14. Вітчизняний досвід діагностики економічної безпеки п

Методика діагностики ЕБП включає в себе:

1. Оцінку можливостей П протидіяти загрозам, оцінка причини появи загрози з боку факторів внутр сер-ща

2. Систематичний аналіз стану та тенденції розвитку зовн сер-ща

3. Оцінка тенденцій розвитку П, визн зони його функціонування, прогнозування впливу змін факторів внутр і зовн середовища на стан П

Критерієм визначення поточного стану функціонування П єфін коефіцієнти, які розрах при проведенні фін діагностики.

Стан функціонування П:

1. Стан неплатоспроможності

2. Стан кризи

3. Передкризовий стан

4. Економічна безпека

Згідно з даних розвинутих країн банкрутство на 1/3 повязано із зовнішніми і на 2/3 із внутрш факторами.

Відповідно до законодавства У про Б для діагностики неплатоспроможності П застосовується обмежене коло показників.

1. Коеф поточної ліквідності

2. Коеф забезпеченості робочим капіталом = Робочий капітал/оборотні активи= (оборотні активи-поточні зобовязання)/оборотні активи

3. Коеф понвлення (втрати) платоспроможності

Для своєчасного визначення формування незадовільної структури балансу, що в перспективі може привести до неплатоспр. Для прибуткового П вик коеф Бівера – він характеризує спроможність П генерувати приплив коштів у достатньому обсязі для погашення зобовязань), нормативне значення яйого знаходиться в межах 0,17-0,4

Коеі Бівера= (Чистий прибуток+Амортизація)/Зобовязання

Недоліки даної системи показників:

1. Дубляж один одного (одні випливають з інших)

2. Не може бути єдиного нормативу цих коеф для всіх галузей ек

Отже, потрібно до аналізу також додати показники ефективності вик капіталу, ділової активності, фін стійкості.

15. Скорингові моделі та багатовимірний рейтинговий аналіз у діагностування економічної безпеки п

Вперше скорингову модель запропонували у 40-х рр 20ст амер економіст Д. Дюран. Вона полягає у класифікації П за супенем ризику з врахуванням фактичного рівня показників фінансової стійкості і рейтингу кожного показника, вираженого в балах на основі експертних оцінок.

Суть багатовимірного рейтингового аналізу фінансвого ризику

17. Swot-аналіз п

Кожна організація (підприємство) має на ринку певні переваги і наділена недоліками. SWOT-аналіз (strength, weaknesses, opportunities and threats) - дає змогу виявити ті сильні і слабкі сторони, які потребують найбільшої уваги і зусиль з боку підприємства. Перед початком SWOT-аналізу комплексно зосереджуються на ймовірних загрозах і можливостях, що постають перед виробником. Після цього слід з'ясувати, які загрози є найбільш імовірними і які ризики вони здатні спричинити. Саме вони потребують найбільшої уваги і концентрації зусиль з метою їх усунення.

Оцінюючи можливості, слід зважити на їх потенційну привабливість і ймовірність їх реалізації, а також те, чи заплановані вигоди можуть перевершити ймовірні втрати внаслідок реалізації можливостей. Іноді можливості несуть в собі як велику привабливість, так і великий ризик. Залежно від ситуації один і той самий фактор здатний бути як загрозою, так і можливістю.

Метою SWOT-аналізу не є з'ясування всіх сильних і слабких сторін, це надто складно і не забезпечує досягнення ефективності. Підприємство повинно зосередитися на тих із них, які можуть стати ключовими факторами успіху чи провалу, а надто широкий перелік нівелює те, що є найважливішим.

Узагальнити ситуацію на підприємстві і на ринку, побачити шанси та загрози SWOT - аналіз допомагає через визначення слабких і сильних сторін підприємства і його конкурентів. Процес такого аналізу охоплює три етапи: ідентифікацію сильних і слабких сторін; ідентифікацію шансів і загроз та відображення їх з точки зору слабких і сильних сторін підприємства; пошук можливості діяти на межі відповідних характеристик підприємства і його конкурентів.

Ідентифікація сильних і слабких сторін підприємства полягає в оцінюванні окремих елементів маркетингу-мікс (маркетингових факторів успіху). Для адекватного відображення ситуації такий аналіз повинен використовувати дані попереднього аналізу; здійснюватись послідовно представниками різних підрозділів; доповнюватися думкою клієнтів, аналітиків, консультантів, експертів.

Сильні і слабкі сторони оцінюють стосовно конкурентів та умов зовнішнього середовища. У пошуку сильних і слабких сторін можна використати певну систему критеріїв (Товар, Ціна, Дистрибуція, Просування, Персонал, Організація маркетингу на підприємстві, Клієнти, Репутація підприємства, Ринок, частка, географічне охоплення)

Застосуванню SWOT-аналізу повинен передувати аналіз з використанням поширених у розвинутих країнах методів PEST і PRESTCOM. Одержаною з їх допомогою ринковою інформацією послуговуються для з'ясування шансів і загроз підприємству на ринку.

Аналіз PEST (political, economic, social, technological factors) полягає в ідентифікації й оцінюванні політичних, економічних, соціально-культурних, технологічних чинників.

Метод PRESTCOM (regulatory, competitione, organizational market factors) охоплює аналіз регуляційних, конкурентних, організаційних, ринкових чинників. Він дає змогу побачити загальні чинники (як у країні, , так і на міжнародному ринку), які впливають на діяльність підприємства, встановити основні тенденції, на які потрібно звернути увагу при проектуванні стратегії і в поточній діяльності

Кожній відзначеній змінній чинників надається відповідна оцінка (найкращим вважають використання альтернативної оцінки в межах від -5 до +5), доповнена детальним описом найважливіших змін. Це є передумовою існуючої ситуації, прогнозування можливих змін на ринку в найближчий період. Якщо підприємство оперує на глобальному ринку, потрібно проаналізувати кожний регіон.

Ідентифікація шансів і загроз розпочинає аналіз ринкового середовища, оскільки саме на ринку найвідчутніше проявляються сильні і слабкі сторони підприємства. При цьому слід мати на увазі, що шанси залежать від сильних сторін підприємства, а загрози - від слабких.

Вибір послідовності аналізу залежить лише від аналітика: у стабільному середовищі його починають із підприємства; у нестабільному - з аналізу його особливостей, щоб побачити підприємство у нових умовах.

Аналіз середовища передбачає вивчення його на макрорівні (політичне, культурне, економічне, правове, технологічне) і мікрорівні (постачальники, споживачі). За будь-яких умов аналіз має бути адаптований до потреб підприємства, сфери його діяльності.

Після ідентифікації змін визначають, які з них трактувати як шанси, а які - як загрози: ті, які сприяють розвиткові - шанси, а ті, що створюють проблеми, - загрози. Аналізують передусім ті, що обіцяють найбільші позитивні і негативні результати. Особливої уваги потребують абсолютно нові зміни, щодо яких важко спрогнозувати результат. Шанси і загрози потрібно аналізувати з точки зору майбутнього; сильні і слабкі сторони - з огляду на актуальну ситуацію.

Аналіз сприяє пошуку розв'язання проблем на межі кожного шансу і загрози, а також проблем, пов'язаних з кожною слабкою і сильною стороною. Після розгляду всіх можливостей діяльності може виявитися, що не всі шанси підприємство здатне використати і не всі можливості можуть бути реалізовані. За результатами такого аналізу підприємство повинно визначитись, які шанси використати, а які ні; які сильні сторони використовувати активніше, а які не вартують великих зусиль; які загрози ліквідувати, яких уникати, які перетворити на шанси; які слабкі сторони залишити, які ліквідувати, які перетворити на сильні тощо.

Якісно здійснений маркетинговий аналіз повинен спиратися на результати маркетингових досліджень; визначати сильні і слабкі сторони підприємства і його товарів на фоні конкурентів; концентруватись на найважливіших шансах і загрозах; ідентифікувати різні реальні можливості діяльності; відповідати своїм змістом і процедурно методологічним вимогам.