінної передачі, станини й ін.).

17. Технічна характеристика преса.

18. Стандартизація й уніфікація при проектуванні преса.

19. Організація робочого місця при роботі на пресі.

20. Охорона праці при роботі на пресі.

21. Список використаної літератури.

22. Додатки:

• Відомість курсового проекту;

• Технічне завдання;

• Роздруківки розрахунків на ЕОМ;

• Відомості специфікацій.

23. Зміст.

Основні вимоги, зміст і порядок оформлення конструкторської документації наведені в методичних вказівках по оформленню курсових і дипломних проектів, стандартах підприємства та ін.

1.3. Методичні вказівки по виконанню курсового проекту

Проектування кривошипного преса є дуже складним і об'ємним технічним завданням, виконання якого в повному обсязі можливо тільки колективом досвідчених конструкторів протягом досить великого періоду часу. У курсовому проекті виконується обмежений обсяг конструкторських розробок, зміст якого погоджується з керівником проекту.

На рівні курсового чи дипломного проекту проектування преса являє собою комплекс технічних завдань досить великого обсягу. При виконанні розрахунків і конструювання при модернізації пресів, рішенні проблем, що виникають у процесі виробничої діяльності, звичайно ставляться більш вузькі технічні задачі, пов'язані з розробкою окремих вузлів і систем. Однак у будь-якому випадку проектування кривошипного преса, як і будь-якої іншої технологічної машини, виконується по досить чіткій сталій методиці, заснованій на системному підході до процесу проектування.

Процес проектування являє собою багатоетапний ітераційний процес постановки задачі, її рішення й оцінки результатів. В основу методики проектування пресів покладені відомі методи й принципи проектування технічних систем, докладно розглянуті в курсах по проектуванню й конструюванню, основам технічної творчості.

Проектування преса починається з формування мети і методів її досягнення. Ціль проектування визначається виходячи з аналізу технічних вимог, технологічного призначення преса, особливостей його функціонування, серійності виробництва, вартості виготовлення та експлуатації та інших факторів.

На підставі вивчення технологічних вимог визначається перелік технічних і технологічних параметрів преса. Як зазначено раніше, параметри більшості кривошипних пресів визначаються стандартами. У додатку 1 приведень перелік діючих стандартів на основні параметри й норми точності найбільш розповсюджених видів пресів. Для пресів спеціального призначення параметри, зазначені в стандарті, можуть бути змінені, що повинно бути обов'язково зазначено в технічному завданні.

На основі вимог до особливостей функціонування преса й встановлених параметрів виконується вибір структури й кінематичної схеми преса, визначаються особливості конструкції як преса в цілому, так і окремих його вузлів і систем.

Зазначені питання викладаються в технічному завданні – першому і дуже важливому технічному документі. Технічне завдання розробляється незалежно від подальшої стадії розробки і є обов'язковим конструкторським документом. Відповідно до ГОСТ 15.001–88 технічне завдання встановлює: основне призначення, технічні і технологічні характеристики, показники якості, техніко-економічні вимоги, пропоновані до проектованого об'єкта. У технічному завданні приводитися перелік передбачуваних розрахунків, обсяг текстової й графічної документації.

Кривошипні преси звичайно проектують методом моделювання, коли прес чи його вузли проектуються за аналогією з відомими конструкціями пресів такого ж призначення. Досвід багаторічної практики конструювання й використання кривошипних пресів визначив основні особливості конструкції пресів, особливо універсального призначення. З цієї заподій структурний синтез виконавчих механізмів пресів, як правило, не виконується.

На стадіях розробки технічної пропозиції, ескізного проекту і робочого проекту виконується пошук, оптимізація й обґрунтування технічних рішень для задоволення поставлених вимог.

Проектування кривошипного преса завжди варто розглядати як послідовне, при необхідності багаторазове, виконання наступних проектних процедур.

1. На підставі завдання на проектування, вивчення стандартів, літератури, каталогів і інших матеріалів студент розробляє технічне завдання на проектування, що є окремим конструкторським документом.

2. Відповідно до технологічного призначення преса, технічного завдання і літературних даних розробляється кінематична схема преса й, при необхідності, можлива циклограма його роботи. У пояснювальній записці приводиться опис пристрою й принципу дії преса, обґрунтовуються вибір конструкції преса й окремих його вузлів.

3. По розробленій кінематичній схемі преса виконується синтез головного виконавчого механізму, у результаті якого визначаються основні розміри ланок, а також виконується розподіл загального передатного відношення по ступенях ремінних і зубчастих передач.

4. Виконується кінематичний аналіз головного виконавчого механізму. Виконуються кінематичні розрахунки, у результаті яких визначають залежність переміщення, швидкості й прискорення повзуну від кута повороту головного вала.

5. Виконуються розрахунки статики головного виконавчого механізму. Визначається залежність приведеного плеча крутного моменту від кута повороту головного вала, при необхідності розраховують опорні реакції. Незалежно від типу преса визначається кут «мертвого тертя».

6. Виконуються енергетичні розрахунки, у результаті яких визначається номінальна потужність головного двигуна й момент інерції маховика. Визначається лінійна швидкість маховика й час його розгону. Приводяться розрахунки ККД робочого ходу й ККД циклу.

7. Виконується розрахунок зусиль на повзуну, що допускаються міцністю головного вала й зубчастих передач. Після обчислень у пояснювальній записці представляються графіки допустимих зусиль на повзуну залежно від кута повороту головного вала й переміщення повзуну.

Розрахунки по п.п. 4, 5 і 7 виконуються в діапазоні кута повороту головного вала від 0° до 90° з інтервалом 5° або 10°. Розрахунки виконуються вручну або з використанням обчислювальної техніки. В останньому випадку в пояснювальній записці в додатку додається роздруківка. Результати розрахунків представляють у вигляді зведених таблиць і відповідних графіків.

8. Виконуються проектувальний або перевірочний розрахунок фрикційної муфти або гальма (за вказівкою керівника проекту).

9. Визначаються питомі зусилля в опорах головного виконавчого механізму, приводяться рекомендації з вибору матеріалу підшипників.

10. Виконуються розрахунки на міцність деталей головного виконавчого механізму - шатуна, повзуну, сполучного пальця й ін.

11. Виконуються розрахунок вузлів і деталей приводу - клиноремінної передачі, прийомного й проміжного вала, механізму регулювання закритої висоти й ін.

12. Виконується розробка загального виду преса. Основою для загального компонування машини є спроектовані вузли. Тому що в курсовому проекті розробляються тільки основні вузли преса й у більшості випадків виконуються перевірочні розрахунки, при розробці загального виду преса використовуються креслення базового преса, літературні дані, довідкові матеріали й матеріали технологічної практики.

13. У заключній частині проекту розробляються питання стандартизації й уніфікації, організації робочого місця, ергономіки й технічної естетики, техніки безпеки при роботі на проектованому пресі.

14. Наприкінці розрахунково-пояснювальної записки наводиться технічна характеристика спроектованого преса із вказівкою основних заданих і розрахункових параметрів преса. Необхідно мати на увазі, що в технічні параметри преса включаються початкові параметри, що задаються для проектування й основні розрахункові параметри, отримані після проектування.

Усі розрахунки виконуються вручну чи з використанням обчислювальної техніки. Враховуючи значний обсяг розрахунків, вкрай рекомендується використовувати обчислювальну техніку з відповідним програмним забезпеченням. Прості розрахунки (кінематика, статика преса, тощо) можна виконувати з допомогою пакету Excel, який, до речі, дозволяє просто й швидко будувати графіки. Для складних розрахунків, а тим більше, для аналізу залежностей, рекомендується використовувати програмне середовище MathLAB або MathCAD.

У пояснювальній записці приводяться всі розрахункові схеми, малюнки, графіки й таблиці з числовими результатами розрахунків. Комп'ютерні роздруківки, специфікації креслень та інші допоміжні матеріали приводять у додатках.

За узгодженням з керівником проекту зміст проекту може бути змінено.