Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
економічна діагностика.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
89.03 Кб
Скачать
  1. Інтегрована оцінка фінансового стану п

Підсумкова рейтингова оцінка П враховує всі найважливіші показники фін-ек діяльності П. В загальному вигляді алгоритм порівняння рейтингової оцінки фінансового стану П може бути наступним (додаю фото.)

  1. Суть економічної безпеки п, зміст її підсистем (складових)

ЕБП – це захищеність його діяльності від негативних впливів зовн середовища, здатність швидко усунути загрози або пристосуватися до існуючих умов, що не позначаться негативно на його діяльності.

Зміст поняття ЕБП включає систему заходів, що забезпечують конкурентоспроможність і ек стабільність П, а також сприяє підвищенню рівня добробуту працівників.

Підсистеми ЕБП:

  1. Технологічна Б – знос ОЗ, завантаження спеціалізованого устаткування, доступ до ноу-хау, частка витрат на НДДКР, введення в дію ОЗ, середньомісячна з/п наукового працівника.

  2. Ресурсна Б – забезпеченість виробництва основними видами ресурсів, коеф забезпеченості запасів і витрат власними джерелами, енергомісткість, можливість заміщення ресурсів, якість ресурсів

  3. Фінансова Б – індекс обсягів вир-ва, динаміка прибутку, розмір заборгованості, частка на ринку, частка держ інвестицій у ВВП, рентабельність, капіталовкладення, довгострокові кредити

  4. Соціальна Б – мін. з/п, середня з/п, к-сть працівників з/п яких менша від прожиткового мінімуму, заборгованість по виплаті з/п, витрати сім’ї працівника на харчування, темпи скорочення персоналу, тривалість роб тижня.

Оцінка ЕБП у світовій практиці здійснюється на основі системи індикаторів. Вимоги до величини індикатора чи умов його дії не мають обов’язкового характеру, а лише констатують такий стан, коли П має найстабільніше економічне становище.

  1. Зміст банкрутства п та його фактори

При тривалій фінансовій кризі на підприємстві, що поглиблюється, та хронічній неплатоспроможності, підприємство може бути об'явлене банкрутом.

Банкрутство — це реалізація катастрофічних ризиків підприємства в процесі його господарської діяльності, внаслідок якої воно не може задовільнити в установлені строки вимоги, що пред'явлено зі сторони кредиторів та виконати зобов'язання перед бюджетом.

Основні причини банкрутства:

·        істотне порушення фінансової усталеності підприємства у випадку перевищення зобов'язань над активами;

·        значна незбалансованість від'ємного і додатнього грошових потоків;

·        тривала неплатоспроможність підприємства, що викликана низькою ліквідністю його активів.

         Види банкрутства.

1.     Реальне банкрутство — повна неспроможність підприємства відновити в наступному періоді свою фінансову стабільність і платоспроможність в силу реальних втрат капіталу. Таке підприємство юридично об'являється банкрутом.

2.     Технічне банкрутство — банкрутство, що викликане суттєвим простроченням дебіторської заборгованості та перевищенням цієї заборгованості над кредиторською, а сума активів істотно перевищує фінансові зобов'язання. При ефективному антикризовому управлінні підприємство, як правило, не об'являють банкрутом юридично.

3.     Навмисне банкрутство — навмисне створення або збільшення керівником або власником підприємства його неплатоспроможності, нанесення економічного збитку в особистих інтересах або інтересах інших осіб, заздалегідь некомпетентне фінансове керівництво. Виявлені факти переслідуються карним законодавством.

4.     Фіктивне банкрутство — заздалегідь неправдиве об'явлення підприємством про свою неплатоспроможність з метою введення в оману кредиторів для отримання від них відстрочки виконання своїх зобов'язань або знижки на суми кредиторської заборгованості. Виявлені факти переслідуються карним законодавством.

 Підставою для порушення справи про банкрутство є подача заяви в арбітражний суд підприємством-боржником, будь-яким кредитором, прокурором, органом державної податкової служби, контрольно-ревізійною службою. Суд може призначити три типи процедур: реорганізаційні (санаційні), ліквідаційні і мирову угоду між боржником і кредитором. Арбітражний суд визнає боржника банкрутом при відсутності пропозицій про санацію. У випадку признання підприємства банкрутом суд призначає ліквідаційну комісію.

         Наслідки признання підприємства банкрутом.

1.     Зупиняється підприємницька діяльність боржника.

2.     До ліквідаційної комісії переходять права розпорядження майном банкрута та його майнові права і обов'язки.

3.     Вважаються такими, що наступили, всі борги банкрута.

4.     Зупиняється нарахування пені і процентів на всі види заборгованості.

5.     Може бути признано недійсними угоди по продажу майна за три місяці до моменту подачі заяви про признання банкрутом і до року, до порушення справи про продаж майна або прийняття боргових зобов'язань, які привели підприємства до кризисного стану.

Фактори банкрутства:

  1. Зовнішні:

А) економічні (ек. Криза, інфляція, нестабільність фінансової системи, зростання ціни на ресурси, фіскальна політика дер-ви)

Б) політичні (ЗЕП дер-ви, політична нестабільність, зміна умов експорту/імпорту, розрив економічних звязків)

В) посилення міжнародної конкуренції у зв’язку з розвитком НТП

Г) демографічні ( к-сть населенння, рівень добробуту, культурний склад нас-ня, що визначають структуру потреб і платоспроможний попит)

2. внутрішні

А) дефіцит ВОК

Б) низький рівень техніки, технології і організації виробництва

В) зниження ефективності вик-ня виробничих ресурсів і вироб. Потужності

Г)погана клієнтура, яка платить із запізненням чи не платить взагалі

Д) низький рівень організації маркетинг