Висновки

Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних засобів служать визначальними характеристиками щодо окреслення їхнього значення у здійсненні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку будь-якого виробництва. Зростання й удосконалення засобів праці забезпечують підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці на підприємстві. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною основних фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства.

В виробничій сфері вирішальну роль має стан та технічний рівень основних засоів. Це вимагає першорядної уваги з боку керівництва до збільшення питомої ваги активної частини основних фондів в їх загальному обсязі.

Провівши теоретичне дослідження було виявлено, що основні засоби є найбільшою складовою виробничого капіталу підприємств. Вони утворюють основу підприємницької діяльності, додають їй стабільність і стійкість. Основні засоби мають низьку ліквідність, їх розпродаж супроводжується значною втратою вартості і появою серйозних проблем у підприємств. Тому збереження і ефективне використання основних засобів протягом нормативного або очікуваного терміну корисного використовування (експлуатації) та одночасно виведення з виробництва фізично і морально застарілих основних фондів, перш за все їх найактивнішої частини, – знарядь праці, їх заміна на новій технічній і технологічній основі з використанням накопиченої амортизації – такий зміст має для підприємства нормальний процес обігу капіталу, вкладеного в основні виробничі фонди.

Ефективне відтворення основних засобів на підприємствах у сучасних умовах вважається одним із суперечливих та трудомістких процесів. З огляду на це, головним завданням для вітчизняних підприємств є пошук шляхів прискорення колообігу відтворювальних процесів та можливості більш дешевого і ефективного залучення інвестиційних ресурсів.

Об’єктом дослідження в дипломній роботі було обрано сільськогосподарське підприємство − Публічне акціонерне товариство «Балаклійське хлібоприймальне підприємство».

ПАТ «Балаклійське ХПП» – потужне багатопрофільне підприємство з багатою історією та великими перспективами у майбутньому. До складу підприємства входять комплекси по рослинництву, по тваринництву, млиновий комплекс, хлібозавод та елеваторний комплекс з повною інфраструктурою. Сучасне технологічне обладнання, власне вирощування зернових культур на орендованих землях в Харківській області, його зберігання та власна переробка гарантують високу якість борошна та продукції хлібозавода. Станом на 01 лютого 2016 року колектив підприємства налічує 210 чоловік.

Аналіз фінансово-господарської діяльності ПАТ «Балаклiйське ХПП» свідчить, що існує ряд проблем на сьогодні, основними з яких є як внутрішні - високий рівень фізичного зносу основних фондів, зростаюча частка нерозподіленого збитку який негативно вливає не власний капітал та фінансову незалежність підприємства, так і зовнішні - щорічне підвищення цін на ресурси, а також відсутність реальної підтримки аграрної галузі на державному рівні. Також, слід зазначити, що події 2013-2014 років негативно вплинули на фінансовий результат підприємства. В цілому, підприємство є платоспроможним, прибутковим, з достатньо стабільним фінансовим становищем залежно від галузі.

Дослідивши кореляційно-регресійний зв'язок між випуском продукції та основними засобами було визначено, що він є несуттєвими.

Також, з проведеного дослідження у другому розділі, можна зробити висновок, що ПАТ «Балаклійське ХПП» має проблеми забезпечення власними коштами та в основному веде діяльність за рахунок позикових коштів, проте коефіцієнти ліквідності для сількогосподарського підприємства допустимі. ПАТ «Балаклійське ХПП» рентабельне, хоча у 2013-2014рр. події які відбувалися в країні, економічна та фінансова кризи негативно вплинули на фінансовий результат підприємства, проте вже у 2015 році отримали прибуток.

Також, можна стверджувати що підприємство забезпечене основними засобами, та постійно їх оновлює для забезпечення ефективної діяльності та надання якісних послуг своїм клієнтам.

На сьогодні державне регулювання відтворення основних засобів є неефективним через відсутність спеціального законодавчого документу, який би регламентував цей процес, а сукупність законодавчих актів, які регламентують застосування його складових частин, мають суттєві розбіжності щодо спеціальних економічних категорій і процесів, або ж повністю ігнорують деякі сфери державного регулювання (як приклад амортизаційна політика).

В роботі наведено шляхи підвищення забезпеченності та ефективності використання основних засобів у ПАТ «Балаклійське ХПП».

Необхідно відмітити, що підвищення економічної ефективності використання основних засобів підприємства здійснюється через встановлення забезпеченості ними підприємства та його структурних підрозділів, визначення відповідності величини, складу і технічного рівня фондів потребі в них; визначення обсягів їх росту, оновлення та вибуття; вивчення технічного стану основних засобів і особливо їх активної частини – машин та обладнання, визначення ступеня використання основних фондів, визначення впливу використання основних фондів на обсяг виробництва продукції та інші економічні та фінансові показники діяльності підприємства; виявлення резервів зростання фондовіддачі, збільшення обсягу виробництва продукції та прибутку за рахунок покращення використання основних засобів.

Дослідивши зарубіжний досвід, відзначаємо, що у цих країнах створено системи помірного протекціонізму у функціонуванні аграрного сектору, чого, на жаль, бракує вітчизняній практиці. На думку багатьох економістів і експертів, спільно із системою протекціонізму необхідно відрегулювати і розподілити заходи відповідальності між державою і сільгосптоваро-виробником. Найбільш гостро стоїть питання про бюджетну підтримку АПК. Засобів, що виділяються з бюджету, вкрай недостатньо, а про застосування принципу фінансової самодостатності галузі і говорити не доводиться.

Зрозуміло, що урахування зарубіжного досвіду за реформування АПК України не означає його сліпе копіювання. Необхідно синтезувати все краще й ефективніше в світовому аграрному виробництві з обов’язковим урахуванням наявних досягнень вітчизняного аграрного виробництва.

Добавити висновки по третьому розділі.